Евреям 3 глава

Послание к Евреям святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Українська Біблія. Турконяк

Итак, святые братья, причастные небесному призыву, размышляйте об Иисусе как о посланнике и первосвященнике — кем мы Его и признаем.

Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання — Ісуса,

Он был верен Создателю Своему, как Моисей «во всем доме Его».

Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому Його домі.

И насколько архитектор почитается больше созданного им дома, настолько и Он удостоился славы большей, чем Моисей.

Тому що Він настільки гідний більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім.

Ведь всякий дом кем-то построен, и всё устроено Богом.

Адже кожний дім хтось будує, а Той, Хто збудував усе, є Бог.

Моисей как служитель был «верен во всем доме Его», свидетельствуя о том, что еще предстояло сказать.

Отже, Мойсей був вірний у всьому його домі, як слуга — для засвідчення того, що мало бути сказане,

А Христос как Сын правит Божьим домом, и дом Его — мы сами, если, конечно, не теряем уверенности и той надежды, которой можем похвалиться.

а Христос — як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.

А потому, как говорит Дух Святой,«Сегодня, если услышите голос Его,

Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос,

не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь,как было в день искушения в пустыне!

не робіть закам’янілими ваші серця, як ото було під час нарікання в день випробування в пустелі,

Искушали Меня отцы ваши,проверяли, наблюдали, что Я творю,

де [Мене] спокушували ваші батьки, випробовували [Мене] й бачили Мої вчинки

сорок лет —за то прогневался Я на это поколение и сказал:“Вечно блуждают их сердца,не познали они путей Моих”.

впродовж сорока років. Тому Я обурився на цей рід і сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг, —

И поклялся Я тогда во гневе:не войти им в страну Моего покоя!»

тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!

Смотрите, братья, чтобы у кого из вас сердце не оказалось лукавым и неверным — такое уведет вас от Бога Живого.

Бережіться, брати, щоби часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога,

Так что каждый день ободряйте друг друга, пока длится нынешний срок, чтобы никто из вас не был обманут грехом и не ожесточился.

але потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха.

Мы ведь теперь причастны Христу, если только твердо сохраним до конца то, что приобрели изначально.

Тому що ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця,

Как и сказано: «Сегодня, если услышите голос Его, не ожесточайте сердец ваших, не противьтесь».

як сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця, як було під час нарікання.

Из тех, кто слышал, некоторые воспротивились — но не все, кто вышел с Моисеем из Египта.

Адже хто ті, які почули, але повстали? Хіба не всі ті, котрі вийшли з Єгипту з Мойсеєм?

На кого же тогда гневался Бог сорок лет? Конечно, на тех, кто согрешил — и трупы их пали в пустыне.

На кого ж Він був обурений сорок років? Чи не на тих, які згрішили й чиї кості полягли в пустелі?

И о ком поклялся, что не войти им в страну покоя? Конечно, о тех, кто был непокорен.

Кому присягав, що не ввійдуть до Його відпочинку, як не тим, хто не послухався?

Итак, мы видим, что не позволила им туда войти именно их неверность.

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти через своє невірство!