Евреям 3 глава

Послание к Евреям святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Итак, святые братья, причастные небесному призыву, размышляйте об Иисусе как о посланнике и первосвященнике — кем мы Его и признаем.

Отож, брати і сестри мої, покликані Богом люди святі, звернемо думки свої до Ісуса, Посланця Божого й Первосвященика нашої віри.

Он был верен Создателю Своему, как Моисей «во всем доме Его».

Він був вірний Господу, Який призначив Його, так само, як вірний був і Мойсей у домі Божому.

И насколько архитектор почитается больше созданного им дома, настолько и Он удостоился славы большей, чем Моисей.

Бо Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, адже будівничий здобуде більше шани, ніж зведений ним будинок.

Ведь всякий дом кем-то построен, и всё устроено Богом.

Кожен будинок кимось збудований, а Бог же збудував усе.

Моисей как служитель был «верен во всем доме Его», свидетельствуя о том, что еще предстояло сказать.

Мойсей був вірним слугою в домі Божому. Він сказав людям те, що мусило потім бути мовлене Всевишнім.

А Христос как Сын правит Божьим домом, и дом Его — мы сами, если, конечно, не теряем уверенности и той надежды, которой можем похвалиться.

А Христос — вірний Син, Він править домом Божим, а ми — той дім, якщо зможемо зберегти мужність і певність у надії своїй.

А потому, как говорит Дух Святой,«Сегодня, если услышите голос Его,

7-10 Адже як сказав Дух Святий: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.

не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь,как было в день искушения в пустыне!

Искушали Меня отцы ваши,проверяли, наблюдали, что Я творю,

сорок лет —за то прогневался Я на это поколение и сказал:“Вечно блуждают их сердца,не познали они путей Моих”.

И поклялся Я тогда во гневе:не войти им в страну Моего покоя!»

Так Я у гніві присягнув: „Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».

Смотрите, братья, чтобы у кого из вас сердце не оказалось лукавым и неверным — такое уведет вас от Бога Живого.

Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога.

Так что каждый день ободряйте друг друга, пока длится нынешний срок, чтобы никто из вас не был обманут грехом и не ожесточился.

Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення».[9] Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття.

Мы ведь теперь причастны Христу, если только твердо сохраним до конца то, что приобрели изначально.

Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку.

Как и сказано: «Сегодня, если услышите голос Его, не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь».

Адже сказано у Святому Писанні: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».

Из тех, кто слышал, некоторые воспротивились — но не все, кто вышел с Моисеем из Египта.

Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту?

На кого же тогда гневался Бог сорок лет? Конечно, на тех, кто согрешил — и трупы их пали в пустыне.

На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі?

И о ком поклялся, что не войти им в страну покоя? Конечно, о тех, кто был непокорен.

Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?

Итак, мы видим, что не позволила им туда войти именно их неверность.

Тож ми бачимо, що ці люди не могли ввійти в Царство Небесне через те, що вони не мали віри.

« 2 глава 4 глава »