Івана 19 глава

Євангелія від св. Івана
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати.

Тогда Пилат велел подвергнуть Иисуса бичеванию.

Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього

А воины сплели венец из терновника и надели Ему на голову, облачили Его в багряный плащ

й казали: Радій [1] , Царю юдеїв! — і били Його в обличчя.

и подходили к Нему со словами: «да здравствует царь иудеев!»

І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.

Затем Пилат снова вышел и объявил собравшимся:— Сейчас я поставлю Его перед вами, чтобы вы знали: я не считаю Его ни в чем виновным.

Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце — Людина!

И тут вышел Иисус в терновом венце и багровом плаще. Пилат им говорит:— Вот этот Человек.

Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини.

Но когда Его увидели первосвященники и стража, то стали кричать:— Распни, распни Его!Говорит им Пилат:— Сами Его берите и распинайте, а я не считаю Его ни в чем виновным.

Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина!

Ответили ему иудеи:— У нас есть закон, и по этому закону Он заслуживает смерти, потому что выдавал Себя за Божьего Сына!

Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.

Пилат, услышав это, еще больше испугался.

Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді.

Он вернулся в преторий и спросил Иисуса:— Откуда Ты?Но Иисус не дал ему ответа. Тогда Пилат Ему говорит:— Ты не разговариваешь со мной?

Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе?

Разве Ты не понимаешь, что в моей власти отпустить Тебя, и распять Тебя тоже в моей власти?

Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.

Ответил ему Иисус:— Не было бы у тебя никакой власти надо Мной, если бы тебе это не было дано свыше. Потому больше греха на том, кто Меня тебе предал.

Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві!

После такого Пилат искал возможности Его отпустить. Но иудеи кричали:— Если ты Его отпустишь, ты не друг Цезарю! Всякий, кто выдает себя за царя — против Цезаря!

Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата.

Услышав такие слова, Пилат вывел Иисуса наружу, а сам сел на судейское кресло на месте, которое называется «Каменный помост», а по-еврейски «Габбата».

Була ж п’ятниця перед Пасхою [2] , близько шостої години [3]. Він каже юдеям: Ось ваш Цар!

То был канун Пасхи, около полудня. Говорит он иудеям:— Вот ваш царь!

Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря!

Но те закричали:— Долой, долой, распни Его!Говорит им Пилат:— Мне что, распять вашего царя?Первосвященники ему ответили:— Нет у нас никакого царя, кроме Цезаря!

І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].

И тогда Пилат отдал Его им, чтобы они его распяли. Иисуса взяли и увели.

Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа,

Неся Свой крест, Он дошел до места, которое называется «Лобным», а по-еврейски «Голгофа».

де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині.

Там Его и распяли, а рядом с Ним, по ту и другую сторону, еще двоих. Иисус был посредине.

Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв!

Пилат велел написать и прибить ко кресту табличку, на которой было написано: «Иисус Назорей, царь иудеев».

Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.

Эту табличку прочитали многие из иудеев, ведь место, где распяли Иисуса, было недалеко от города, и надпись была на еврейском, латинском и греческом языках.

Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв!

Иудейские первосвященники говорили Пилату:— Не надо писать «царь иудеев», а надо так: «этот человек называл Себя царем иудеев».

Пилат відповів: Що я написав, — те написав!

Пилат им ответил:— Что я написал, то написал.

А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.

Четверо воинов, распявших Иисуса, взяли Его одежду и разделили между собой, чтобы досталось каждому. Взяли и рубаху, но она была без швов, из единого куска ткани.

Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.

Они меж собой решили:— Не будем ее разрывать, а кому она достанется — определим по жребию.Это случилось во исполнение слов Писания: «Разделили меж собой Мою одежду, одеяние Мое делили по жребию». Так воины и поступили.

Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

Рядом с крестом Иисуса стояла Его мать вместе со своей сестрой, Марией, женой Клопаса, и Марией Магдалиной.

Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!

Иисус, видя, что там стоят Его мать и тот ученик, которого Он особенно любил, говорит матери:— Женщина, вот твой сын.

Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.

А потом говорит ученику:— Вот твоя мать.И с той поры этот ученик взял ее к себе.

Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!

И тогда Иисус, понимая, что всё уже совершилось во исполнение Писания, просит:— Пить!

Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.

Там был сосуд с кислым питьем, и воины намочили в этом питье губку, насадили ее на стебель иссопа и поднесли к Его губам.

Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.

Когда Иисус отведал этого питья, Он сказал:— Свершилось!Голова Его склонилась, Он предал дух.

Оскільки була п’ятниця [4] , то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.

Был канун субботы, и на эту же субботу приходился великий праздник. Поэтому иудеи не хотели, чтобы тела казненных оставались в субботу на крестах. Они уговорили Пилата, чтобы распятым перебили голени и сняли их тела.

Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.

Воины подошли и перебили голени у одного и другого казненного вместе с Иисусом человека.

Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.

Когда они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже умер, и не перебили Ему голеней.

Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.

Зато один из воинов копьем пронзил Ему ребра, и из тела вытекли кровь и вода.

А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.

Тот, кто это видел, засвидетельствовал это, и свидетельство его истинно. Он знает, что говорит истину — чтобы и вы поверили.

Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.

Всё это было во исполнение слов Писания «кость его да не будет переломлена».

І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.

И в другом месте Писание говорит: «воззрят на того, которого пронзили».

Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.

После этого Иосиф из Аримафеи (он был учеником Иисуса, но тайным, потому что он опасался иудеев) попросил Пилата отдать тело Иисуса. Пилат разрешил. И вот Иосиф пришел и взял Его тело.

Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів [5].

Пришел туда и Никодим, тот самый, кто приходил прежде к Иисусу ночью, он принес смесь из смирны и алоэ, фунтов около ста.

Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.

И вот они взяли тело Иисуса, обвили его полотном, пропитанным благовониями, как принято у иудеев поступать при погребении.

На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.

В том месте, где Его распяли, был сад, а в саду — новая гробница, в которой еще никто не был похоронен.

Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.

Именно там они и положили тело Иисуса, потому что был канун иудейской субботы, а эта гробница была совсем рядом.

« 18 глава 20 глава »