Бытие 47 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

Иосиф пошел к фараону и сказал ему: — Мой отец и братья со своими стадами крупного и мелкого скота и всем имуществом пришли из земли Ханаана и сейчас находятся в Гошене.

Йосиф прийшов і сповістив фараонові, промовляючи: Мій батько і мої брати, худоба і їхні воли, і всі їхні речі прибули з Ханаанської землі — і ось перебувають в землі Ґесем.

Он выбрал пятерых из братьев и представил их фараону.

Він узяв п’ятьох чоловіків з-поміж своїх братів і поставив їх перед фараоном.

Фараон спросил братьев: — Чем вы занимаетесь? Они ответили фараону: — Твои рабы — пастухи, как и наши отцы, —

А фараон запитав братів Йосифа: Яке ваше заняття? Вони ж відповіли фараонові: Раби твої — пастухи овець, — і ми, і наші батьки.

ещё они сказали: — Мы пришли сюда жить, потому что в земле Ханаана жестокий голод и твоим рабам негде пасти отары. Поэтому позволь твоим рабам поселиться в Гошене.

Ми прибули, щоби жити на цій землі, — сказали вони фараонові, — бо немає пасовиськ для худоби твоїх рабів, оскільки в Ханаанській землі запанував голод. Тому тепер ми, твої раби, поселимося в землі Ґесем.

Фараон сказал Иосифу: — Твой отец и братья пришли к тебе.

Хай живуть у землі Ґесем, — сказав фараон Йосифові, — а якщо знаєш, що є між ними здібні люди, постав їх відповідальними за мою худобу. Отож Яків та його сини прийшли в Єгипет, до Йосифа. І почув фараон — цар Єгипту. І фараон сказав Йосифові, промовляючи: Твій батько і твої брати прибули до тебе;

Земля Египта — перед тобой; посели отца и братьев в лучшей части этой земли. Пусть живут в Гошене. А если ты знаешь среди них способных к тому людей, поставь их смотреть за моим собственным скотом.

ось Єгипетський край перед тобою, — тож на найкращій землі посели свого батька і своїх братів.

Иосиф привел своего отца Иакова и представил его фараону, и Иаков благословил[232] фараона.

Йосиф привів свого батька Якова і поставив його перед фараоном, і Яків поблагословив фараона.

Фараон спросил его: — Сколько тебе лет?

Тоді фараон запитав Якова: Скільки років твого життя?

Иаков ответил фараону: — Дней моего странствования сто тридцать лет. Малочисленны и горьки были годы моей жизни, и число их не достигло годов странствования моих отцов.

А Яків відповів фараонові: Років мого життя, які я прожив, — сто тридцять літ. Короткі та лихі були роки мого життя, не досягли віку життя моїх батьків, — тих літ, що вони прожили.

Иаков благословил фараона[233] и покинул его дворец.

І, поблагословивши фараона, Яків вийшов від нього.

Иосиф поселил отца и братьев в Египте и дал им в собственность лучшую часть земли в округе Раамсес, как повелел фараон.

І поселив Йосиф батька та своїх братів, і дав їм володіння в Єгипетському краю, на найкращій землі — в землі Рамесси, — як і наказав фараон.

Иосиф обеспечил едой отца, и братьев, и весь свой род, дав каждому по числу членов его семьи.

І виділяв Йосиф пшеницю батькові, своїм братам і всьому домові свого батька, — пшеницю відповідно до кількості осіб.

Потом нигде не стало еды, потому что был жестокий голод; Египет и Ханаан были истощены от голода.

А по всій землі пшениці не було, бо настав дуже сильний голод. Була виснажена голодом і Єгипетська земля, і Ханаанська земля.

Иосиф собрал все деньги, какие только были в Египте и Ханаане, в уплату за зерно, которое у него покупали; он хранил их во дворце фараона.

Йосиф зібрав усі гроші, що знайшлися в Єгипетській землі й у Ханаанській землі — за пшеницю, котру купували, і він виділяв їм зерно. А всі гроші Йосиф відніс до дому фараона.

Когда кончились деньги и в Египте, и в Ханаане, все египтяне пришли к Иосифу и сказали: — Дай нам хлеба; зачем нам умирать у тебя на глазах? Наши деньги кончились.

І не стало грошей в Єгипетській землі й у Ханаанській землі. Тож прийшли всі єгиптяни до Йосифа, кажучи: Дай нам хліба! Навіщо нам вмирати перед тобою? Адже в нас закінчилися гроші.

Иосиф сказал: — Приведите свой скот, а я дам вам хлеба в обмен на него, раз у вас кончились деньги.

А Йосиф їм сказав: Якщо не маєте грошей, то приженіть вашу худобу і даватиму вам хліб за вашу худобу.

Они привели к Иосифу скот, и он дал им хлеба в обмен на лошадей, овец и коз, быков, коров и ослов. Он кормил их хлебом в тот год, в обмен на весь их скот.

І вони пригнали худобу до Йосифа, а Йосиф давав їм хліб за коней, за овець, за волів і за ослів. І того року він годував їх хлібом за всю їхню худобу.

Прошёл год. Они пришли к нему и сказали: — Мы не станем таить от нашего господина, что наши деньги кончились и наш скот принадлежит тебе, так что у нас ничего не осталось для нашего господина, кроме наших тел и нашей земли.

І рік той закінчився. А наступного року вони прийшли до нього і сказали йому: Невже маємо загинути перед нашим паном? Якщо не залишилося грошей, маєтку і худоби для тебе, пане, то не залишається нам нічого перед нашим паном, хіба лише власне тіло та наша земля.

Зачем нам гибнуть у тебя на глазах, и нам самим, и нашей земле? Купи нас и нашу землю в обмен на хлеб, а мы с нашей землей будем в рабстве у фараона; и дай нам семян, чтобы нам жить и не умереть и чтобы эта земля не опустела.

І щоб ми не померли перед тобою, і щоб не запустіла земля, — купи нас і нашу землю за хліб; і ми з нашою землею станемо рабами фараона. Дай насіння, щоб ми посіяли і жили, і не померли, — щоб не запустіла земля.

Так Иосиф купил всю землю в Египте для фараона. Египтяне продали каждый свое поле, потому что голод одолел их, и земля стала собственностью фараона,

І скупив Йосиф усю Єгипетську землю для фараона, оскільки єгиптяни віддавали свою землю фараонові, бо голод опанував ними. І стала земля фараоновою власністю,

а народ Иосиф сделал рабами,[234] от одного конца Египта до другого.

а народ перетворився в його рабів — від кінців границь Єгипту — до кінців.

Он не купил только землю жрецов, потому что они получали постоянную долю от фараона, и этой доли, которую дал им фараон, им хватало на пропитание; вот почему они не продали свою землю.

Йосиф лише не купив землі жерців, бо її фараон подарував жерцям, а вони жили з допомоги, яку виділяв їм фараон. Через те вони не віддали своєї землі.

Иосиф сказал народу: — Теперь, когда я купил вас и вашу землю для фараона, вот вам семена, чтобы засеять землю.

Тоді Йосиф сказав усім єгиптянам: Ось я сьогодні купив вас і вашу землю для фараона. Візьміть собі насіння, та й засівайте землю,

Когда поспеет урожай, отдайте одну пятую от него фараону, а остальные четыре пятых будут вам на семена для полей и на пропитание для вас самих, для ваших домашних и для детей.

і дасть вона врожай; п’яту частину віддасте фараонові, а чотири частини будуть вам самим для засіву землі й для їжі — вам і всім, хто у ваших домах.

Они сказали: — Ты спас нам жизнь. Да найдем мы расположение в глазах нашего господина: мы будем рабами фараона.

А вони відповіли: Ти нас врятував, ми знайшли ласку в нашого пана і будемо фараоновими рабами.

Так Иосиф установил в Египте закон о земле, который и сегодня в силе: одна пятая всего урожая принадлежит фараону, кроме урожая с земель жрецов, которая не стала собственностью фараона.

І Йосиф видав для них декрет щодо Єгипетської землі, — він діє аж до сьогодні: віддавати п’яту частину фараонові, — за винятком лише землі жерців, яка не перейшла у власність фараона.

Израильтяне жили в Египте в местности Гошен; они приобрели там собственность и были плодовиты; число их возрастало.

Оселився Ізраїль у Єгипетському краю, на землі Ґесем, і успадкували її, і розмножилися, і стали дуже численними.

Иаков прожил в Египте семнадцать лет, так что всего он жил сто сорок семь лет.

Яків прожив у Єгипетській землі сімнадцять років. І було днів Якова — віку його життя — сто сорок сім років.

Пришло ему время умирать, он позвал своего сына Иосифа и сказал: — Если я нашел расположение в твоих глазах, положи руку мне под бедро[235] и обещай, что явишь мне милость и верность. Не хорони меня в Египте,

Наблизився день смерті Ізраїля. Він покликав свого сина Йосифа, та й сказав йому: Якщо знайшов я ласку в тебе, поклади свою руку під моє стегно і вчини мені милість і правду: не поховаєте мене в Єгипті,

но когда я сойду к моим отцам, вынеси меня из Египта и похорони там, где похоронены они. Иосиф ответил: — Я сделаю так, как ты говоришь.

але буду лежати з моїми батьками! Ти забереш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. А він відповів: Я зроблю за твоїми словами.

— Поклянись, — сказал он. Иосиф поклялся ему, и Израиль поклонился Богу, оперевшись на свой посох.[236]

Яків же сказав: Поклянися мені! — І той поклявся йому. А Ізраїль поклонився схиляючись на кінець свого посоха.

Примечания:

Новый русский перевод

7 [232] — Или: приветствовал.

10 [233] — Или: простился с фараоном.

21 [234] — Так в некот. древн. переводах; букв.: а народ переселил в города.

29 [235] — Обряд принесения торжественной клятвы (ср. Быт 24:2).

31 [236] — Или: Израиль склонился на изголовье постели.

« 46 глава 48 глава »