Да Рымлянаў 1 глава

Ліст да Рымлянаў
Пераклад Анатоля Клышкi → Синода́льный перево́д

 
 

Павел, раб Ісуса Хрыста; пакліканы Апостал, выбраны для дабравешчання Божага,
 
Па́вел, раб Иису́са Христа́, при́званный Апо́стол, и́збранный к благове́стию Бо́жию,

якое Ён раней абяцаў праз Сваіх прарокаў у святых Пісаннях,
 
кото́рое Бог пре́жде обеща́л че́рез проро́ков Свои́х, в святы́х писа́ниях,

пра Яго Сына, які нарадзіўся целам з патомства Давідавага
 
о Сы́не Своём, Кото́рый роди́лся от се́мени Дави́дова по пло́ти

і адкрыўся Сынам Божым у сіле, паводле Духу святасці праз уваскрэсення мёртвых, пра Ісуса Хрыста, нашага Госпада,
 
и откры́лся Сы́ном Бо́жиим в си́ле, по ду́ху святы́ни, че́рез воскресе́ние из мёртвых, о Иису́се Христе́, Го́споде на́шем,

праз Якога мы атрымалі ласку і апостальства для паслушэнства веры ва ўсіх народах дзеля Яго імя,
 
че́рез Кото́рого мы получи́ли благода́ть и апо́стольство, что́бы во и́мя Его́ покоря́ть ве́ре все наро́ды,

між якіх і вы, пакліканыя Ісусам Хрыстом, —
 
ме́жду кото́рыми нахо́дитесь и вы, при́званные Иису́сом Христо́м, —

усім, хто ў Рыме, улюбёным Божым, пакліканым святым, — ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, і Госпада Ісуса Хрыста.
 
всем находя́щимся в Ри́ме возлю́бленным Бо́жиим, при́званным святы́м: благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Перш за ўсё дзякую майму Богу праз Ісуса Хрыста за ўсіх вас, таму што ваша вера абвяшчаецца ва ўсім свеце.
 
Пре́жде всего́ благодарю́ Бо́га моего́ че́рез Иису́са Христа́ за всех вас, что ве́ра ва́ша возвеща́ется во всём ми́ре.

Бо сведка мне Бог, Якому служу сваім духам у дабравешчанні Яго Сына, як я безупынна ўспамінаю вас,
 
Свиде́тель мне Бог, Кото́рому служу́ ду́хом мои́м в благовествова́нии Сы́на Его́, что непреста́нно воспомина́ю о вас,

заўсёды просячы ў маіх малітвах, ці не ўдасца мне неяк цяпер нарэшце воляю Божаю прыйсці да вас.
 
всегда́ прося́ в моли́твах мои́х, что́бы во́ля Бо́жия когда́-нибудь благопоспеши́ла мне прийти́ к вам,

Бо я прагну ўбачыць вас, каб перадаць вам нейкі духоўны дар дзеля вашага ўмацавання,
 
и́бо я весьма́ жела́ю уви́деть вас, что́бы препода́ть вам не́кое дарова́ние духо́вное к утвержде́нию ва́шему,

гэта значыць, каб разам з вамі суцешыцца агульнаю вераю, вашаю і маёю.
 
то́ есть уте́шиться с ва́ми ве́рою о́бщею, ва́шею и мое́ю.

І я не хачу, каб вы не ведалі, браты, што я шмат разоў намерваўся прыйсці да вас, (але я дагэтуль сустракаў перашкоды), каб мець нейкі плод і ў вас, які ў астатніх народаў.
 
Не хочу́, бра́тия, оста́вить вас в неве́дении, что я многокра́тно намерева́лся прийти́ к вам (но встреча́л препя́тствия да́же доны́не), что́бы име́ть не́кий плод и у вас, как и у про́чих наро́дов.

Даўжнік я і элінам, і варварам, і мудрым, і неразумным.
 
Я до́лжен и Е́ллинам и ва́рварам, мудреца́м и неве́ждам.

Дык, што да мяне, то я гатовы дабравесціць і вам, якія ў Рыме.
 
Ита́к, что до меня́, я гото́в благовествова́ть и вам, находя́щимся в Ри́ме.

Бо я не саромеюся дабравесця [Хрыстовага], бо яно ёсць сіла Божая да выратавання кожнаму верніку, і іудзею, па-першае, і эліну.
 
И́бо я не стыжу́сь благовествова́ния Христо́ва, потому́ что оно́ есть си́ла Бо́жия ко спасе́нию вся́кому ве́рующему, во-пе́рвых, Иуде́ю, пото́м и Е́ллину.

Бо ў ім адкрываецца з веры ў веру праведнасць Божая, як напісана: «А праведны будзе жыць вераю».
 
В нём открыва́ется пра́вда Бо́жия от ве́ры в ве́ру, как напи́сано: «пра́ведный ве́рою жив бу́дет».

Бо адкрываецца з неба гнеў Божы на ўсялякую бязбожнасць і няправеднасць людзей, што заглушаюць праўду няправеднасцю.
 
И́бо открыва́ется гнев Бо́жий с не́ба на вся́кое нече́стие и непра́вду челове́ков, подавля́ющих и́стину непра́вдою.

бо тое, што вядома пра Бога, яўна для іх, бо ім Бог выявіў гэта.
 
И́бо, что мо́жно знать о Бо́ге, я́вно для них, потому́ что Бог яви́л им.

Бо Яго нябачнае — і Яго вечная сіла і Боскасць — ясна відаць ад стварэння свету праз разважанне над тварэннямі, так што няма ім выбачэння,
 
И́бо неви́димое Его́, ве́чная си́ла Его́ и Божество́, от созда́ния ми́ра че́рез рассма́тривание творе́ний ви́димы, так что они́ безотве́тны.

таму што, спазнаўшы Бога, яны Яго як Бога не праславілі і не падзякавалі Яму, а сталі марнымі ў сваіх разважаннях, і запамарочылася іх нецямлівае сэрца.
 
Но как они́, позна́в Бо́га, не просла́вили Его́, как Бо́га, и не возблагодари́ли, но осуети́лись в у́мствованиях свои́х, и омрачи́лось несмы́сленное их се́рдце;

Сцвярджаючы, што яны мудрыя, яны падурнелі,
 
называ́я себя́ му́дрыми, обезу́мели,

і памянялі славу нятленнага Бога на падабенства вобраза тленнага чалавека, птушак, чатырохногіх і паўзуноў.
 
и сла́ву нетле́нного Бо́га измени́ли в о́браз, подо́бный тле́нному челове́ку, и пти́цам, и четвероно́гим, и пресмыка́ющимся, —

Таму Бог перадаў іх у пажадлівасці іх сэрцаў нечысціні, так што яны апаганьваюць свае целы між сабою;
 
то и преда́л их Бог в по́хотях серде́ц их нечистоте́, так что они́ скверни́ли са́ми свои́ тела́.

яны замянілі Божую праўду маною і пакланіліся і служылі стварэнню замест Творцы, Які добраславёны навекі, амін.
 
Они́ замени́ли и́стину Бо́жию ло́жью, и поклоня́лись, и служи́ли тва́ри вме́сто Творца́, Кото́рый благослове́н вове́ки, ами́нь.

З-за гэтага Бог перадаў іх ганебным пажадлівасцям: бо і іх жанчыны перамянілі натуральныя зносіны на ненатуральныя;
 
Потому́ преда́л их Бог посты́дным страстя́м: же́нщины их замени́ли есте́ственное употребле́ние противоесте́ственным;

а гэтак і мужчыны, пакінуўшы натуральныя зносіны з жанчынаю, распаліліся ў сваёй пажадлівасці адзін да аднаго, мужчыны з мужчынамі, чынячы сорам і атрымліваючы ў саміх сабе належную адплату за сваю аблуду.
 
подо́бно и мужчи́ны, оста́вив есте́ственное употребле́ние же́нского по́ла, разжига́лись по́хотью друг на дру́га, мужчи́ны на мужчи́нах де́лая срам и получа́я в сами́х себе́ до́лжное возме́здие за своё заблужде́ние.

І як яны не ўважалі за патрэбнае мець Бога ў пазнанні, Бог перадаў іх перакручанаму розуму — чыніць непрыстойнае;
 
И как они́ не забо́тились име́ть Бо́га в ра́зуме, то преда́л их Бог превра́тному уму́ — де́лать непотре́бства,

яны напоўненыя ўсялякай няправеднасцю, подласцю, хцівасцю, зласлівасцю, поўныя зайздрасці, забойства, сваркі, ашуканства, благіх звычаяў, нашэптванняў,
 
так что они́ испо́лнены вся́кой непра́вды, блу́да, лука́вства, корыстолю́бия, зло́бы, испо́лнены за́висти, уби́йства, ра́спрей, обма́на, злонра́вия,

паклёпнікі, боганенавіснікі, крыўдзіцелі, ганарліўцы, самахвалы, выдумшчыкі ліхога, непаслухмяныя бацькам,
 
злоречи́вы, клеветники́, богоненави́стники, оби́дчики, самохва́лы, го́рды, изобрета́тельны на зло, непослу́шны роди́телям,

неразумныя, падступныя, непрыязныя, неміласэрныя,
 
безрассу́дны, вероло́мны, нелюбо́вны, непримири́мы, неми́лостивы.

якія, пазнаўшы праведны суд Божы1 — што тыя, хто робіць такое, вартыя смерці — не толькі гэта чыняць, але і ўхваляюць тых, хто гэта робіць.
 
Они́ зна́ют пра́ведный суд Бо́жий, что де́лающие таки́е дела́ досто́йны сме́рти; одна́ко не то́лько их де́лают, но и де́лающих одобря́ют.

Примечания:

 
Пераклад Анатоля Клышкi
32 1: Або: праведнае патрабаванне.
 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.