Песня Песней 5 глава

Песнь песней Соломона
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Пришёл я в сад мой, сестра моя, невеста; набрал мирры моей с ароматами моими, поел сотов моих с мёдом моим, напился вина моего с молоком моим. — Ешьте, друзья, пейте и насыщайтесь, возлюбленные!

„Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“

— Я сплю, а сердце моё бодрствует; вот, голос моего возлюбленного, который стучится: «отвори мне, сестра моя, возлюбленная моя, голубица моя, чистая моя! потому что голова моя вся покрыта росою, кудри мои — ночною влагою».

„Я сплю, — моє ж серце чува́є. Ось голос мого коханого! Стукає. „Відчини мені, се́стро моя, о моя ти подру́женько, голубко моя, моя чиста, — бо росою покри́лася вся моя голова, мої ку́чері — кра́плями ночі!“

Я скинула хитон мой; как же мне опять надевать его? Я вымыла ноги мои; как же мне марать их?

„Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“

Возлюбленный мой протянул руку свою сквозь скважину, и внутренность моя взволновалась от него.

Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього!

Я встала, чтобы отпереть возлюбленному моему, и с рук моих капала мирра, и с перстов моих мирра капала на ручки замка.

Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців.

Отперла я возлюбленному моему, а возлюбленный мой повернулся и ушёл. Души во мне не стало, когда он говорил; я искала его и не находила его; звала его, и он не отзывался мне.

Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене.

Встретили меня стражи, обходящие город, избили меня, изранили меня; сняли с меня покрывало стерегущие стены.

Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“

Заклинаю вас, дщери Иерусалимские: если вы встретите возлюбленного моего, что скажете вы ему? что я изнемогаю от любви.

„Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“

«Чем возлюбленный твой лучше других возлюбленных, прекраснейшая из женщин? Чем возлюбленный твой лучше других, что ты так заклинаешь нас?»

„Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“

— Возлюбленный мой бел и румян, лучше десяти тысяч других:

„Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших.

голова его — чистое золото; кудри его волнистые, чёрные, как ворон;

Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон.

глаза его — как голуби при потоках вод, купающиеся в молоке, сидящие в довольстве;

Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли!

щёки его — цветник ароматный, гряды благовонных растений; губы его — лилии, источают текучую мирру;

Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча!

руки его — золотые кругляки, усаженные топазами; живот его — как изваяние из слоновой кости, обложенное сапфирами;

Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами!

голени его — мраморные столбы, поставленные на золотых подножиях; вид его подобен Ливану, величествен, как кедры;

Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри!

уста его — сладость, и весь он — любезность. Вот кто возлюбленный мой, и вот кто друг мой, дщери Иерусалимские!

Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“

Примечания:

Синодальный перевод <

5 перст — палец.

8, 16 дщери — дочери, дщерь — дочь.

« 4 глава 6 глава »