Євреїв 3 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод

Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання — Ісуса,

Итак, братия святые, участники в небесном звании, уразумейте Посланника и Первосвященника исповедания нашего, Иисуса Христа,

Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому Його домі.

Который верен Поставившему Его, как и Моисей во всём доме Его.

Тому що Він настільки гідний більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім.

Ибо Он достоин тем большей славы пред Моисеем, чем большую честь имеет в сравнении с домом тот, кто устроил его,

Адже кожний дім хтось будує, а Той, Хто збудував усе, є Бог.

ибо всякий дом устрояется кем-либо; а устроивший всё есть Бог.

Отже, Мойсей був вірний у всьому його домі, як слуга — для засвідчення того, що мало бути сказане,

И Моисей верен во всём доме Его, как служитель, для засвидетельствования того, что надлежало возвестить;

а Христос — як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.

а Христос — как Сын в доме Его; дом же Его — мы, если только дерзновение и упование, которым хвалимся, твёрдо сохраним до конца.

Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос,

Почему, как говорит Дух Святой, «ныне, когда услышите глас Его,

не робіть закам’янілими ваші серця, як ото було під час нарікання в день випробування в пустелі,

не ожесточите сердец ваших, как во время ропота, в день искушения в пустыне,

де [Мене] спокушували ваші батьки, випробовували [Мене] й бачили Мої вчинки

где искушали Меня отцы ваши, испытывали Меня, и видели дела Мои сорок лет.

впродовж сорока років. Тому Я обурився на цей рід і сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг, —

Посему Я вознегодовал на оный род и сказал: непрестанно заблуждаются сердцем, не познали они путей Моих;

тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!

посему Я поклялся во гневе Моём, что они не войдут в покой Мой».

Бережіться, брати, щоби часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога,

Смотрите, братия, чтобы не было в ком из вас сердца лукавого и неверного, дабы вам не отступить от Бога живого.

але потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха.

Но наставляйте друг друга каждый день, доколе можно говорить: «ныне», чтобы кто из вас не ожесточился, обольстившись грехом.

Тому що ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця,

Ибо мы сделались причастниками Христу, если только начатую жизнь твёрдо сохраним до конца,

як сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця, як було під час нарікання.

доколе говорится: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших, как во время ропота».

Адже хто ті, які почули, але повстали? Хіба не всі ті, котрі вийшли з Єгипту з Мойсеєм?

Ибо некоторые из слышавших возроптали; но не все вышедшие из Египта с Моисеем.

На кого ж Він був обурений сорок років? Чи не на тих, які згрішили й чиї кості полягли в пустелі?

На кого же негодовал Он сорок лет? Не на согрешивших ли, которых кости пали в пустыне?

Кому присягав, що не ввійдуть до Його відпочинку, як не тим, хто не послухався?

Против кого же клялся, что не войдут в покой Его, как не против непокорных?

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти через своє невірство!

Итак, видим, что они не могли войти за неверие.