Евреям 3 глава

Письмо Евреям
Открытый перевод → Сучасний переклад

Потому, благочестивые братья, участники небесного призвания, созерцайте Посланника и Первосвященника нашего исповедания — Иисуса,

Отож, брати і сестри мої, покликані Богом люди святі, звернемо думки свої до Ісуса, Посланця Божого й Первосвященика нашої віри.

Который, как и Моисей, верен Поставившему Его во всем доме Его

Він був вірний Господу, Який призначив Його, так само, як вірний був і Мойсей у домі Божому.

и удостоен большей славы, чем Моисей, равно как построивший дом имеет больше славы, чем само строение.

Бо Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, адже будівничий здобуде більше шани, ніж зведений ним будинок.

Ибо каждый дом кем-то построен, а строитель всего — Бог.

Кожен будинок кимось збудований, а Бог же збудував усе.

Но если Моисей был верен во всем доме Его как слуга для подтверждения того, что должно было быть сказано,

Мойсей був вірним слугою в домі Божому. Він сказав людям те, що мусило потім бути мовлене Всевишнім.

Мессия же поставлен как Сын над домом Божьим; и этот дом — мы, если только сохраним уверенность и надежду, которой гордимся.

А Христос — вірний Син, Він править домом Божим, а ми — той дім, якщо зможемо зберегти мужність і певність у надії своїй.

Поэтому, как говорит Дух Святой: «Если вы сегодня услышите голос Его,

7-10 Адже як сказав Дух Святий: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед Ним свої серця,[8] як то було, коли ви повстали проти Бога, як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли, коли батьки ваші випробовували Мене і Моє терпіння. І сорок років бачили вони Мої могутні справи. Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав: „Народ цей — завжди лихий в своїх думках. Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.

Не ожесточайте сердца ваши, подобно тому как возмущались вы во дни искушения в пустыне,

когда искушали и испытывали Меня отцы ваши и видели дела Мои

сорок лет. Из-за этого Я рассердился на их поколение, и сказал: “Вечно уводит куда-то их сердце их, при этом путей Моих они не узнали”

И так, разгневавшись, поклялся Я, что не войдут в покой Мой».

Так Я у гніві присягнув: „Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».

Смотри, братья, чтобы не было в ком из вас сердца испорченного и сомневающегося, отступившего от Бога живого.

Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога.

Но каждый день, пока ещё можно сказать «сегодня», ободряйте сами себя, чтобы кто-нибудь из вас не ожесточился обманом греха.

Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення».[9] Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття.

Ведь мы разделили долю Мессии, если только до конца сохраним ту уверенность, которая была у нас с самого начала.

Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку.

Поэтому сказано:«Если сегодня услышите голос Его, не ожесточайте сердца ваши как при возмущении».

Адже сказано у Святому Писанні: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця, як то було, коли ви повстали проти Бога».

Ведь некоторые из слышавших возмутились; однако не все из тех, кто вышел из Египта с Моисеем?

Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту?

Так на кого же негодовал Он сорок лет? Разве не на согрешивших, останки которых пали в пустыне?

На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі?

О ком же Он клялся, что не войдут в покой Его, если не о неверных?

Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?

И мы видим, что так и не смогли они войти из-за своего недоверия.

Тож ми бачимо, що ці люди не могли ввійти в Царство Небесне через те, що вони не мали віри.

« 2 глава 4 глава »