Деяния 8 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Савл тогда полностью одобрил это убийство.С того дня началось сильное гонение на иерусалимскую церковь, и все, кроме апостолов, рассеялись по Иудее и Самарии.

Юнак Савл схвалював вбивство Степана, вважаючи це справедливим. Того дня почалися великі переслідування Єрусалимської церкви. Всіх віруючих, крім апостолів, було розігнано по всій Юдеї і Самарії.

А Стефана тогда похоронили и торжественно оплакали благочестивые люди.

Кілька побожних чоловіків поховали Степана й гірко плакали за ним.

Савл же стремился погубить церковь: врывался в дома, хватал мужчин и женщин и бросал их в тюрьму.

Савл почав знищувати церкву. Він ходив від дому до дому, витягав чоловіків і жінок і кидав їх до в’язниці.

Но те, кто рассеялся по окрестностям, продолжили проповедь Евангелия.

А ті віруючі, яких вигнали з Єрусалиму, ходили повсюди, розповідаючи людям Благовість.

Так, Филипп пришел в один самарийский город и возвещал там о Христе.

Пилип [22] подався до міста Самарії і проповідував самаритянам про Христа.

Народ единодушно внимал речам Филиппа, потому что слышал, да и сам теперь видел, какие он совершает знамения.

Коли юрби людей уважно слухали його й бачили ті чудесні знамення, що він звершував, вони глибоко переймалися тим, про що він говорив.

Много было там людей, одержимых нечистыми духами, и вот они с громким криком из них выходили, а парализованные и хромые исцелялись.

Нечисті духи з гучним криком виходили з одержимих людей. Багатьох немічних і кульгавих зцілив Пилип.

В том городе царила великая радость.

Тоді велика радість охопила все місто.

Был там один человек по имени Симон, он занимался колдовством, приводил в изумление народ Самарии и выдавал себя за кого-то великого.

Був там собі чоловік на ймення Симон. До приходу Пилипа він займався ворожбитством і вражав самаритян своїми чудесами. Він домагався, щоб його вважали великим.

Ему внимали все от мала до велика и говорили:— В нем та Божья сила, что зовется великой!

Всі люди, від найменшого до найбільшого, прислухалися до нього й казали: «Цей чоловік має силу Божу, яка зветься Великою Силою».

К нему прислушивались, потому что уже многие годы он поражал людей своим колдовством.

Багато людей стали його послідовниками, оскільки впродовж довгого часу він вражав усіх своїм ворожбитством.

А Филипп проповедовал во имя Иисуса Христа Евангелие и Божье Царство, и мужчины и женщины, поверив ему, принимали крещение.

Та коли Пилип проголосив їм Благовість про Царство Боже й ім’я Ісуса Христа, вони повірили Пилипові й прийняли хрещення, як чоловіки, так і жінки.

Симон тоже поверил и крестился, а сам не отходил от Филиппа, с удивлением наблюдая, как совершаются знамения и проявляются великие силы.

Сам Симон повірив у Благовість і, коли охрестився, то лишився при Пилипові. І тепер вже Симона вражали великі знамення й чудеса, які відбувалися в нього на очах.

Апостолы в Иерусалиме услышали, что Самария приняла Слово Божье и отправили к ним Петра и Иоанна.

Коли апостоли в Єрусалимі почули, що Самарія прийняла Послання Боже, вони послали туди Петра та Іоана.

Когда они пришли, то помолились об этих людях, чтобы они приняли Святого Духа,

Прибувши у ту землю, Петро й Іоан молилися за самарійських віруючих, щоб ті отримали Дух Святий.

Который еще ни на кого из них не сходил, они только были крещены во имя Господа Иисуса.

Адже поки що він ні на кого з них не зійшов; вони ще тільки-но охрестилися в ім’я Господа Ісуса.

Тогда апостолы возложили на них руки, и те приняли Святого Духа.

Тож, коли Петро й Іоан поклали руки на них, вони отримали Дух Святий.

Симон увидел, что Дух передается апостолами через возложение рук и принес им денег

Тоді Симон, побачивши, що Дух Святий пролився на людей через покладання рук апостолів, почав пропонувати їм гроші.

со словами:— Наделите и меня способностью передавать Святого Духа тому, на кого я возложу руки!

Він просив: «Дайте мені цю силу, щоб кожен, на кого я покладу руки, міг сповнитися Святим Духом».

Но Петр ответил ему:— Серебро твое да сгинет с тобой заодно! Ты задумал купить за деньги Божий дар,

Петро сказав йому: «А бодай би пропали ті гроші разом з тобою, бо ти думав за гроші придбати Дар Божий.

но ты ему непричастен, нет в нем твоей доли, потому что неправо сердце твое перед Богом.

У цій справі немає твоєї частки, бо серце твоє перед Богом не праведне.

Покайся в этом своем грехе и помолись Господу, чтобы простил тебе этот умысел твоего сердца.

Тож покайся в цьому гріху й молися Господу. Можливо, Він простить тобі цю лиху думку, що спала тобі на розум.

Вижу, что ты переполнен горькой желчью и скован путами греха!

Бо я бачу, що ти повен гірких заздрощів. Ти перебуваєш у полоні гріха».

Симон в ответ сказал:— Помолитесь Господу обо мне вы сами, чтобы не постигло меня то, о чем вы сказали!

На те Симон відповів: «Помолися й ти Господу за мене, щоб не впали на мене ті кари, про які ти сказав».

Так апостолы принесли свое свидетельство и возвестили Слово Господне, а потом отправились в Иерусалим и по дороге проповедовали Евангелие в селениях Самарии.

Апостоли Петро й Іоан розповіли самаритянам про Ісусові діяння, свідками яких вони були, та донесли до людей Слово Господа, а потім повернулися до Єрусалиму. По дорозі вони проповідували Благовість в багатьох самаритянських містах.

А Филиппу ангел Господень повелел:— Ступай отсюда на юг по дороге, что идет из Иерусалима в Газу (по той, что через пустыню).

З’явився до Пилипа Ангел Господній і сказав: «Збирайся й рушай на південь, по дорозі, що веде з Єрусалиму до Ґази». (Та дорога пролягала через пустелю).

Тот отправился в путь. И там он встретил одного эфиопа: это был евнух-вельможа, который распоряжался всей казной эфиопской царицы Кандаки. Он приезжал в Иерусалим, чтобы поклониться Богу,

Тож Пилип зібрався й вирушив. По дорозі він зустрів одного ефіопця, євнуха, який був вельможею Кандакії, цариці ефіопської, та виконував обов’язки наглядача за всією її скарбницею. Ефіопець їздив до Єрусалиму поклонитися Богу.

а теперь возвращался домой. Сидя в колеснице, он читал вслух книгу пророка Исайи.

Тепер, повертаючись додому, він сидів у своїй колісниці й читав книгу пророка Ісаї.

А Дух велел Филиппу:— Подойди к колеснице, держись с ней рядом.

Дух Святий сказав Пилипові: «Йди до тієї колісниці й лишайся біля неї».

Филипп подбежал к колеснице и услышал, как тот читает пророка Исайю. Он спросил:— А сам ты понимаешь то, что читаешь?

Наблизившись до колісниці, Пилип почув, що вельможа читає книгу пророка Ісаї. Пилип запитав його: «Чи розумієш ти те, що читаєш?»

Тот ответил:— Как же мне это понять, если никто не объяснит?И он пригласил Филиппа сесть с ним рядом в колеснице.

Тоді ефіопець відповів: «Як можу я розуміти, якщо ніхто не пояснює мені цього?» І він запросив Пилипа піднятися й сісти поруч із ним.

И вот какой отрывок он читал:«Как овцу, привели Его на заклание;как ягненок молчит во время стрижки,так и Он не разомкнул уст.

Вельможа саме читав таке місце: «Його вели, як вівцю на заклання. І як ягня, яке німує перед стригалем, так і Він не розтулив своїх уст.

Был Он унижен безо всякого суда,и что сказать о Его роде?Прервана жизнь Его на земле».

Принижений, Він був позбавлений справедливості. Хто розповість колись про Його нащадків? Адже життя Його на землі скінчилося».

Евнух спросил Филиппа:— Скажи мне, прошу, о ком тут говорит пророк: о себе самом или о ком-то другом?

Вельможа [23] запитав Пилипа: «Скажи мені, будь ласка, про кого говорить пророк? Це він про себе, чи про когось іншого?»

И Филипп стал проповедовать ему Евангелие об Иисусе, начав с этого самого места Писания.

І Тоді Пилип заговорив, почавши саме з цих слів Писання, і розповів євнуху Благовість про Ісуса.

Они продолжали свой путь, им встретился некий водоем, и евнух предложил:— Вот и вода, что мешает мне принять крещение?

Дорога вела їх униз і привела до води. Вельможа сказав: «Поглянь! Тут є вода! Чому би мені не похреститися?»

Филипп ему ответил:— Если ты веришь от всего сердца, то можешь!И тот сказал:— Верую во Христа как в Божьего Сына.

[Пилип відповів: «Якщо ти віриш усім своїм серцем, то можеш охреститися». Вельможа сказав: «Я вірю, що Ісус Христос — Син Божий».] [24]

Он приказал остановить колесницу. Оба они, Филипп и евнух, вошли в воду, и один окрестил другого.

Тоді Вельможа наказав візникові зупинитися. Вони вдвох, Пилип і вельможа, спустилися до води, й Пилип охрестив його.

Когда они вышли из воды, Дух Господень вознес Филиппа, так что евнух его больше не видел, но с радостью продолжил свой путь.

А коли виходили з води, Дух Господа забрав Пилипа, і вельможа більше його не бачив. Сповнений радості, він продовжив подорож.

А Филипп оказался в Ашдоде; он отправился оттуда в Кесарию и по пути во всех городах проповедовал Евангелие.

А Пилип опинився в місті Азоті. Звідти він пішов по всіх містах, проповідуючи Благовість, аж доки не прибув до Кесарії.

« 7 глава 9 глава »