Деяния 7 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Первосвященник спросил:— Это действительно так?

Тоді первосвященик запитав Степана: «Це правда?»

Стефан ответил:— Братья и отцы, выслушайте меня! Бог Славы явился праотцу нашему Аврааму, когда тот еще был в Месопотамии и не переселился в Харран,

Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому:

и повелел ему: «оставь свою страну и свою родню и ступай в страну, которую я тебе укажу».

„Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”.

Тогда он ушел из страны халдеев и переселился в Харран. После смерти отца он переселился оттуда сюда, в страну, где вы живете сейчас.

Тож Авраам залишив землю Халдейську [17] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз.

Только Бог не дал ему там в удел ни пяди земли, зато обещал дать во владение всю страну ему и его потомству после него — а ведь детей у него тогда еще не было.

Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.

Бог предрек, что потомки его будут странниками в чужой стране, будут там в рабстве и угнетении четыреста лет.

Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть.

Но о народе, который их поработит, Бог сказал так: «свершу над ними Свой суд, и тогда потомки твои выйдут на волю и будут на этом месте Мне служить».

Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”. І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”.

Тогда же Бог заключил с Авраамом завет обрезания. Когда у Авраама родился Исаак, он обрезал его на восьмой день, а потом Исаак — Иакова, а Иаков — двенадцать праотцев.

Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів.[18]

Праотцы из зависти продали Иосифа в Египет, но Бог был с ним.

Та вони заздрили Йосипу, і продали його в рабство в Єгипет. Але Бог був з Йосипом.

Он избавил его от всех бед, даровал ему благодать и мудрость перед фараоном, египетским царем, и тот поставил его во главе всего Египта и своего собственного дома.

Господь рятував його від усіх негараздів і, давши Йосипові мудрість, навчив як здобути прихильність фараона, єгипетського царя. І фараон зробив його правителем усього Єгипту й усього царського господарства.

Затем во всем Египте и Ханаане настали голод и великая нужда, и нашим праотцам нечего было есть.

Потім настав голод у всьому Єгипті та Ханаані, який приніс страшні страждання. Наші прабатьки не могли знайти їжі.

Иаков услышал, что в Египте есть хлеб, отправил за ним наших праотцев в первый раз.

Але до Якова дійшли чутки, що в Єгипті можна придбати зерно, і він послав туди синів своїх, наших прабатьків. Це була їхня перша подорож до Єгипту.

А когда они пришли во второй, то Иосиф открылся своим братьям, и фараон тоже узнал о роде Иосифа.

А коли вони прибули до Єгипту вдруге, Йосип відкрився їм, що він — їхній брат. Тоді ж і фараон взнав про Йосипову родину.

Иосиф послал за своим отцом Иаковом и за всей своей родней — их было семьдесят пять душ.

Тож Йосип послав по свого батька Якова та всю його родину — всього сімдесят п’ять чоловік.

Иаков переселился в Египет. Он скончался, как и наши праотцы,

У Єгипті, Яків і наші прабатьки, жили до самої смерті.

их перенесли в Шехем и положили в гробнице, которую Авраам купил за серебро у потомков Хамора в Шехеме.

Тіла їхні перенесли в Сихем і там поховали в могилі, що його Авраам придбав за срібло в синів Гамора в Сихемі.

Но приближалось время, когда должно было исполниться обещание, данное Богом Аврааму. Народ Израиля в Египте возрастал и умножался,

З наближенням часу, коли мала збутися Божа обітниця Аврааму, кількість наших людей у Єгипті все більше зростала.

пока не появился в Египте царь, который не знал Иосифа.

Зрештою, до влади над Єгиптом прийшов інший цар, який не знав Йосипа.

Он замышлял коварства против нашего рода, и заставлял наших праотцев избавляться от младенцев, лишь бы они не остались в живых.

Він підступно повівся з нашим народом, був жорстокий до наших прабатьків: він змушував їх кидати своїх немовлят напризволяще, щоб ті вмирали.

В то время и родился Моисей, он был божественно прекрасен. Три месяца его вскармливали в отчем доме,

У той час народився Мойсей, котрий був надзвичайно вродливим немовлям. Три місяці він ріс у батьківському домі.

а когда его оставили родители, то его подобрала дочь фараона и воспитала как собственного сына.

Коли ж прийшов час полишити дитину, Мойсея забрала до себе фараонова дочка, і виростила його як свого сина.

Моисей был обучен всей египетской премудрости, он был силен и в слове, и в деле.

Мойсей був навчений усієї мудрості єгиптян. Він був дужий у своїх словах і вчинках.

Когда ему исполнилось сорок лет, в его сердце родилось желание навестить своих братьев-израильтян.

Коли Мойсею сповнилося сорок років, він вирішив відвідати своїх братів-ізраїльтян.

Он увидел, как одного из них избивают, вступился и наказал обидчика — сразил египтянина.

А коли побачив Мойсей, як один з єгиптян знущався над одним з них, він помстився за скривдженого, вбивши єгиптянина.

Он полагал, что так его братья поймут: Бог его рукой посылает им спасение, — но они не поняли.

Мойсей думав, що брати його зрозуміють, що Бог використовував його для їх визволення, але юдеї не розуміли того.

На следующий день он увидел драку между самими евреями и стал призывать их к миру, говоря: «Вы же все братья! Зачем вы избиваете друг друга?»

Наступного дня Мойсей, побачивши, як два юдея билися між собою, намагався помирити їх. Він сказав: „Люди, ви ж брати! Навіщо кривдите одне одного!”

Но тот, кто бил своего ближнего, оттолкнул Моисея со словами: «кто тебя поставил вождем или судьей над нами?

Але чоловік, який кривдив іншого, відштовхнув Мойсея зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?

Ты что, хочешь меня убить, как вчера ты убил египтянина?»

Чи ти й мене хочеш убити, як убив вчора того єгиптянина?”

Моисея эти слова обратили с бегство, он поселился как странник в мадиамской стране, где у него родилось двое сыновей.

Почувши ці слова, Мойсей втік з Єгипту і пішов до землі Мидійської де оселився чужоземцем. Там у нього народилося двоє синів».

Когда прошло еще сорок лет, ему в пустыне у горы Синай явился ангел в пламени горящего тернового куста.

«Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай.

Моисея поразило это чудо, он подошел поближе, чтобы его разглядеть, и тут раздался голос Господень:

Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа:

«Я — Бог твоих праотцев, Бог Авраама, Исаака и Иакова».

„Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!” Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.

Господь ему сказал: «Разуйся, сними обувь с ног, ибо место, на котором ты стоишь — святое.

А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля.

Ныне Я увидел, как страдает народ Мой в Египте, Я услышал их стоны и сошел, чтобы их освободить. И потому Я посылаю тебя в Египет».

Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”.

Да, того самого Моисея, которого они отвергли со словами: «кто тебя поставил вождем или судьей?» — вот его-то Бог и отправил как вождя и избавителя через ангела, который явился ему в терновом кусте.

Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником.

Он их и вывел, сотворив чудеса и знамения и в Египте, и при Красном море, и в течение сорока лет в пустыне.

Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі.

Тот самый Моисей сказал израильтянам: «Воздвигнет вам Бог подобного мне пророка, одного из ваших братьев».

Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”.

Именно он был среди собрания всего народа в пустыне, и ангел говорил на горе Синай с ним и с нашими праотцами, Моисей принял живые слова, чтобы передать их нам.

Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.

Но наши праотцы не пожелали ему повиноваться, отвергли его и в сердцах стали мечтать о Египте.

Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту.

Аарону они сказали: «Сделай нам богов, которые шли бы перед нами. А этот Моисей, который вывел нас из Египта, — мы не знаем, что с ним произошло».

Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”.

В те дни они сделали золотого тельца, стали приносить жертвы идолу и радоваться творению собственных рук.

У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тільця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!

Бог отвернулся от них и позволил им служить воинству небесному, как и написано в книге пророков:«Разве приносили вы мне заколотые жертвывсе сорок лет в пустыне, народ Израиля?

Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій: „Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.

Нет, вы приняли шатер Молохаи звезду бога вашего Рефана,вы создали изваяния, чтобы им поклоняться,и потому выселю вас за Вавилон».

Ви несли з собою намет Молоха і зірку свого бога Рефана, бовванів для поклоніння. Саме тому Я вишлю вас геть, аж за Вавилон”.

У ваших праотцев был в пустыне Шатер свидетельства, который Бог повелел Моисею сделать по образцу, который был ему показан.

Наші прабатьки мали з собою в пустелі Святий Намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив.

Следущее поколение наших праотцев вместе с Иисусом внесло его в землю, где прежде жили язычники, но Бог изгнал их при приходе наших праотцев. И Шатер там оставался до дней Давида,

Одержавши цей Намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус [19] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий Намет лишався з ними аж до часів Давидових.

а тот обрел благодать от Бога и выпросил дозволения построить постоянное святилище Богу потомков Иакова.

Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова.[20]

Этот храм и построил Соломон.

Але то вже Соломон збудував Храм Божий.

Но Бог не живет в рукотворных строениях, как и говорит пророк:

Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк [21]: „Небо — Мій престол, — сказав Господь. —

«Небо — вот Мой престол,а земля — подножие для Моих ног,как же вы Мне построите дом? — говорит Господь, —какое место для отдыха Мне отведете?

І земля — то Мій підніжок! Який же дім зведете ви для Мене? Де є те місце, щоби Я спочив?

Не Моя ли рука сотворила всё это?».

Та чи ж не Я все це створив?”

Строптивые люди, не обрезаны у вас ни сердце, ни слух! Вечно вы противитесь Святому Духу — и праотцы ваши, и вы сами!

О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури.

Кого из пророков не гнали ваши праотцы? Они убили тех, кто заранее возвещал приход этого Праведника, а теперь Его предателями и убийцами стали вы сами.

Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його.

Вы приняли от Бога Закон из ангельских рук — но вы его не сохранили.

Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».

Услышав такое, присутствующие пришли в ярость и закрежетали зубами.

Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана.

А Стефан был исполнен Святого Духа. Он взглянул на небо и увидел Славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога.

Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу Славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога.

Тогда он сказал:— Я вижу, как раскрылись небеса и как Сын Человеческий стоит по правую руку от Бога.

І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».

Но те заткнули уши, подняли громкий крик и единодушно набросились на Стефана:

57-58 У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом.

вывели его за город и забросали камянми. При этом те, кто свидетельствовал против Стефана, сложили свою верхнюю одежду к ногам юноши по имени Савл.

Пока Стефана побивали камнями, он взывал так:— Господь Иисус, прими мой дух!

У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух».

Встав на колени, он громко воскликнул:— Господи, не вмени им этого в вину!И с этими словами он скончался.

А потім він упав на коліна й голосно скрикнув: «Господи, не зараховуй їм цей гріх». По цьому слові Степан помер.

« 6 глава 8 глава »