Евреям 3 глава

Послание к Евреям святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Огієнка

Итак, святые братья, причастные небесному призыву, размышляйте об Иисусе как о посланнике и первосвященнике — кем мы Его и признаем.

Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Он был верен Создателю Своему, как Моисей «во всем доме Его».

що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

И насколько архитектор почитается больше созданного им дома, настолько и Он удостоился славы большей, чем Моисей.

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

Ведь всякий дом кем-то построен, и всё устроено Богом.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

Моисей как служитель был «верен во всем доме Его», свидетельствуя о том, что еще предстояло сказать.

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

А Христос как Сын правит Божьим домом, и дом Его — мы сами, если, конечно, не теряем уверенности и той надежды, которой можем похвалиться.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

А потому, как говорит Дух Святой,«Сегодня, если услышите голос Его,

Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь,как было в день искушения в пустыне!

не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

Искушали Меня отцы ваши,проверяли, наблюдали, что Я творю,

де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

сорок лет —за то прогневался Я на это поколение и сказал:“Вечно блуждают их сердца,не познали они путей Моих”.

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

И поклялся Я тогда во гневе:не войти им в страну Моего покоя!»

тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

Смотрите, братья, чтобы у кого из вас сердце не оказалось лукавым и неверным — такое уведет вас от Бога Живого.

Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Так что каждый день ободряйте друг друга, пока длится нынешний срок, чтобы никто из вас не был обманут грехом и не ожесточился.

Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

Мы ведь теперь причастны Христу, если только твердо сохраним до конца то, что приобрели изначально.

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

Как и сказано: «Сегодня, если услышите голос Его, не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь».

аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

Из тех, кто слышал, некоторые воспротивились — но не все, кто вышел с Моисеем из Египта.

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

На кого же тогда гневался Бог сорок лет? Конечно, на тех, кто согрешил — и трупы их пали в пустыне.

На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

И о ком поклялся, что не войти им в страну покоя? Конечно, о тех, кто был непокорен.

Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

Итак, мы видим, что не позволила им туда войти именно их неверность.

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.