Деяния 17 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, они прибыли в Фессалонику. Там была иудейская синагога.

Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, Павло та Сила прибули до Солуні, де була юдейська синагога.

Павел, как обычно, пришел туда к ним и три субботы подряд толковал им отрывки из Писаний.

Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Писання.

Он разъяснял им и доказывал, что Христу предстояло пострадать и воскреснуть из мертвых: «Христос — тот самый Иисус, о Котором я рассказываю вам!»

Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю — то й є Христос».

Некоторые из иудеев уверовали и присоединились к Павлу и Силе. Так поступили и многие из эллинов, почитавших Бога, и немалое число женщин из первых семей города.

Декого з тих людей вони переконали, й ті приєдналися до Павла та Сили. Багато віруючих греків, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади віруючих.

Это возмутило других иудеев. Прихватив с собой с рынка несколько проходимцев, они устроили в городе беспорядки, всей толпой ринулись к дому Ясона и потребовали выдать апостолов на суд народного собрания.

Але юдеї, які не повірили в Благовість, сповнені заздрощів, знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони прийшли до Ясонової оселі, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей.

Но их они там не нашли и потащили Ясона вместе с некоторым братьями к городским властям с криком:— Весь круг земель они вверх дном перевернули, а теперь и сюда явились,

А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з віруючих до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди!

и Ясон их принял у себя! Все они не подчиняются Цезарю и заявляют, будто у них другой царь — Иисус!

Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів, стверджуючи, що існує інший Цар, Якого вони називають Ісусом».

Так они смутили народ и городские власти. Когда те это услышали,

Натовп і міські урядовці були збентежені цими словами.

то взяли с Ясона и остальных немало денег и отпустили их.

Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.

А братья этой же ночью отправили Павла и Силу в Берею. Оказавшись там, они пошли в иудейскую синагогу.

Тієї ж ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синагоги.

Люди там оказались благороднее фессалоникийцев, они приняли Слово и день за днем старательно изучали Писания: как именно там сказано?

Люди в Верії були більш сприйнятливими до Божого вчення, ніж ті у Солуні. Вони сприйняли Послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Писання, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло.

Многие из них уверовали, а еще немало знатных женщин и мужчин из эллинов.

Зрештою, багато юдеїв повірило в Господа, а серед них чимало знатних греків: чоловіків і жінок.

Но когда иудеи из Фессалоники узнали, что и в Береи Павел возвестил Божье слово, то явились и туда сеять раздор и подстрекать толпу.

Коли солунські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ.

Братья сразу же отправили Павла по морю дальше, а Сила с Тимофеем остались там.

Тоді браття негайно відправили Павла на узбережжя, а Сила й Тимофій лишились у Верії.

Братья сопровождали Павла до самых Афин и вернулись обратно. Павел передал через них указание для Силы и Тимофея как можно скорее присоединиться к нему.

Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Солуні, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.

Пока Павел ожидал их в Афинах, он до глубины души возмущался, насколько этот город был полон идолов.

Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.

В синагоге он беседовал с иудеями и чтущими Бога, а на площади каждый день — с теми, кто ему встречался.

Щодня він розмовляв у синагозі з юдеями й богобійними греками, а також із тими, кого зустрічав на базарній площі.

С ним спорили философы (эпикурейцы и стоики), и одни спрашивали:— Так что же хочет сказать этот пустомеля?А другие отвечали:— Похоже, это проповедник чужих божеств!Это Павел возвещал им евангельскую весть об Иисусе и воскресении.

Деякі філософи, епікурейці та стоїки почали сперечатися з Павлом. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував Добру Звістку про Ісуса та воскресіння.

Тогда они повели Павла на Ареопаг с вопросом:— Можем ли мы узнать, что это за новое учение ты нам преподносишь?

Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш?

Для нас это всё звучит как-то странно, и мы хотим понять, что всё это значит.

Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають».

Ведь для всех афинян, равно как и для живущих в городе иноземцев, нет ничего приятнее, чем говорить или выслушивать что-нибудь новенькое.

(Всі афіняни та іноземці, які жили там, марнували час, переповідаючи щось нове і нечуване).

Оказавшись перед Ареопагом, Павел сказал:— Афиняне! По всему вижу, что люди вы в высшей степени богобоязненные.

Тоді Павло став перед Ареопагом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні.

Я ходил по вашему городу и осматривал святыни, и так я нашел жертвенник, на котором было написано: «Неведомому богу». И теперь я возвещу вам о Том, Кого вы почитаете, даже не зная Его.

Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: ”НЕВІДОМОМУ БОГОВІ”. Отже, ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

Бог создал этот мир и всё, что есть в нем, Он — Господь неба и земли и живет не в рукотворных храмах.

Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах.

Он не нуждается ни в чем таком, что могут ему предоставить человеческие руки, но Сам подает всем и жизнь, и дыхание, и всё прочее.

Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше.

От одного человека он произвел все народы, расселившиеся по лицу земли, определив заранее и сроки, и пределы их обитания,

З одного чоловіка Він створив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

чтобы они искали Бога — не найдут ли Его хоть наощупь, ведь Он совсем недалек от каждого из нас.

Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, шукаючи, знайшли Його. Адже Він — поруч із кожним.

«Им мы живем, и движемся, и существуем!» Так ведь сказали и некоторые из ваших поэтов: «мы — Его порождение».

„Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо, — каже дехто із ваших поетів, — бо ми Його діти”.

А раз мы порождены Богом, нам не следует думать, будто Божество подобно золоту, серебру или камню, которым придали форму человеческие искусство и воображение.

Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Він подібний до чогось, що може бути сформоване вмінням або уявою людською. Його не можна створити з золота, срібла або каменя.

Бог ныне оставляет в прошлом времена былого неведения и повелевает покаяться всем людям, где бы они не жили,

У минулому ми не знали Бога, і Він не зважав на те незнання, але зараз Господь вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися і прийшли до Нього.

поскольку Он уже назначил день, когда предаст весь круг земель истинному суду, и уже определил Человека, Который будет Судьей — воскресив Его из мертвых, Бог нас в этом удостоверил.

Бо Він призначив День, коли судитиме світ судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

Когда они услышали про воскресение из мертвых, то одни рассмеялись, а другие сказали:— Твой рассказ об этом мы послушаем еще когда-нибудь.

Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповів знову».

На этом Павел их оставил.

По цих словах Павло пішов звідти.

И все же несколько человек последовало за ним и уверовало; среди них был член Ареопага Дионисий, женщина по имени Дамарь и некоторые другие.

Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопагу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.

« 16 глава 18 глава »