По Иоанну 21 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

Позже снова явился Иисус Своим ученикам. Это произошло у моря Тивериадского.

Після цього Ісус іще раз явився Своїм учням біля Ґалилейського озера.[71] Ось як це сталося.

Там собрались вместе Симон Петр, Фома, называемый Близнец, Нафанаил из Каны, что в Галилее, сыновья Зеведеевы и двое других Его учеников.

Якось були разом Симон-Петро, Хома, який звався Дідимом, Нафанаїл з Кани, що в Ґалилеї, обидва сини Зеведеєві, а також іще двоє Ісусових учнів.

Симон Петр сказал им: «Пойду ловить рыбу». «И мы идем с тобой», — сказали остальные. Они вышли и сели в лодку, но в ту ночь не поймали ничего.

Симон-Петро й каже: «Я йду ловити рибу». А решта йому: «Ми йдемо з тобою!» Тож вони пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не зловили.

А на рассвете Иисус уже стоял на берегу. Но ученики не узнали Его.

Настав ранок. Ісус прийшов і став на березі, але учні Його не впізнали.

«Друзья, поймали хоть что-нибудь на завтрак?»1 — спросил их Иисус. «Ничего», — ответили они.

І запитав Ісус: «Друзі, впіймали ви щось?» Вони відповіли: «Ні».

«А вы закиньте сеть справа от лодки, — сказал Он им, — и поймаете». Забросили они сеть и не могли вытащить ее — так много оказалось в ней рыбы.

Тоді Ісус сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, то й зловите». Вони закинули, а витягти вже не могли, так багато риби вони впіймали.

Тогда ученик, которого особенно любил Иисус, сказал Петру: «Это Господь!» Услышав, что это Господь, Симон Петр тут же набросил на себя верхнюю одежду (он был раздет),2 завязал ее и прыгнул в воду.

Тоді улюблений учень Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у воду.

Другие же ученики, таща сеть, полную рыбы, приплыли на лодке (были они недалеко от берега: около двухсот локтей).3

Решта учнів допливла до берега в човні, тягнучи за собою сіть із рибою. До берега там було недалеко, метрів зо ста.[72]

Выйдя на берег, увидели они разложенные горящие угли и рыбу, лежавшую на них. Был там и хлеб.

Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб.

Иисус сказал им: «Принесите и той рыбы, что сейчас поймали!»

Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, тієї, що ви зловили».

Симон Петр поднялся в лодку и вытащил сеть на берег. В ней было 153 больших рыбы — и при таком улове сеть не порвалась!

Симон-Петро увійшов до човна й витяг на берег сітку, повну великої риби. І було там сто п’ятдесят три рибини, та сіть від такої кількості не порвалася.

Сказал Иисус ученикам: «Подходите и ешьте».4 Ученики знали, что это Господь, и хоть желали получить тому подтверждение, ни один из них не осмелился спросить Его: «Кто Ты?»

І сказав Ісус: «Ідіть снідати!» І жоден з учнів не наважився запитати: «Хто Ти?» — бо вони знали, що то Господь.

Иисус подошел, взял хлеб и раздал его им, также и рыбу.

Ісус підійшов, узяв хліба й дав їм. Він також дав їм і риби.

Это уже в третий раз по воскресении Своем из мертвых явился Иисус ученикам.

І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих.

Когда они поели, Иисус спросил Симона Петра: «Симон, сын Иоанна,5 любишь ли ты Меня больше, чем они?»6 «Да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя», — ответил тот. « Тогда заботься о ягнятах Моих!» — сказал ему Иисус.

Коли вже всі поснідали, Ісус запитав Симона-Петра: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене дужче, ніж усі інші?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус наказав йому: «Подбай про Моїх ягнят[73]».

И снова, во второй раз, спросил Он Петра: «Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня?» Петр ответил: «Да, Господи, Ты знаешь, что люблю я Тебя». «Паси овец Моих», — сказал ему Иисус.

І вдруге Він спитав його: «Симоне, Іоанів сину, чи ти Мене любиш?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я Тебе люблю». Ісус сказав: «Паси овець Моїх».

И в третий раз спросил Иисус Петра: «Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня?» Петр был сильно огорчен тем, что Иисус в третий раз спросил его: «Любишь ли Меня?», и ответил Ему: «Господи, Ты всё знаешь! Ты знаешь, что я люблю Тебя». «Заботься об овцах Моих! — сказал ему [Иисус]. —

Ісус запитав Петра втретє: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене?» Петро засмутився від того, що Ісус утретє його спитав: «Чи любиш ти Мене?» Але відповів: «Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я Тебе люблю». І сказав тоді Ісус: «Подбай про овець Моїх.

И поверь Мне, пока ты молод был, ты сам опоясывался и шел, куда хотел. А будешь стар, прострешь руки свои, и другой опояшет тебя, и поведет туда, куда не хочешь ты».

Істинно кажу тобі: коли ти був молодий, ти вдягався сам і йшов, куди тобі заманеться, та постарівши, простягатимеш руки свої і хтось інший одягатиме тебе й вестиме туди, куди ти не схочеш».

(Давал понять Он этими словами, какой смертью Петр прославит Бога.) Потом сказал Иисус Петру: «Пойдем со Мною!»7

Сказав Він це, щоб вказати, якою смертю Петро загине, щоб принести Славу Господу. Після цих слів Ісус звернувся до Петра: «Іди за Мною».

Обернувшись, Петр увидел, что тот ученик, которого особенно любил Иисус, идет следом за ними. (Это был тот самый ученик, который склонился во время вечери на грудь Иисуса и спросил: «Господи, кто же предаст Тебя?»)

Петро озирнувся й побачив, що за ними йшов улюблений учень Ісуса, той, що під час вечері нахилився до Нього й спитав: «Господи, хто ж той, що зрадить Тебе?»

Увидев его, Петр спросил Иисуса: «Господи, а что будет с ним?»

Тож, побачивши його, Петро спитав Ісуса: «Господи, а з ним що буде?»

Ответил ему Иисус: « Даже если бы пожелал Я, чтобы оставался он в живых, пока Я не вернусь, что тебе до этого? Ты иди за Мной!»

Ісус відповів йому: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього? Ти йди за Мною!»

Среди братьев прошел тогда слух, что ученик этот не умрет. Но Иисус не сказал, что тот не умрет, Он сказал только: « Даже если бы пожелал Я, чтобы оставался он в живых, пока Я не вернусь, [что тебе до этого]?»

Чутка про те, що той учень не помре, розійшлася поміж браттями. Але Ісус не казав, що той учень не помре. Він лише сказав: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього?»

Ученик, о котором Иисус сказал это, он и ручается за всё написанное здесь,8 и мы знаем, что свидетельство его верно.

Саме цей учень і свідчить про все, він же й написав це, і ми знаємо, що свідчення це правдиве.

Есть и многое другое, что совершил Иисус, и если бы записать всё это подробно, думаю, весь мир не вместил бы написанных книг.

Багато ще чого Ісус здійснив, і якщо про все написати докладно, то книг було б стільки, що цілий світ, я думаю, не вмістив би всього написаного.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: дети, есть ли у вас какая снедь (к хлебу)?

7 [2] — Или: он был в исподнем.

8 [3] — Локоть — мера длины, около полуметра.

12 [4] — Или: идите сюда завтракать.

15 [5] — В некот. рукописях: Симон Ионин; то же в ст. 16 и 17.

15 [6] — Или: больше, чем их.

19 [7] — Букв.: следуй за Мной; то же в ст. 22.

24 [8] — Букв.: этот ученик свидетельствует об этом и написал об этом.

« 20 глава 1 глава »