2 Коринтян 6 глава

Друге послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Открытый перевод

А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.

И, трудясь вместе с Ним, мы тоже умоляем вас принимать благодать Божью не напрасно, —

Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, — і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

ибо Он говорит: «Во время благоприятное Я услышал тебя, и в день спасения Я помог тебе». Вот, теперь «время благоприятное», вот, теперь «день спасения», —

Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,

не давая никакого повода для преткновения ни в чём, чтобы не было дискредитировано служение,

а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,

но во всём представляя себя, как служителей Божьих: в великой стойкости, в скорбях, в лишениях, в стесненных обстоятельствах,

у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,

под ударами, в тюрьмах, в беспорядках, в трудах, в бодрствовании, в голоде,

у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,

в чистоте, в знании, в терпении, в благости, в Духе Святом, в любви настоящей,

у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,

в слове истины, в силе Божьей; с оружием праведности в правой и левой руке,

через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;

в славе и бесчестии, при дурной молве и при доброй; почитаемые за обманщиков, но мы правдивы;

як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;

за неизвестных — но всем известны, за умирающих — но вот, мы живы; за наказываемых — но не убиваемых;

як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

за огорчающихся — но всегда радуемся, за нищих — но многих обогащаем, за ничего не имеющих — но всем обладаем.

Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!

Уста наши говорят вам откровенно, о, коринфяне, сердце наше широко открыто.

У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

Вы не нами зажаты, но вы зажаты своими собственными эмоциями.

Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!

С подобной же взаимностью, — я говорю, как детям, — откройтесь широко и к нам.

До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?

Не соединяйтесь воедино с неверующими, ибо что общего у праведности с беззаконием, или какое общение у света с тьмой?

Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?

Или какое согласие у Христа с Велиалом, или какое соучастие верующего с неверующим?

Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!

Или какая совместимость у храма Божьего с идолами? А ведь мы — храм Бога живого, как сказал Бог: «Я вселюсь в них и буду ходить среди них; и Я буду их богом, и они будут Моим народом.

Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,

Поэтому «выйдите из среды их и отделитесь», — говорит Господь. «И не прикасайтесь к нечистому; и Я радушно приму вас.

і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“

И Я буду вам Отцом, а вы будете Мне сыновьями и дочерями», — говорит Господь Вседержитель.

« 5 глава 7 глава »