Деяния 17 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Сучасний переклад

Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, пришли в Фессалонику, где была еврейская синагога.

Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, Павло та Сила прибули до Солуні, де була юдейська синагога.

И, как обычно, Павел вошёл к ним и три субботы рассуждал с ними о Писаниях,

Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Писання.

объясняя и доказывая, что Христу должно было пострадать и воскреснуть из мертвых: — Это Христос, тот Иисус, Которого я возвещаю вам.

Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю — то й є Христос».

И некоторые из них были убеждены и примкнули к Павлу и Силе, как и множество набожных греков, и немало знатных женщин.

Декого з тих людей вони переконали, й ті приєдналися до Павла та Сили. Багато віруючих греків, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади віруючих.

Но евреи, возревновав и подобрав из уличной черни кое-каких негодных людей, собрали толпу и начали возмущать город. И подступив к дому Иасона, пытались вывести их к народу.

Але юдеї, які не повірили в Благовість, сповнені заздрощів, знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони прийшли до Ясонової оселі, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей.

Но не найдя их, повлекли Иасона и некоторых братьев к градоначальникам, крича: — Эти всесветные возмутители, они уже здесь,

А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з віруючих до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди!

и Иасон их принял! И все они поступают против повелений цезаря, называя царем другого, Иисуса!

Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів, стверджуючи, що існує інший Цар, Якого вони називають Ісусом».

Слыша это, толпа и градоначальники были встревожены,

Натовп і міські урядовці були збентежені цими словами.

но взяв залог от Иасона и прочих, они отпустили их.

Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.

Братья же немедленно ночью отправили Павла и Силу в Верию. Они, прибыв, пошли в еврейскую синагогу.

Тієї ж ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синагоги.

А эти люди были благороднее фессалоникийских: они приняли слово со всем усердием, ежедневно исследуя Писания, так ли это.

Люди в Верії були більш сприйнятливими до Божого вчення, ніж ті у Солуні. Вони сприйняли Послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Писання, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло.

И многие из них поверили, немало и из почтенных греков мужчин и женщин.

Зрештою, багато юдеїв повірило в Господа, а серед них чимало знатних греків: чоловіків і жінок.

Но когда евреи из Фессалоники узнали, что и в Верии Павлом было возвещено слово Божье, они пришли и туда, волнуя и возбуждая толпы.

Коли солунські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ.

Тогда братья тотчас отправили Павла к морю, а Сила и Тимофей остались там.

Тоді браття негайно відправили Павла на узбережжя, а Сила й Тимофій лишились у Верії.

А провожавшие Павла довели его до Афин и, получив указание для Силы и Тимофея — как можно скорее идти к нему, ушли.

Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Солуні, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.

Ожидая их в Афинах, Павел разгневался духом, видя этот город, полный идолов.

Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.

Итак, он рассуждал в синагоге с евреями и с набожными, и каждый день на рыночной площади со случайными встречными.

Щодня він розмовляв у синагозі з юдеями й богобійними греками, а також із тими, кого зустрічав на базарній площі.

А некоторые из эпикурейских и стоических философов спорили с ним, и одни говорили: «Что хочет сказать этот пустослов?» А другие: «Кажется, это вестник чужих богов», — потому что он благовествовал Иисуса и воскресение.

Деякі філософи, епікурейці та стоїки почали сперечатися з Павлом. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував Добру Звістку про Ісуса та воскресіння.

И взяв его, привели на холм Ареса и говорили: — Можем ли мы узнать, что это за новое учение, возвещаемое тобой?

Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш?

Ибо ты доносишь до наших ушей нечто новое. Поэтому хотим узнать, что это может быть?

Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають».

А все афиняне и живущие у них чужестранцы ни на что другое не тратили время, как на то, чтобы рассказывать или слушать что-нибудь новое.

(Всі афіняни та іноземці, які жили там, марнували час, переповідаючи щось нове і нечуване).

И, встав посредине холма Ареса, Павел сказал: — Афиняне! По всему я вижу, что вы особенно набожны.

Тоді Павло став перед Ареопагом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні.

Ибо, проходя и осматривая ваши места поклонения, я нашел и жертвенник, на котором было написано: «Неизвестному Богу». Итак, Кого вы, не зная, почитаете, я возвещаю вам.

Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: ”НЕВІДОМОМУ БОГОВІ”. Отже, ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

Бог, сотворивший мир и всё, что в нём, Он, Господь неба и земли, обитает не в рукотворных храмах,

Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах.

не нуждается ни в поклонении людей, ни в чём-либо ином: Он Сам дарует всем и жизнь, и дыхание, и всё-всё.

Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше.

От одного Он сотворил человеческий род, обитать по всему лицу земли, определив сроки и пределы их обитания,

З одного чоловіка Він створив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

искать Бога, не коснутся ли они Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас.

Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, шукаючи, знайшли Його. Адже Він — поруч із кожним.

Ибо в Нём мы живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших поэтов говорили: «Мы — Его порождение».

„Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо, — каже дехто із ваших поетів, — бо ми Його діти”.

[ отсутствует в NA ]

Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Він подібний до чогось, що може бути сформоване вмінням або уявою людською. Його не можна створити з золота, срібла або каменя.

А будучи порождением Божьм, мы не должны думать, что божественное подобно золоту, или серебру, или камню, носящим печать ремесла и замысла человека.

У минулому ми не знали Бога, і Він не зважав на те незнання, але зараз Господь вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися і прийшли до Нього.

Поэтому, опуская времена невежества, Бог ныне повелевает всем людям повсюду — обратиться,

Бо Він призначив День, коли судитиме світ судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

ибо Он определил день, когда будет справедливо судить вселенную, чрез Мужа, Которого Он поставил, дав доказательство всем, воскресив Его из мертвых.

Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповів знову».

Услышав же о воскресении мертвых, одни насмехались, другие сказали: — Ещё послушаем тебя об этом.

По цих словах Павло пішов звідти.

Итак, Павел оставил их.

Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопагу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.

Но некоторые люди, примкнув к нему, поверили: среди них и Дионисий Ареопагит, и женщина по имени Дамарь, и другие с ними.

« 16 глава 18 глава »