2 Коринтян 6 глава

Друге послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Открытый перевод

Ми, як співпрацівники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не приймали надаремно.

И, трудясь вместе с Ним, мы тоже умоляем вас принимать благодать Божью не напрасно, —

Адже сказано: У сприятливий час Я вислухав тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий! Ось тепер — день спасіння!

ибо Он говорит: «Во время благоприятное Я услышал тебя, и в день спасения Я помог тебе». Вот, теперь «время благоприятное», вот, теперь «день спасения», —

Ми нікому не чинимо жодної перешкоди, щоб служіння було бездоганним,

не давая никакого повода для преткновения ни в чём, чтобы не было дискредитировано служение,

але в усьому виявляємо себе як слуги Бога: у великому терпінні, у стражданнях, у нещастях, у пригніченнях,

но во всём представляя себя, как служителей Божьих: в великой стойкости, в скорбях, в лишениях, в стесненных обстоятельствах,

у ранах, у в’язницях, у заворушеннях, у труднощах, у недосипаннях, у постах,

под ударами, в тюрьмах, в беспорядках, в трудах, в бодрствовании, в голоде,

в очищенні, у пізнанні, у терпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,

в чистоте, в знании, в терпении, в благости, в Духе Святом, в любви настоящей,

у слові істини, у силі Божій, зі зброєю праведності в правій та лівій руці,

в слове истины, в силе Божьей; с оружием праведности в правой и левой руке,

у славі й безчесті, у ганьбі й похвалі; як ті, які сіють оману, але ми правдомовні;

в славе и бесчестии, при дурной молве и при доброй; почитаемые за обманщиков, но мы правдивы;

як невідомі, але добре знані; як ті, які вмирають, однак ми живі; як карані, але не страчені;

за неизвестных — но всем известны, за умирающих — но вот, мы живы; за наказываемых — но не убиваемых;

як ті, які сумують, але завжди радіють; як убогі, але багатьох збагачуємо; наче ті, які нічого не мають, але всім володіють.

за огорчающихся — но всегда радуемся, за нищих — но многих обогащаем, за ничего не имеющих — но всем обладаем.

Наші уста відкрилися до вас, коринтяни; наше серце широке.

Уста наши говорят вам откровенно, о, коринфяне, сердце наше широко открыто.

У нас вам не тісно, проте тісно у ваших серцях.

Вы не нами зажаты, но вы зажаты своими собственными эмоциями.

Кажу вам, наче дітям: майте широке серце й ви.

С подобной же взаимностью, — я говорю, как детям, — откройтесь широко и к нам.

Не впрягайтеся разом з невірними в чуже ярмо. Що може бути спільного в праведності з беззаконням? Що спільного між світлом і темрявою?

Не соединяйтесь воедино с неверующими, ибо что общего у праведности с беззаконием, или какое общение у света с тьмой?

Яка згода Христа з Веліяром? Яка частка вірного з невірним?

Или какое согласие у Христа с Велиалом, или какое соучастие верующего с неверующим?

Або яка згода між Божим храмом та ідолами? Адже ми — храм Живого Бога, як сказав Бог: Оселюся в них і ходитиму з ними, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом!

Или какая совместимость у храма Божьего с идолами? А ведь мы — храм Бога живого, как сказал Бог: «Я вселюсь в них и буду ходить среди них; и Я буду их богом, и они будут Моим народом.

Тому вийдіть з-поміж них і відділіться, — говорить Господь, — і до нечистого не доторкайтеся, і Я прийму вас,

Поэтому «выйдите из среды их и отделитесь», — говорит Господь. «И не прикасайтесь к нечистому; и Я радушно приму вас.

і буду для вас Отцем, а ви будете для Мене синами й дочками, — каже Господь Вседержитель!

И Я буду вам Отцом, а вы будете Мне сыновьями и дочерями», — говорит Господь Вседержитель.

« 5 глава 7 глава »