1 Коринтян 13 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Перевод Еп. Кассиана

Якщо я можу розмовляти різними людськими мовами, якщо знаю мову навіть Ангелів, та не маю любові, то я лиш подібний до гучного дзвону або брязкітливого кімвалу.

Если я языками человеческими говорю и ангельскими, но любви не имею, — сделался я медью звучащею и кимвалом звенящим.

Якщо ж маю пророчий дар, знаю всі таємниці і сповнений знань усяких; якщо маю таку віру, що можу пересувати гори, але не маю любові, то я — ніщо.

И если я имею пророчество и постигаю все тайны и всё знание, и если имею всю веру так, чтобы и горы переставлять, но любви не имею, — я ничто,

Якщо я роздам усе своє майно, а тіло своє віддам на спалення, але при тому не матиму любові, я не дістану нічого.

И если я раздам всё имение мое, и если предам тело мое на сожжение, но любви не имею, — нет мне никакой пользы.

Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата.

Любовь долготерпит, милосердствует любовь, не ревнует любовь, не кичится, не надмевается,

Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна.

не поступает бесчинно, не ищет своего, не раздражается, не ведёт счёт злу,

Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді.

не радуется неправде, но сорадуется истине;

Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка.

всё покрывает, всему верит, на всё надеется, всё переносит.

Дар пророцтва, дар мов, дар знання — усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться.

Любовь никогда не кончается. А пророчества? они будут упразднены; языки? они прекратятся; знание? оно будет упразднено.

Бо знання й пророцтва наші — недосконалі.

Ибо мы знаем отчасти и пророчествуем отчасти.

Та коли приходить досконалість, то все недосконале зникає.

Когда же придет совершенное, — то, что отчасти, будет упразднено,

Коли я був дитиною, то й розмовляв по-дитячому, я думав і міркував як дитина. Але тепер, коли я став дорослим, я залишив усе дитяче.

Когда я был младенцем, я говорил, как младенец, рассуждал, как младенец. Когда я стал мужем, я упразднил младенческое.

Зараз ми дивимося на Господа ніби на відображення в дзеркалі, але згодом подивимося Йому в обличчя. Зараз мої знання — часткові, тоді ж, я знатиму усе досконало, подібно тому, як Бог знає мене.

Ибо теперь мы видим гадательно в зеркале, тогда же — лицом к лицу; теперь я знаю отчасти, тогда же познаю подобно тому, как и я был познан.

Тим часом лишаються ці три: віра, надія і любов. І найбільша з них — любов.

Но теперь пребывают вера, надежда, любовь, эти три, но большая из них любовь.

« 12 глава 14 глава »