Івана 19 глава

Євангелія від св. Івана
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Тоді Пилат наказав забрати Його й покарати батогами.

Тогда Пилат велел подвергнуть Иисуса бичеванию.

І воїни, сплівши тернового вінка, наділи його Ісусу на чоло й накинули на Нього багряницю.

А воины сплели венец из терновника и надели Ему на голову, облачили Его в багряный плащ

Вони підходили до Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Цар Юдейський!» — і били Його по обличчю.

и подходили к Нему со словами: «да здравствует царь иудеев!»

Пилат знову вийшов і звернувся до юдейських лідерів: «Послухайте, я накажу вивести Його до вас, щоб ви знали, що я не бачу ніякої провини за Ним».

Затем Пилат снова вышел и объявил собравшимся:— Сейчас я поставлю Его перед вами, чтобы вы знали: я не считаю Его ни в чем виновным.

І вийшов Ісус, і на Ньому був терновий вінок, а на плечах Його була багряниця. Тоді Пилат мовив: «Ось цей Чоловік!»

И тут вышел Иисус в терновом венце и багровом плаще. Пилат им говорит:— Вот этот Человек.

Побачивши Його, головні священики та варта Храму загукали: «Розіпни Його! Розіпни Його!» «Ви самі беріть Його і розпинайте! — сказав Пилат. — Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним».

Но когда Его увидели первосвященники и стража, то стали кричать:— Распни, распни Его!Говорит им Пилат:— Сами Его берите и распинайте, а я не считаю Его ни в чем виновным.

«Ми маємо Закон, і згідно з ним Він мусить померти, бо назвав себе Сином Божим», — відповіли юдеї Пилатові.

Ответили ему иудеи:— У нас есть закон, и по этому закону Он заслуживает смерти, потому что выдавал Себя за Божьего Сына!

Почувши це, Пилат іще більше злякався.

Пилат, услышав это, еще больше испугался.

Він знову повернувся до свого палацу й запитав Ісуса: «Звідки Ти?» Але Той йому і слова не відповів.

Он вернулся в преторий и спросил Иисуса:— Откуда Ты?Но Иисус не дал ему ответа. Тогда Пилат Ему говорит:— Ты не разговариваешь со мной?

«Ти не хочеш зі мною розмовляти? — Запитав Пилат. — Ти, напевно, знаєш, що я маю владу відпустити Тебе або ж розіп’ясти?»

Разве Ты не понимаешь, что в моей власти отпустить Тебя, и распять Тебя тоже в моей власти?

Тоді Ісус сказав: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не була вона дарована тобі Богом. Отже, на тому, хто видав Мене тобі, лежить більший гріх».

Ответил ему Иисус:— Не было бы у тебя никакой власти надо Мной, если бы тебе это не было дано свыше. Потому больше греха на том, кто Меня тебе предал.

Після цього Пилат намагався знайти спосіб звільнити Ісуса, та юдеї кричали: «Якщо ти Його звільниш, то це означатиме, що ти не є цезаревим другом! Кожен, хто вдає з себе царя, йде супроти цезаря!»

После такого Пилат искал возможности Его отпустить. Но иудеи кричали:— Если ты Его отпустишь, ты не друг Цезарю! Всякий, кто выдает себя за царя — против Цезаря!

Коли ж Пилат почув це, то вивів Ісуса, а сам сів на суддівське місце, що звалося «Бруківка». Арамійською мовою воно звалося «Ґаввата».

Услышав такие слова, Пилат вывел Иисуса наружу, а сам сел на судейское кресло на месте, которое называется «Каменный помост», а по-еврейски «Габбата».

Було це в п’ятницю перед Пасхою, близько полудня. І сказав тоді Пилат юдеям: «Ось ваш Цар!» І всі закричали:

То был канун Пасхи, около полудня. Говорит он иудеям:— Вот ваш царь!

«Забери Його! Забери Його геть! Розіпни Його!» «Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?» — спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!»

Но те закричали:— Долой, долой, распни Его!Говорит им Пилат:— Мне что, распять вашего царя?Первосвященники ему ответили:— Нет у нас никакого царя, кроме Цезаря!

Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту.

И тогда Пилат отдал Его им, чтобы они его распяли. Иисуса взяли и увели.

І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа.

Неся Свой крест, Он дошел до места, которое называется «Лобным», а по-еврейски «Голгофа».

Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині.

Там Его и распяли, а рядом с Ним, по ту и другую сторону, еще двоих. Иисус был посредине.

Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. «ІСУС НАЗАРЕТЯНИН. ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ» було там написано.

Пилат велел написать и прибить ко кресту табличку, на которой было написано: «Иисус Назорей, царь иудеев».

Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста.

Эту табличку прочитали многие из иудеев, ведь место, где распяли Иисуса, было недалеко от города, и надпись была на еврейском, латинском и греческом языках.

Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я — Цар Юдейський”».

Иудейские первосвященники говорили Пилату:— Не надо писать «царь иудеев», а надо так: «этот человек называл Себя царем иудеев».

Пилат відповів їм: «Що я написав, те й написав».

Пилат им ответил:— Что я написал, то написал.

Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів — цільно зіткана зверху до низу.

Четверо воинов, распявших Иисуса, взяли Его одежду и разделили между собой, чтобы досталось каждому. Взяли и рубаху, но она была без швов, из единого куска ткани.

Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні: «Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться». Отже, воїни так і зробили.

Они меж собой решили:— Не будем ее разрывать, а кому она достанется — определим по жребию.Это случилось во исполнение слов Писания: «Разделили меж собой Мою одежду, одеяние Мое делили по жребию». Так воины и поступили.

Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина.

Рядом с крестом Иисуса стояла Его мать вместе со своей сестрой, Марией, женой Клопаса, и Марией Магдалиной.

Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син».

Иисус, видя, что там стоят Его мать и тот ученик, которого Он особенно любил, говорит матери:— Женщина, вот твой сын.

І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.

А потом говорит ученику:— Вот твоя мать.И с той поры этот ученик взял ее к себе.

Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага».[66] Так здійснилося сказане у Святому Писанні.

И тогда Иисус, понимая, что всё уже совершилось во исполнение Писания, просит:— Пить!

Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст.

Там был сосуд с кислым питьем, и воины намочили в этом питье губку, насадили ее на стебель иссопа и поднесли к Его губам.

Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер.

Когда Иисус отведал этого питья, Он сказал:— Свершилось!Голова Его склонилась, Он предал дух.

То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги [67] і зняти їх.

Был канун субботы, и на эту же субботу приходился великий праздник. Поэтому иудеи не хотели, чтобы тела казненных оставались в субботу на крестах. Они уговорили Пилата, чтобы распятым перебили голени и сняли их тела.

Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом.

Воины подошли и перебили голени у одного и другого казненного вместе с Иисусом человека.

Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього.

Когда они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже умер, и не перебили Ему голеней.

Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода.

Зато один из воинов копьем пронзил Ему ребра, и из тела вытекли кровь и вода.

Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили.

Тот, кто это видел, засвидетельствовал это, и свидетельство его истинно. Он знает, что говорит истину — чтобы и вы поверили.

І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана».

Всё это было во исполнение слов Писания «кость его да не будет переломлена».

І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом».

И в другом месте Писание говорит: «воззрят на того, которого пронзили».

Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло.

После этого Иосиф из Аримафеи (он был учеником Иисуса, но тайным, потому что он опасался иудеев) попросил Пилата отдать тело Иисуса. Пилат разрешил. И вот Иосиф пришел и взял Его тело.

З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто.[68]

Пришел туда и Никодим, тот самый, кто приходил прежде к Иисусу ночью, он принес смесь из смирны и алоэ, фунтов около ста.

І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм.

И вот они взяли тело Иисуса, обвили его полотном, пропитанным благовониями, как принято у иудеев поступать при погребении.

Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано.

В том месте, где Его распяли, был сад, а в саду — новая гробница, в которой еще никто не был похоронен.

Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.

Именно там они и положили тело Иисуса, потому что был канун иудейской субботы, а эта гробница была совсем рядом.

« 18 глава 20 глава »