1 Коринфянам 2 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Куліша та Пулюя

И придя к вам, братья, я пришел не в преимуществе слова или мудрости, возвещая вам свидетельство Божие.

І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

Ибо я рассудил ничего не знать у вас, кроме Иисуса Христа, и Иисуса Христа распятого,

Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.

И я в немощи, и в страхе и в трепете великом был у вас,

І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

и слово мое и проповедь моя — не в убедительных словах мудрости, но в явлении Духа и силы,

І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,

чтобы вера ваша была не в мудрости человеческой, но в силе Божией.

щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.

А о мудрости мы говорим между совершенными, не о мудрости века сего и князей века сего, обречённых на упразднение,

Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,

но говорим о премудрости Божией в тайне, премудрости сокровенной, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,

а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

которой никто из князей века сего не познал: ибо, если бы познали, то не распяли бы Господа славы;

котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

но, как написано: Чего глаз не видел, и ухо не слышало, и на сердце человеку не приходило, что приготовил Бог любящим Его, —

Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

то Бог нам открыл чрез Духа; ибо Дух всё проницает, и глубины Божии,

Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.

Ибо кто знает из людей, что в человеке? Только дух человеческий, который в нем. Так и Божиего не познал никто, только Дух Божий.

Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.

Мы же приняли не духа мира, но Духа, Который от Бога, чтобы знать дарованное нам Богом.

Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

Это мы и говорим не словами, которым нас научила человеческая мудрость, но теми, которым нас научил Дух, говорим, толкуя духовное духовным.

Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

Душевный же человек не принимает того, что от Духа Божия, ибо оно для него безумие, и познать его он не может, потому что оно требует духовного суждения.

Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

Но духовный судит обо всём, сам же не судится никем.

Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

Ибо кто познал мысль Господню, чтобы учить Его? А мы имеем мысль Христову.

Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.

« 1 глава 3 глава »