Песнь Соломона 7 глава

Песнь Соломона
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

 
 

Вернись, вернись, Суламифь, скорее вернись, чтобы нам взглянуть на тебя. Что вы уставились на Суламифь, танцующую танец манаимский?
 
„Верни́ся, вернись, Суламі́тко! Вернися, вернися, — нехай ми на тебе нади́вимось!“ „Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на та́нець військо́вий?“

Принцесса, прекрасны ноги твои в сандалиях, линии бёдер твоих словно выточенные мастером драгоценности.
 
„Хороші які стали ноги твої в черевичках, князі́вно моя́! Заокру́глення сте́гон твоїх — мов намисто, руками мисте́цькими ви́точене!

Твой пупок подобен круглой чаше, да не будет он никогда без вина. Чрево твоё как сноп пшеницы в обрамлении лилий.
 
Твоє лоно — немов круглото́чена чаша, в якій не забра́кне вина запашно́го! Твій живіт — сніп пшениці, ото́чений тими ліле́ями!

Груди твои — близнецы-оленята молодой газели.
 
Два пе́рса твої — немов двоє сарня́ток близня́т!

Шея твоя словно башня из слоновой кости, глаза — водоёмы есевонские у ворот Батраббима. Твой нос — башня ливанская, обращённая к Дамаску.
 
Твоя шия — як ба́шта із кости слоно́вої, твої очі — озе́рця в Хешбо́ні при брамі того Бат-Рабі́му, в тебе ніс — немов башта лива́нська, що ди́виться все в бік Дама́ску!

Голова твоя словно Кармел, твои волосы как шёлк, их россыпь пленяет даже царя.
 
Голі́вка твоя на тобі — мов Карме́л, а коса́ на голі́вці твоїй — немов пу́рпур, — поло́нений цар тими ку́черями!

Как ты прекрасна, как восхитительна, женственна и молода!
 
Яка ти прекрасна й приємна яка, о любов в розко́шах!

Ты высока и стройна, словно пальма, и груди твои как гроздья плодов этой пальмы.
 
Став подібний до па́льми твій стан, твої ж пе́рса — до грон виногра́дних!

Я хотел бы забраться на эту пальму и подержаться за её ветви. Да будут груди твои виноградными гроздьями и запах твой — запахом яблок.
 
Я поду́мав: ви́беруся на цю па́льму, схоплю́ся за ві́ття її, — і нехай стануть пе́рса твої, немов виноградні ті грона, а па́хощ диха́ння твого — як яблука!“

Да будут уста твои лучшим вином, текущим к моей любимой, текущим нежно к спящим губам.
 
„А у́ста твої — як найліпше вино: просту́є воно до мого коханого, чинить промо́вистими й уста сплячих!

Я возлюбленному моему принадлежу, и он желает меня.
 
Я належу своєму коханому, а його пожада́ння — до мене!

Пойдём, мой возлюбленный, пойдём в поля и ночь проведём в селениях.
 
Ходи ж, мій коханий, та ви́йдемо в поле, переночу́ємо в се́лах!

Встанем рано и пойдём в виноградники, и посмотрим, зацвели ли уже виноградные лозы, раскрылись ли цветы на деревьях гранатовых? И там любовь мою тебе отдам я.
 
Устанемо рано, й ходім у сади — виногради, поди́вимося, чи зацвів виноград, чи квітки́ розцвіли́сь, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? Там любов свою тобі дам!

Вдохни запах мандрагоры возле нашей двери. Да, для тебя, мой возлюбленный, я сберегла много превосходных плодов, старых и новых.
 
Видадуть пах мандраго́ри, при наших же вхо́дах — всіля́кі коштовні плоди́, нові́ та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!“



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.