Суддів 17 глава

Книга Суддів
Переклад Куліша та Пулюя → Новый русский перевод

Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.

Один человек по имени Миха из нагорий Ефрема

Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних сиклів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!

сказал своей матери: — Те 1 100 шекелей[78] серебра, которые пропали у тебя и за которые ты при мне прокляла вора, — они у меня, это я их взял. Тогда его мать сказала: — Да благословит Господь моего сына!

От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.

Он вернул 1 100 шекелей серебра своей матери, и она сказала: — Я посвящаю это серебро Господу за моего сына, чтобы сделать из него истукан и литого идола. Я отдаю его тебе.

Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.

И когда он вернул серебро своей матери, она взяла из него 200 шекелей[79] и отдала серебряных дел мастеру, который сделал из них истукан и литого идола. Их поставили в доме Михи.

А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.

У этого человека, Михи, было святилище[80]. Он сделал эфод[81] и домашних богов[82] и посвятил одного из своих сыновей, чтобы он был у него священником.

Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.

В те дни у Израиля не было царя и каждый делал то, что считал правильным.

Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою.

Один молодой левит из Вифлеема в Иудее, живший среди клана Иуды,

Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.

оставил свой дом и пошел искать, где бы ему поселиться. Странствуя[83], он пришёл в дом Михи в нагорьях Ефрема.

Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доветься.

Миха спросил его: — Откуда ты? — Я левит из Вифлеема в Иудее, — ответил он. — Я ищу, где мне поселиться.

І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.

Миха сказал ему: — Живи у меня и будь мне отцом[84] и священником, а я буду давать тебе 10 шекелей[85] серебра в год, одежду и пропитание.

Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.

Левит согласился остаться у него и стал ему как один из его сыновей.

От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.

Миха посвятил левита, и юноша стал у него священником и жил в его доме.

Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.

Миха сказал: — Теперь я знаю, что Господь благоволит ко мне, раз этот левит стал моим священником.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [78] — Около 13 кг.

4 [79] — Около 2,3 кг.

5 [80] — Букв.: дом Бога [богов/бога].

5 [81] — См. сноску к 8:27.

5 [82] — Евр. терафи́м. Также в других местах книги.

8 [83] — Или: в поисках работы.

10 [84] — Здесь в знач.: «советником».

10 [85] — Около 115 г.

« 16 глава 18 глава »