Левит 27 глава

Третя книга Мойсеєва: Левит
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

Господь сказал Моисею:

Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,

"Скажи народу Израиля: человек может дать особое обещание Господу. Он может пообещать посвятить человека Господу. И тогда этот человек будет служить Господу особым образом. Священник должен установить цену этому человеку. И если кто захочет выкупить его у Господа, людям надо будет заплатить за него эту цену.

то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою;

Цена на мужчину в возрасте от двадцати до шестидесяти лет — пятьдесят серебряных сиклей. (Вы должны пользоваться официальной мерой для серебра).

відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм.

Цена на женщину от двадцати до шестидесяти лет — тридцать сиклей.

А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм.

Цена на мужской пол от пяти до двадцати лет — двадцать сиклей, а на женский пол от пяти до двадцати лет — десять сиклей.

А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми.

Цена на ребёнка мужского пола от месячного возраста до пяти лет — пять сиклей, а женского пола — три сикля.

Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм.

Цена на мужчину от шестидесяти лет и старше — пятнадцать сиклей, а на женщину — десять сиклей.

Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.

Если же человек слишком беден, чтобы заплатить такую цену, приведите его к священнику, и тот решит, сколько денег может заплатить этот человек".

А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим.

"В жертву Господу можно приносить некоторых животных. Если человек приведёт одного из этих животных, оно становится священным.

Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить [1] худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.

Если человек обещает отдать это животное Господу, он не должен пытаться заменить его другим животным, не должен выменивать его на что-то другое, подменять хорошее животное плохим или плохое хорошим. Если же человек всё же попытается заменить животных, то оба животных станут священными, и оба будут принадлежать Господу.

Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком,

Некоторых животных нельзя приносить в жертву Господу. Если человек принесёт одного из таких нечистых животных Господу, то эти животные должны быть отведены к священнику.

і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде.

Священник определит цену этому животному, хорошее оно или плохое; и как священник оценит, так и будет.

А якщо власник буде викупляти [2] її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.

Если же человек захочет выкупить это животное, пусть добавит одну пятую часть к цене".

Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде.

"Если человек посвящает свой дом в святыню Господу, священник должен определить стоимость дома, хорош ли дом, или плох; как священник оценит его, так и будет.

Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.

Но если человек, который отдал дом, захочет получить его назад, он должен добавить к его цене одну пятую часть. Тогда дом будет принадлежать этому человеку".

Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла.

"Если человек посвящает часть своих полей Господу, стоимость этих полей будет зависеть от того, сколько зерна нужно, чтобы их засеять; 50 сиклей серебра за каждый хомер ячменя.

Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості.

Если человек даёт своё поле Богу в год Юбилея, его стоимость будет такой, какой назначит её священник.

Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято.

Но если человек отдаёт своё поле после Юбилея, то священник должен определить его точную цену. Он должен сосчитать количество лет до следующего Юбилейного года и в соответствии с этим числом определить цену.

Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його.

Если человек, который отдал поле, захочет выкупить его, он должен прибавить пятую часть к его стоимости. И тогда поле будет снова принадлежать этому человеку.

Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його;

Если же этот человек не выкупит поле, то оно навсегда будет принадлежать священникам. Если земля эта продана кому-то другому, этот первый человек может выкупить землю.

а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика.

Если человек не выкупил землю, тогда в год Юбилея поле будет оставаться посвящённым Господу и будет принадлежать священнику навечно!

Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості,

Если человек посвящает Господу поле, которое он купил, и оно не является частью наследства его семьи,

то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу.

тогда священник должен сосчитать количество лет до года Юбилея и определить цену этой земли. После этого земля будет принадлежать Господу.

А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.

В год Юбилея земля эта отойдёт к её первоначальному владельцу. Она отойдёт к семье, которая владеет этой землёй.

Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.

Пользуйтесь при оплате официальной мерой. Сикль по этой мере весит 20 гер".

А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні.

"Люди могут давать быков и овец, как особое приношение Господу. Но если это животное — первенец, то оно уже по первенству принадлежит Господу. Таких животных нельзя отдавать, как особое приношение.

Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його, то нехай воно буде продане за його вартістю.

Первенцев из скота люди должны посвящать Господу. Но если это животное нечистое, тогда человек должен его выкупить. Священник определит цену животного, и человеку надо будет приложить пятую часть. Если же человек не выкупит это животное, тогда священник должен продать его за ту цену, которую он назначил".

Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа.

"Люди приносят Господу особое приношение. Это приношение принадлежит только Господу и не может быть выкуплено или продано. Таким приношением могут быть люди, животные и поля из семейного владения. Всё это принадлежит Господу.

І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий [3].

Если это особое приношение — человек, то его нельзя выкупить. Он должен быть убит.

Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа.

Десятина всего урожая принадлежит Господу. Это значит, что десятая часть урожаев с полей и фруктов с плодовых деревьев принадлежит Господу.

Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти [4] свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його.

Если человек хочет получить назад свою десятую долю, он должен добавить одну пятую часть к её стоимости, а потом выкупить её.

І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом, буде святим для Господа.

Священники будут брать каждого десятого животного у владельца быков или овец. Каждое десятое животное будет принадлежать Господу.

Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш [5] його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.

Владельцу не надо беспокоиться о том, хорошее это животное или плохое. Он не должен заменять одного животного другим. Если же он решит заменить животное, то оба животных будут принадлежать Господу. Это животное не может быть выкуплено".

Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.

Вот заповеди, которые Господь передал народу Израиля через Моисея на горе Синай.

« 26 глава 1 глава »