Да Жыдоў 7 глава

Пасланьне Паўлы да Жыдоў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Русского Библейского Центра

 
 

Бо Мэльхісэдэк, цар Саліму, сьвяшчэньнік Бога Найвышэйшага, той, што спаткаў Аўраама, як варочаўся з пабоішча цароў, і пабагаславіў яго,
 
Этот Мельхиседек — царь Салима, священник Бога Всевышнего. Он встретил и благословил Авраама, когда тот возвращался после победы над царями.

ды яму дзесяціну аддзяліў Аўраам ад усяго (— пе́ршае ў перакладзе цар праўды, а пасьля і цар Салімскі, гэта ёсьць цар міру),
 
Ему Авраам из всего, что у него было, выделил десятину. Во-первых, по смыслу своего имени он — «царь правды», а кроме того, царь Салима значит «царь мира».

бяз бацькі, бяз маткі, без радаводу, ня маючы ні пачатку дзён, ні канца жыцьця, упадоблены-ж Сыну Божаму, астае́цца сьвяшчэньнікам назаўсёды.
 
Без отца, без матери, без рода и племени, без начала своих дней и предела жизни, он, подобно Божьему Сыну, остается священником навсегда.

Ба́чыце-ж, як вялік той, каму й дзесяціну даў Аўраам патрыарх із найле́пшае здабычы.
 
В нем было достаточно величия, чтобы патриарх Авраам отдал ему десятую часть отборной добычи.

І тыя з сыноў Ле́віных, што прымаюць сьвяшчэнства, маюць за́паведзь — браць паводле закону дзесяціну з народу, гэта ёсьць з сваіх братоў, хаця й гэтыя паходзяць ад сьцягнаў Аўраамавых.
 
Обязанность собирать с народа десятину возложена по Закону на потомков Левия, исполняющих священническое дело. Они собирают ее со своих братьев, таких же потомков Авраама, как и они сами.

Ён жа, не паходзячы з іхняга роду, дастаў дзесяціну ад Аўраама і пабагаславіў таго, што ме́ў прырачэньне.
 
А он по происхождению им не свой. Несмотря на это, он принимает от Авраама десятину и благословляет наследника Божьих обещаний.

Бяз усякае-ж спрэчкі ме́ншае багаслаўляецца большым.
 
И это не вызывает возражений, потому что младшего благословляет старший.

І тут дзесяціны бяруць людзі сьмяротныя, а там — той, аб Якім сьве́дчыцца, што жыве́.
 
В первом случае десятину собирают люди смертные, во втором — собирает тот, о ком Писание говорит, что он живет.

І, адным словам, праз Аўраама ўзята дзесяціна і з Ле́вія, які сам бярэ дзесяціны,
 
Образно говоря, Левий, собирающий десятину, тоже дал Мельхиседеку свою десятину рукой Авраама.

бо ён быў яшчэ ў сьцягнах бацькавых, калі спаткаў яго Мэльхісэдэк.
 
Он при встрече с Мельхиседеком предполагался в отце.

Дык, калі-б зьвяршэньне было праз сьвяшчэнства лявіцкае, (бо народ ад яго закон дастаў), дык якая йшчэ патрэба паўставаць іншаму сьвяшчэнству па уставу Мэльхісэдэкаваму, а не па уставу Аронаваму называцца?
 
Конечно, если бы совершенство обеспечивалось левитским священством, а оно-то и доносит Закон до народа, то какая новая была бы надобность возводить еще одного священника в сан по чину Мельхиседека, а не именовать по чину Аарона?

Бо з зьме́най сьвяшчэнства кане́чнай робіцца і зьме́на закону.
 
Смена священства обязательно влечет за собой смену Закона.

Бо Той, аб Кім гаворыцца гэтае, нале́жаў да другога кале́на, з якога ніхто не прыступаў да ахвярніка;
 
А Тот, о ком идет речь, принадлежал к другому племени, из которого никто при алтаре не состоял.

бо ве́дама, што Госпад наш зазьяў з кале́на Юдавага, а аб гэтым кале́не Майсе́й нічога не сказаў адносна сьвяшчэнства.
 
Кто не знает, что Господь наш — из племени Иуды, которому Моисей никогда не приписывал священства!

І яшчэ ясьне́й відаць з таго, што нападобу Мэльхісэдэку ўстае́ іншы сьвяшчэньнік,
 
Все становится на свои места, когда подобием Мельхиседека возникает иной священник

Які не па закону за́паведзі цяле́снае стаўся, але па сіле нязьнішчальнага жыцьця.
 
И занимает свой пост не в порядке живой очереди, а в силу жизни непреходящей.

Бо сьве́дчыцца: Ты — сьвяшчэньнік наве́к па уставу Мэльхісэдэкаваму.
 
Говорит свидетельство: «Ты священник навеки по чину Мельхиседека».

А ране́й быўшая за́паведзь адкінена праз бяссільле яе́ і бескарыснасьць;
 
Прежнее правило утратило силу и не работает, оно теперь отменяется.

бо закон нічога не давяршыў; але ўводзіцца лепшая надзе́я, праз якую набліжаемся да Бога.
 
Закон ничего не довел до совершенства, зато нам подается теперь лучшая надежда, которая приближает нас к Богу.

І паколькі гэта не бяз прысягі, —
 
К тому же была клятва. Те — священники без клятвы,

(бо тыя ставаліся сьвяшчэньнікамі бяз прысягі, а Гэты — з прысягай Таго, Хто казаў да Яго: Кляўся Госпад і не пака́ецца: Ты — сьвяшчэньнік наве́к па уставу Мэльхісэдэкаваму) (Псальм 109:4),
 
А этот — с клятвой, как сказано Ему же: «Господь дал клятву и не передумает: Ты священник навеки...».

пагэ́талькі парукай ле́пшага запаве́ту стаўся Ісус.
 
А раз так, то Иисус становится поручителем нового, лучшего договора.

І тых сьвяшчэньнікаў было бале́й, бо сьме́рць недапускала трываць;
 
Священников всегда было много, потому что смерть не давала быть постоянно одному.

а Гэты праз тое, што ве́чна трывае, ма́е сьвяшчэнства непраходзячае,
 
А Иисус живет вечно и священствует бессменно.

дык і можа назаўсёды збаўляць тых, што прыходзяць праз Яго да Бога, заўсёды жывы, каб заступацца за іх.
 
Поэтому Он может всегда спасать тех, кто приходит через Него к Богу. Это — вечно живой за них Ходатай.

Гэткага і трэба было нам Архірэя: сьвятога, вольнага ад зла, беззаганнага, адлу́чанага ад грэшнікаў і узвы́шанага па-над нябёсы,
 
Таким и должен быть наш Архиерей: святой, безвинный, незапятнанный, возражение грешникам, выше небес превознесенный.

Які ня ма́е патрэбы штодня, як архірэі, прынасіць ахвяры сьпярша за свае́ грахі, пасьля за грахі народу: бо Ён зрабіў гэта за-ра́з, прыне́сшы (ў ахвяру) Сябе́.
 
Ему не нужно ежедневно, как другим архиереям, приносить жертвы сначала за свои грехи, потом за грехи народа. Он сделал это раз навсегда, отдав Самого Себя.

Бо закон стаўляе за Архірэяў людзе́й, маючых слабасьці; а слова прырачэньня, што пасьля закону, (паставіла) Сына, наве́кі дасканалага.
 
Закон ставит архиереями людей, подверженных немощам. А клятвенное Слово, обойдя Закон, поставило Сына навеки совершенного.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.