Деяния 23 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Павел заговорил, обращаясь к членам синедриона:— Братья! Вплоть до этого самого дня я жил перед Богом с чистой совестью.

Павло подивився на членів Синедріону і сказав: «Браття, досі я жив перед Богом із чистою совістю і завжди робив тільки те, що вважав праведним».

Тогда первосвященник Анания приказал тем, кто стоял рядом с Павлом, ударить его по губам.

Первосвященик Ананія [63] звелів тим, хто стояв поруч із Павлом, ударити його по губах.

А Павел ему на это сказал:— А тебя, побеленная ты постройка, бить будет Бог! Ты здесь сидишь, чтобы судить меня по закону, а сам незаконно приказываешь меня бить?

Тоді Павло сказав йому: «Бог покарає тебе! Ти, неначе брудна стіна, яку побілили, аби приховати гидоту. Хіба не на те тебе тут посаджено, щоб ти судив мене за Законом Мойсея? А ти всупереч Закону наказуєш, щоб мене били».

Те, кто стояли рядом, спросили:— Ты что, оскорбляешь Божьего первосвященника?!

Ті, хто стояли поруч із Павлом, вигукнули: «Як ти наважився образити Божого первосвященика?»

Павел ответил:— Я ведь не знал, братья, что он первосвященник. Написано: «Правителя своего народа не злословь».

Та Павло відповів: «Браття, я не знав, що то є первосвященик. Адже сказано: „Не говори погано про правителя народу твого”».

Павел знал, что часть из членов синедриона была саддукеями, а часть — фарисеями. И вот он воскликнул:— Братья! Я фарисей и сын фарисея. Меня судят за то, что я надеюсь на воскресение мертвых!

Коли Павло зрозумів, що частина присутніх — саддукеї, а ще частина — фарисеї, він вигукнув до членів Синедріону: «Браття, я сам із фарисеїв, син фарисея! А судять мене за те, що маю надію на воскресіння із мертвих».

Едва он это сказал, как собрание раскололось, фарисеи и саддукеи стали спорить между собой.

І коли він сказав це, то виникла незгода між фарисеями та саддукеями, і громада розділилася.

Ведь саддукеи отрицают, что мертвые воскреснут и что есть ангелы и духи, а фарисеи всё это признают.

(Саддукеї не визнають ні воскресіння, ні Ангелів, ні духів, а фарисеї в усе це вірять).

Поднялся громкий крик, некоторые книжники из числа фарисеев встали и заявили:— Мы не находим ничего дурного в этом человеке! А вдруг с ним беседовал некий дух или ангел?

Здійнявся страшенний галас, і деякі фарисейські книжники підвелися й гаряче почали сперечатися. Вони твердили: «Ми не бачимо, щоб чоловік цей зробив щось лихе. Може й справді дух чи Ангел говорив до нього».

Спор так разгорелся, что трибун испугался, как бы они не разорвали Павла и приказал воинам войти, забрать его и отвести в крепость.

Суперечка ставала все запеклішою і згодом переросла в бійку. Тоді командир злякався, що Павла можуть роздерти на шматки, і наказав воїнам спуститися й відвести його до фортеці.

На следующую ночь перед ним предстал Господь со словами:— Смелей! Как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, так тебе предстоит свидетельствовать и в Риме.

Наступної ночі прийшов до Павла Господь і сказав: «Будь мужнім. Бо так, як свідчив ти про Мене в Єрусалимі, так само мусиш свідчити і в Римі».

На следующий день некоторые иудеи сговорились между собой и поклялись не есть и не пить, пока не убьют Павла.

Наступного ранку, юдеї змовились і заприсягнулися, що не будуть ні їсти, ні пити, доки не вб’ють Павла.

Заговорщиков было больше сорока человек,

Тих, хто брав участь у змові було понад сорок чоловік.

они пришли к первосвященникам и старейшинам со словами:— Мы дали клятву воздерживаться от еды, пока не убьем Павла.

Вони пішли до головних священиків і старійшин й сказали: «Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.

А вы вместе со всем синедрионом предложите трибуну вывести его к вам, чтобы вы могли тщательно рассмотреть его дело. Мы будем наготове и убьем его прежде, чем он прибудет к вам.

Отож ви й Синедріон пошліть запит до командира. Нехай знову приведуть Павла сюди, ніби для того, щоб іще раз розглянути справу більш детально, а ми підготуємось і вб’ємо його ще до того, як його сюди доставлять».

Об этом заговоре услышал сын сестры Павла, он пришел в крепость и всё ему рассказал.

Але син Павлової сестри, почувши про цю змову, пробрався до фортеці та й розказав про все Павлові.

Павел подозвал одного из центурионов и попросил:— Отведи этого юношу к трибуну, ему есть, что тому рассказать.

Павло покликав одного з офіцерів і сказав: «Відведи цього юнака до начальника, він має щось йому розповісти».

Центурион взял его, отвел к трибуну и доложил:— Заключенный Павел позвал меня и попросил отвести к тебе этого юношу, поскольку ему есть, что тебе рассказать.

Той узяв хлопця й, відвівши його до начальника, сказав: «Ув’язнений Павло покликав мене й попросив, щоб я привів цього юнака до тебе, бо він хоче тобі щось розповісти».

Трибун взял юношу за руку, отвел в сторону и спросил:— Так что ты мне хочешь сообщить?

Начальник узяв хлопця за руку і, відвівши убік, запитав: «Що ти хотів розповісти мені?»

Тот ответил:— Иудеи сговорились попросить тебя, чтобы ты завтра отвел Павла в синедрион, будто бы они хотят тщательно разузнать о его деле.

Тоді юнак сказав: «Юдеї змовилися, що проситимуть тебе привести завтра Павла до Синедріону, буцімто для того, щоб вони розглянули його справу уважніше.

Но ты им не верь! Более сорока человек из них устроили засаду на Павла. Они поклялись ничего не есть и не пить, пока его не убьют. Они уже в полной готовности и ждут лишь твоего распоряжения.

Але не дай їм себе переконати, бо більше сорока чоловік будуть чекати на нього в засідці. Вони поклялися не їсти й не пити, доки не вб’ють Павла. І тепер вони вже напоготові, тільки й чекають твоєї згоди».

Трибун отпустил юношу, велев никому не рассказывать то, что он ему сообщил.

Начальник відпустив юнака, застерігши: «Гляди, нікому не кажи, що ти попередив мене про це».

Потом он подозвал двух центурионов и приказал:— Приготовьте двести легионеров к выступлению в Кесарию, а с ними семьдесят всадников и двести копейщиков. Выступайте через три часа после заката.

Потім він покликав двох своїх офіцерів [64] і наказав: «О дев’ятій годині вечора ми вирушаємо до Кесарії. Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців,

Приготовьте для Павла коня, чтобы в целости доставить его к наместнику Феликсу.

а також коней для Павла, аби перепровадити його живим до правителя Фелікса».

Также он написал следующее письмо:

Він написав Феліксу такого листа:

«Клавдий Лисий приветствует досточтимого наместника Феликса!

«Клавдій Лісій шле вітання вельмишановному правителю Феліксові.

Этого человека схватили и собирались убить иудеи, но я вместе с воинами вмешался и его отбил, узнав, что он римский гражданин.

Юдеї схопили цього чоловіка і мало його не вбили, але дізнавшись, що він є римським громадянином, я з воїнами прийшов і врятував його.

Желая выяснить, в чем его обвнияют, я поставил его перед иудейским синедрионом

Оскільки я хотів дізнатися, з якої саме причини його звинувачують, то й відвів його до юдейського Синедріону.

и обнаружил, что речь идет о толковании их закона, но на нем нет вины, за которую карают смертью или заключением.

Я з’ясував, що їх звинувачення пов’язані зі спірними питаннями про їхній Закон. За цим чоловіком немає провини, яка б вимагала смерті або ув’язнення.

Когда мне стало известно, что против него готовится заговор, я сразу же отправил его к тебе и предупредил обвинителей, что им следует обратиться насчет него к тебе».

Коли ж мене повідомили, що проти цього чоловіка готується змова, то я одразу ж направив його до тебе й наказав, щоб ті, хто його звинувачує, зробили це в твоїй присутності».

Воины, как им и было приказано, взяли Павла и отвели его ночью в Антипатриду,

І воїни виконали наказ. Вони взяли Павла і вночі привели його в Антипатриду.

а следующим утром вернулись в крепость, отправив его дальше с отрядом всадников.

Наступного дня вершники залишилися із Павлом і супроводжували його до Кесарії, а решта повернулася до фортеці.

Всадники прибыли в Кесарию, вручили наместнику письмо и передали ему Павла.

Коли вершники прибули до Кесарії, вони віддали листа правителю Феліксу й передали йому Павла.

Тот прочитал письмо и спросил Павла, из какой он провинции. Узнав, что из Киликии,

Той прочитав листа й запитав Павла, з якої він провінції. І дізнавшись, що той із Кілікії, сказав:

сказал:— Выслушаю тебя, когда явятся и твои обвинители.Он приказал содержать Павла под стражей во дворце Ирода.

«Я вислухаю тебе в присутності тих, хто тебе звинувачує». Він наказав стерегти Павла в палаці Ірода.

« 22 глава 24 глава »