4 Царств 14 глава

Четвертая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Во второй год царствования в Израиле Иоаса, сына Иоахаза, в Иудее воцарился Амасия, сын Иоаса.

У другому році Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, став Амасія, син Йоаса, юдейським царем.

Было ему тогда двадцать пять лет, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Имя его матери было Ехоаддан, она была из Иерусалима.

Двадцять п'ять років було йому, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Йоадана, з Єрусалиму.

Его дела были праведны в глазах ГОСПОДА, хотя он не был так же предан Ему, как праотец его Давид. Он во всем поступал так же, как его отец Иоас.

Він чинив, що Господеві було довподоби, хоч і не так, як предок його Давид. Він поводився в усьому, як його батько Йоас.

Только капища на холмах не были уничтожены, народ по-прежнему приносил там жертвы и совершал воскурения.

Тільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.

Когда упрочилась его власть, Амасия казнил слуг, которые убили его отца.

Як тільки царська влада зміцнилась у його руках, він звелів повбивати тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.

Но детей этих убийц он не тронул, поступив по заповеди ГОСПОДНЕЙ, записанной в книге Закона Моисеева: «Родителей нельзя предавать смерти за их детей, равно и дети не должны нести наказание за вину родителей. Приговорить человека к смертной казни можно лишь за его собственное преступление».1

Дітей же вбивців — не повбивав, згідно з тим, що написано в законі Мойсея, де заповів Господь, кажучи: “Батьків не карати смертю за дітей, і дітей не карати смертю за батьків, а кожний нехай буде скараний смертю — за свою власну провину.”

Амасия разбил десять тысяч эдомитян в Соляной долине и взял Селу. Он дал ей имя Йоктеэль, так она называется и поныне.

Це він побив 10 000 едоміїв у Солоній долині і завоював Скелю й назвав її Йоктеел аж по цей день.

Затем Амасия отправил гонцов к Иоасу, сыну Иоахаза, внуку Иегу, царю израильскому, и передал ему: «Выходи! Будем сражаться один на один!»2

Тоді послав Амасія послів до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, сказати йому: “Виходь, поміряємось один з одним.”

Израильский царь Иоас ответил иудейскому царю Амасии: «Отправил ливанский терновник гонцов к ливанскому кедру: „Выдай свою дочь за моего сына!“ Да только пробежал по нему ливанский дикий зверь — и растоптал терновник.

Та Йоас, ізраїльський цар, послав до Амасії, юдейського царя, так відповісти: “І ливанський будяк послав до ливанського кедра сказати: Видай дочку твою за мого сина. Та пройшли дикі звірі, що на Ливані, і потоптали будяка.

Ты разбил эдомитян, и сердце твое возгордилось. Лучше сидеть дома в почете, чем навлекать на себя беду! И себя погубишь, и всю Иудею!»

Що тобі пощастило розбити едоміїв, то й загорділо твоє серце? Слався славою та й сиди вдома! Навіщо накликати собі біду? І самий поляжеш, і Юда з тобою!”

Но не послушал его Амасия, и тогда Иоас, царь израильский, выступил в поход. Он сошелся в бою с Амасией, царем иудейским, при Бет-Шемеше в Иудее.

Та не послухав Амасія. І рушив Йоас, ізраїльський цар, і змірялись вони один з одним, він та Амасія, юдейський цар, у Бет-Шемеші, що в Юдеї.

Иудеи потерпели поражение от израильтян и разбежались по своим шатрам.

Ізраїльтяни побили юдеїв так, що ті повтікали, кожен до свого намету.

А самого царя иудейского Амасию, сына Иоаса, внука Охозии, пленил в Бет-Шемеше израильский царь Иоас. Потом он дошел до Иерусалима и разрушил городскую стену от Ефремовых ворот до Угловых ворот протяженностью в четыреста локтей.3

Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Ахазії, Йоас, ізраїльський цар, забрав під Бет-Шемешем у полон та й пішов у Єрусалим, і зробив у єрусалимському мурі пролом від Ефраїм-воріт аж до Наріжних воріт, на 400 ліктів.

Он захватил всё серебро, золото и утварь, какие только нашел в Храме ГОСПОДНЕМ, и все сокровища царского дворца, взял заложников и вернулся в Самарию.

Він забрав усе золото й срібло й увесь посуд, що був у Господньому храмі та в скарбницях у царському палаці, до того ще й заручників, та й повернувсь у Самарію.

Что до прочих деяний Иоаса, его доблестных подвигов в войне с Амасией, царем иудейским, то не описаны ли они в летописи царей израильских?

Решта дій Йоаса, що він чинив, і його подвиги, та як він воював з Амасією, юдейським царем, записані в літописній книзі ізраїльських царів.

Иоас отошел к праотцам и был похоронен в Самарии с царями израильскими. После него воцарился его сын Иеровоам.

І спочив Йоас зо своїми батьками, й поховали його в Самарії коло ізраїльських царів. На місце його став царем син його Єровоам.

Иудейский царь Амасия, сын Иоаса, пережил израильского царя Иоаса, сына Иоахаза, на пятнадцать лет.

Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив по смерті Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, ще 15 років.

Прочее о делах Амасии записано в летописи царей иудейских.

Решта дій Амасії записана у літописній книзі юдейських царів.

Против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но его настигли в Лахише и там убили.

Як же вчинили змову проти нього в Єрусалимі, він утік у Лахіш, але за ним послали навздогін у Лахіш і там його вбили.

Его тело привезли обратно на колеснице и похоронили с его праотцами в Городе Давидовом.

І привезли його кіньми й по ховали в Єрусалимі коло його батьків у місті Давида.

Народ иудейский взял тогда шестнадцатилетнего Азарию и поставил его на царство после его отца Амасии.

Увесь народ юдейський взяв Азарію, якому було 16 років, і зробили його царем замість його батька Амасії.

Это он отстроил Элат и вернул его под власть Иудеи — уже после того, как царь Амасия упокоился с праотцами.

То він відбудував Елат і повернув його Юдеї, після того, як цар спочив зо своїми батьками.

В пятнадцатый год царствования в Иудее Амасии, сына Иоаса, в Израиле воцарился Иеровоам, сын Иоаса. Он правил в Самарии сорок один год.

На п'ятнадцятому році Амасії син Йоаса, юдейського царя, став Єровоам, син Йоаса, ізраїльським царем у Самарії й царював 41 рік.

Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, и не искоренил преступлений4 Иеровоама, сына Невата, в которые тот вовлек Израиль.

Він чинив те, що було Господеві не довподоби, не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.

Он восстановил пределы Израиля от Лево-Хамата до Мертвого моря,5 по слову ГОСПОДА, Бога Израилева, которое Он изрек через Своего слугу пророка Иону, сына Амиттая, что из Гат-Хефера,

То він привернув границі Ізраїля від Хамат-входу аж до Арава-моря, за словом, що Господь, Бог Ізраїля, сказав був через свого слугу, пророка Йону, сина Амітая, з Гат-Хеферу,

потому что увидел ГОСПОДЬ, какая горькая беда постигла Израиль, всех, от раба до свободного,6 и никто ему не помог.

бо Господь бачив вельми гіркі злидні Ізраїля, не було бо більш ні рабів, ні вільних, нікого, хто б допоміг Ізраїлеві.

Не пожелал ГОСПОДЬ, чтобы имя Израиля исчезло под небесами, избавил Он народ рукой Иеровоама, сына Иоаса.

Але що Господь не хотів стерти ім'я Ізраїля з-під небес, урятував його рукою Єровоама, сина Йоаса.

Прочее о делах Иеровоама, о его доблестных подвигах и его войнах, о том, как он вернул Дамаск и Хамат Иудее с Израилем,7 записано в летописи царей израильских.

Решта дій Єровоама й усе, що він чинив, його подвиги, як воював проти Дамаску та як відвернув гнів Господній від Ізраїля, усе це записано в літописній книзі ізраїльських царів.

Иеровоам умер и упокоился с праотцами, царями израильскими, а после него воцарился его сын Захария.

І спочив Єровоам із своїми батьками, ізраїльськими царями. На місце його став царем його син Захарія.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

6 [1] — Ср. Втор 24:16.

8 [2] — Или (ближе к букв.): взглянем друг другу в глаза.

13 [3] — Т. е. ок. 180 м.

24 [4] — Букв.: не удалился от грехов / преступлений.

25 [5] — Букв.: до моря Аравы; или: моря равнины.

26 [6] — Или: от мала до велика.

28 [7] — Здесь точный смысл масоретского текста неясен. Букв.: Иудее в Израиле. Друг. возм. пер.: вернул Дамаск и Хамат Иудейский Израилю.

« 13 глава 15 глава »