Деяния 17 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, пришли в Фессалонику, где была еврейская синагога.

Перейшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.

И, как обычно, Павел вошёл к ним и три субботы рассуждал с ними о Писаниях,

За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання,

объясняя и доказывая, что Христу должно было пострадать и воскреснуть из мертвых: — Это Христос, тот Иисус, Которого я возвещаю вам.

вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, — той Ісус, якого я вам звіщаю.

И некоторые из них были убеждены и примкнули к Павлу и Силе, как и множество набожных греков, и немало знатных женщин.

І деякі з них дали себе переконати і пристали до Павла та Сили, — а й велике число богобоязливих греків і жінок знатних чимало.

Но евреи, возревновав и подобрав из уличной черни кое-каких негодных людей, собрали толпу и начали возмущать город. И подступив к дому Иасона, пытались вывести их к народу.

Але заздрісні юдеї назбирали з майдану якихось негідників, збили докупи натовп і заходилися підбурювати місто. Ставши перед домівкою Ясона, шукали їх, щоб вивести до народу.

Но не найдя их, повлекли Иасона и некоторых братьев к градоначальникам, крича: — Эти всесветные возмутители, они уже здесь,

А не знайшовши їх, поволокли Ясона й деяких братів до наставників міста, гукаючи: «Ось вони — ті, що підбурили ввесь світ і прийшли аж сюди.

и Иасон их принял! И все они поступают против повелений цезаря, называя царем другого, Иисуса!

Ясон прийняв їх до себе. Усі вони йдуть проти кесаревих наказів, говорячи, що є інший цар — Ісус.»

Слыша это, толпа и градоначальники были встревожены,

Так збунтували народ та начальників, які це слухали.

но взяв залог от Иасона и прочих, они отпустили их.

Взявши ж від Ясона й інших запоруку, вони їх відпустили.

Братья же немедленно ночью отправили Павла и Силу в Верию. Они, прибыв, пошли в еврейскую синагогу.

Брати негайно вислали вночі Павла та Силу у Верію, а ці, прибувши туди, пішли в синагогу юдеїв.

А эти люди были благороднее фессалоникийских: они приняли слово со всем усердием, ежедневно исследуя Писания, так ли это.

Ці були благородніші від солунян: вони прийняли слово з повним запалом, щодня досліджували Писання, чи так воно є.

И многие из них поверили, немало и из почтенных греков мужчин и женщин.

Багато ж із них увірували, — і жінок поважних грецьких та й чоловіків чимало.

Но когда евреи из Фессалоники узнали, что и в Верии Павлом было возвещено слово Божье, они пришли и туда, волнуя и возбуждая толпы.

Якже довідались юдеї із Солуня, що Павло звіщає слово Боже й у Верії, прийшли й туди підбурювати і бунтувати народ.

Тогда братья тотчас отправили Павла к морю, а Сила и Тимофей остались там.

Тоді брати негайно відпустили Павла, щоб ішов аж до моря, а Сила й Тимотей зостались там.

А провожавшие Павла довели его до Афин и, получив указание для Силы и Тимофея — как можно скорее идти к нему, ушли.

Ті ж, що проводжали Павла, провели його аж до Атен і повернулись, одержавши наказ для Сили й Тимотея, щоб прийти до нього якнайшвидше.

Ожидая их в Афинах, Павел разгневался духом, видя этот город, полный идолов.

Коли Павло чекав їх в Атенах, дивлячись на місто, повне ідолів, дух його кипів у ньому.

Итак, он рассуждал в синагоге с евреями и с набожными, и каждый день на рыночной площади со случайными встречными.

Він, отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі та кожного дня на ринку з кимбудь.

А некоторые из эпикурейских и стоических философов спорили с ним, и одни говорили: «Что хочет сказать этот пустослов?» А другие: «Кажется, это вестник чужих богов», — потому что он благовествовал Иисуса и воскресение.

Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: «Що він, отой торохтій, хоче сказати?» Інші ж: «Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів.» А це тому, що проповідував Ісуса й воскресіння.

И взяв его, привели на холм Ареса и говорили: — Можем ли мы узнать, что это за новое учение, возвещаемое тобой?

Взяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш?

Ибо ты доносишь до наших ушей нечто новое. Поэтому хотим узнать, что это может быть?

Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.»

А все афиняне и живущие у них чужестранцы ни на что другое не тратили время, как на то, чтобы рассказывать или слушать что-нибудь новое.

Атеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин.

И, встав посредине холма Ареса, Павел сказал: — Афиняне! По всему я вижу, что вы особенно набожны.

Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні.

Ибо, проходя и осматривая ваши места поклонения, я нашел и жертвенник, на котором было написано: «Неизвестному Богу». Итак, Кого вы, не зная, почитаете, я возвещаю вам.

Переходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю.

Бог, сотворивший мир и всё, что в нём, Он, Господь неба и земли, обитает не в рукотворных храмах,

Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах,

не нуждается ни в поклонении людей, ни в чём-либо ином: Он Сам дарует всем и жизнь, и дыхание, и всё-всё.

ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все.

От одного Он сотворил человеческий род, обитать по всему лицу земли, определив сроки и пределы их обитания,

Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення,

искать Бога, не коснутся ли они Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас.

щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, — хоч він від кожного з нас недалеко.

Ибо в Нём мы живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших поэтов говорили: «Мы — Его порождение».

У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.

[ отсутствует в NA ]

Бувши, отже, з Божого роду, ми не повинні думати, що божество подібне до золота чи срібла, чи каміння, твору мистецтва і людської вигадки.

А будучи порождением Божьм, мы не должны думать, что божественное подобно золоту, или серебру, или камню, носящим печать ремесла и замысла человека.

Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися,

Поэтому, опуская времена невежества, Бог ныне повелевает всем людям повсюду — обратиться,

бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих.»

ибо Он определил день, когда будет справедливо судить вселенную, чрез Мужа, Которого Он поставил, дав доказательство всем, воскресив Его из мертвых.

(Почувши про воскресіння мертвих), деякі почали реготатись, а деякі казали: «Про це послухаємо тебе іншим разом.»

Услышав же о воскресении мертвых, одни насмехались, другие сказали: — Ещё послушаем тебя об этом.

Тож Павло вийшов з-посеред них.

Итак, Павел оставил их.

Та деякі мужі пристали до нього й увірували, серед яких і Діонисій Ареопагіт та одна жінка, на ім'я Дамаріса, й інші з ними.

Но некоторые люди, примкнув к нему, поверили: среди них и Дионисий Ареопагит, и женщина по имени Дамарь, и другие с ними.

« 16 глава 18 глава »