Об’явлення 11 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

І дано мені ціпок, подібний до жезла, і сказано було: «Встань й обміряй Храм [18] Божий і вівтар, а також порахуй тих, хто там поклоняється.

И дана ми бысть трость подобна жезлу, глаголя: востани и измери церковь Божию и олтарь, и кланяющыяся в ней:

Але не враховуй зовнішнє подвір’я, бо віддано його невіруючим. Вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.

а двор сущий внутрь Церкве изнеси внеуду, ниже измери его, зане дан бысть языком: и град святый поперут четыредесять и два месяцы.

Я дам право двом своїм свідкам, і будуть вони пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, і вбрані вони будуть в волосяниці».

И дам обема свидетелема моима, и прорицати будут дний тысящу двесте и шестьдесят, оболчена во вретище.

А свідки ці — дві оливи і два світильники, які стоять перед Господом землі.

Сии суть две маслицы и два свещника пред Богом земли стояща.

І якщо хтось намагатиметься завдати їм шкоди, то вогонь вирветься з їхніх уст і спопелить їхніх ворогів. Кожний, хто спробує завдати їм шкоди, загине саме так.

И иже им неправду сотворит, огнь исходит из уст их и пояст враги их: и иже восхощет обидети их, сему подобает убиену быти.

У них є сила замкнути небеса, щоб не було дощу, поки вони будуть пророкувати. В них сила над водами: вони можуть перетворити їх на кров. І мають вони силу вдарити землю всілякою карою стільки разів, скільки забажають.

И сии имут область затворити небо, да не снидет дождь (на землю) во дни прорицания их, и область имут на водах, обращати я в кровь и поразити землю всякою язвою, елижды аще восхощут.

Як закінчать вони свідчення свої, то дикий звір, який виходить з безодні, нападе на них. Він їх переможе і повбиває.

И егда скончают свидетелство свое, зверь, иже исходит от бездны, сотворит с ними брань и победит их и убиет я,

Трупи їхні будуть лежати на вулицях цього великого міста, яке символично [19] зветься Содом і Єгипет, де Господь був розіп’ятий.

и трупы их оставит на стогнах града великаго, иже нарицается духовне содом и египет, идеже и Господь наш распят бысть.

Люди всіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні мертві тіла три з половиною дні і не дозволятимуть поховати їх.

И зрети имут от людий и племен, и от язык и колен, телеса их дни три и пол, и трупы их не оставят положити во гробех.

Мешканці землі будуть радіти з цього і веселитися, і надсилати одне одному подарунки, бо ці два пророки мучили жителів землі.

И живущии на земли возрадуются и возвеселятся о них, и дары послют друг ко другу, яко оба сия пророка мучиста живущыя на земли.

Але через три з половиною дні оживляючий Дух Божий увійде в пророків і вони зведуться на ноги. Величезний жах охопить тих, хто побачить це.

И по триех днех и пол, дух животен внидет в ня от Бога, и станут (оба) на ногах своих: и страх велий нападет на зрящих их.

А пророки почули голос гучний, що лунав з Небес: «Підійдіть сюди!» І піднялися вони в Небеса на хмарі, а вороги їхні спостерігали за ними.

И услышат глас велий с небесе, глаголющь им: взыдита семо. И взыдоста на небо на облацех, и видеша я врази их.

В цю саму мить стався величезний землетрус, одна десята міста була зруйнована. Сім тисяч людей загинуло під час землетрусу, а решта страшенно перелякалась. І прославили вони Бога Небесного.

И в час той трус бысть велий, и десятая часть града паде, и погибе трусом имен человеческих седмь тысящ: и прочии пристрашни быша и даша славу Богу небесному.

Друга кара минулася, але пам’ятайте, що третя надходить.

Горе второе отиде: се, горе третие грядет скоро.

Сьомий Ангел засурмив у сурму й гучні голоси почулися з Небес. Вони промовили: «Панування над світом віднині належить Господу нашому і Його Христові. Він буде царювати вічно».

И седмый ангел воструби, и быша гласи велицы на небесех, глаголюще: бысть Царство мира Господа нашего и Христа его, и воцарится во веки веков.

Тоді двадцять чотири старійшини, які сиділи перед Богом на своїх престолах, упали долілиць і почали прославляти Бога,

И двадесять и четыри старцы, пред Богом седящии на престолех своих, падоша на лица своя и поклонишася Богу,

кажучи: «Дякуємо Тобі, Господи Боже Всемогутній, Котрий є і завжди був, за те, що прийняв Ти велику владу і почав царювати.

глаголюще: хвалим тя, Господи Боже вседержителю, иже сый и бе и грядый, яко приял еси силу твою великую и воцарился еси:

Народи лютували, але тепер настав час Твого гніву. Настав час суду над мертвими і час нагородження слуг Твоїх: пророків і святих людей, які шанують Тебе — малих і великих. Настав час знищити тих, хто землю руйнує!»

и языцы прогневашася: и прииде гнев твой, и время мертвым суд прияти, и дати мзду рабом твоим пророком и святым и боящымся имене твоего, малым и великим, и растлити посмраждшыя землю.

Тоді Божий Храм на Небесах розкрився, і видно стало Ковчег Його Заповіту [20] в Храмі Його. Тоді спалахнули блискавиці, здійнявся шум, пролунав грім, почався землетрус і посипався великий град.

И отверзеся храм Божий на небеси, и явися кивот завета его в храме его: и быша блистания и гласи, и громи и трус, и град велик.

« 10 глава 12 глава »