Суддів 3 глава

Книга Суддів
Переклад Куліша та Пулюя → Новый русский перевод

Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,

Вот народы, которые Господь оставил, чтобы испытывать израильтян, не знавших ни одной из войн в Ханаане

На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:

(Он сделал это лишь для того, чтобы научить воевать потомков израильтян, которые прежде не знали сражений):

Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.

пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хиввеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата[15].

А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.

Они были оставлены, чтобы испытать израильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Господа, которые Он дал их отцам через Моисея.

Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,

Израильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, хиввеев и иевусеев.

Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.

Они брали в жёны их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам.

І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.

Израильтяне совершили зло в глазах Господа: они забыли Господа, своего Бога, и служили Баалам и Ашерам[16].

І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.

Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и Он отдал их в руки Кушан-Ришатаима, царя Арам-Нахараима[17], и служили ему израильтяне восемь лет.

І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.

Но когда они воззвали к Господу, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева,[18] который спас их.

І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.

Дух Господа сошел на него, он стал судьей[19] Израиля и отправился воевать. Господь отдал Кушан-Ришатаима, царя Арама, в руки Отниила, который одержал над ним победу.

І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.

И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа[20], не умер.

Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.

Израильтяне вновь совершили зло в глазах Господа, и из-за этого Господь сделал Эглона, царя Моава, сильнее Израиля.

Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.

В союзе с аммонитянами и амаликитянами Эглон нанес Израилю поражение и завладел городом Пальм[21].

І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.

Израильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет.

Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.

Израильтяне вновь воззвали к Господу, и Он дал им избавителя — Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Израильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава.

Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.

Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в локоть[22], и укрепил его под одеждой у правого бедра.

От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.

Затем он принес дань Эглону, царю Моава, который был очень тучен.

Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,

После того как Ехуд поднес дань, он отпустил людей, которые её несли.

Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.

Но сам он повернул назад у идолов, что близ Гилгала, и сказал: — О царь, у меня есть для тебя тайная весть. Царь сказал: — Тише! И все его слуги удалились.

Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.

Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал: — У меня для тебя весть от Бога. Царь поднялся,

Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,

а Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот.

Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.

Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча, и нечистоты вышли из тела царя[23].

Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.

Выйдя в переднюю[24], Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их.

Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.

Когда он ушел, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали: «Должно быть, он справляет нужду[25] во внутренней комнате дома».

Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.

Они ждали, пока не начали беспокоиться, и, видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там они увидели, что их господин лежит на полу мертвый.

Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.

Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошёл мимо идолов и спасся в Сеире.

Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.

Придя туда, Ехуд затрубил в рог в нагорьях Ефрема, и израильтяне спустились вместе с ним с нагорий. Он возглавил их.

І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.

— Идите за мной, — приказал он, — потому что Господь отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки. И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.

І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.

Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому.

Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.

В тот день Моав стал служить Израилю, и земля покоилась в мире восемьдесят лет.

Після нього виступив Самгар; сей побив шістьсот Филистимів плуговим лемішем, і він також спасав Ізраїля.

После Ехуда пришёл Шамгар, сын Анафа, который сразил шестьсот филистимлян воловьим рожном, пастушьей тростью. Он также спас Израиль.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [15] — Или: до перевала в Хамат.

7 [16] — Ашера. Вавилоно-ханаанская богиня.

8 [17] — То есть северо-западной Месопотамии.

9 [18] — Или: Отниила, что был потомком Кеназа и младшим братом Халева.

10 [19] — Или: вождем.

11 [20] — Или: потомок Кеназа.

13 [21] — В знач.: «Иерихоном».

16 [22] — Около 45 см.

22 [23] — Или: « И покинув комнату…». Смысл данного места в евр. тексте неясен.

23 [24] — Значение данного слова в евр. тексте неясно.

24 [25] — Букв.: покрывает свои ноги.

« 2 глава 4 глава »