Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Переклад Огієнка → Открытый перевод

Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

Любимый брат и товарищ в трудах Филимон, тебя приветствуют Павел, узник Иисуса Христа, и Тимофей, твой брат во Христе.

і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

Шлём привет также нашей сестре Апфии, сподвижнику Архиппу и всей общине твоего дома.

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Да подарит вам Бог, наш Отец, и Господь Иисус Христос свою милость и мир.

Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

Вспоминая тебя в молитвах, я всякий раз благодарю моего Бога:

Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

ведь мне известна та любовь и вера, которую ты питаешь к Господу Иисусу Христу и ко всем святым.

щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

Я молюсь, чтобы твоей долей нашей обшей веры стало познание — во имя Христово — дарованного нам блага.

Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

Твоя любовь, брат мой, доставила мне бесконечную радость и утешение: ведь ты укрепил волю святых.

Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

И хотя мне дана власть во Христе приказать тебе сделать то, что должно,

але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

любя тебя, я не приказываю, а прошу — я, Павел, старейшина общины Иисуса Христа, а ныне ещё и Его узник.

Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

Просьба моя касается моего сына Онисима — я дал ему жизнь здесь, в темнице.

Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

Того самого Онисима, от которого прежде ты не видел ни малейшей помощи. Теперь он стал добрым помощником и мне, и тебе.

Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

Итак, я отправил его обратно к тебе — его, плоть от плоти моей.

Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

Я охотно оставил бы его при себе, чтобы он вместо тебя служил мне в тюрьме, куда я брошен как глашатай Вести.

та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

Однако я предпочел не предпринимать ничего без твоего согласия: мне важно, чтобы ты творил добро от чистого сердца, а не по принуждению.

Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

Возможно, ты разлучился с ним совсем ненадолго и вскоре примешь его навсегда —

і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

уже не как раба. Он теперь куда больше, чем раб: он мой — а ещё более твой — любимый брат и по плоти, и в Господе.

Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

И если ты считаешь меня своим товарищем, прими его. как меня.

Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

Если же он обидел тебя или что-либо тебе должен, считай, что его долг на мне.

Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

Я, Павел, собственной рукой расписываюсь в том, что выплачу все, что должно. Не говоря уже о том, что ты и сам в долгу передо мной.

Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

Итак, брат мой, я надеюсь, что ты принесешь мне радость в Господе. Успокой мое сердце во Христе.

Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

Я написал тебе, не сомневаясь, что ты сделаешь все, о чем я прошу. Уверен, ты сделаешь даже больше.

А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

Впрочем, будь готов к моему приезду: надеюсь, ваши молитвы будут услышаны, и Господь вернет меня вам.

Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

Тебя целует Епифрас, узник Иисуса Христа, мой товарищ по темнице

Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

а также мои друзья Марк, Аристарх, Димас и Лука.

Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

Да будет вам дарована милость Господа Иисуса Христа.

« 3 глава 1 глава »