Деяния 7 глава

Деяния святых апостолов
Еврейский Новый Завет → Сучасний переклад

Первосвященник спросил: "Справедливы ли эти обвинения?"

Тоді первосвященик запитав Степана: «Це правда?»

и Стефан сказал: "Братья и отцы, выслушайте меня! Бог славы явился нашему отцу Аврааму в Месопотамии, до того, как тот переселился в Харран,

Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому:

и сказал ему: 'Оставь свою землю и свою семью и иди в землю, которую Я укажу тебе'.

„Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”.

Итак, он покинул землю Халдеев и стал жить в Харране. После того, как умер его отец, Бог велел ему переселиться в землю, в которой вы сейчас живёте.

Тож Авраам залишив землю Халдейську [17] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз.

Он не дал ему в ней наследства даже на стопу; но всё же обещал отдать её во владение ему и его потомкам после него, хотя в то время у него ещё не было детей.

Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.

Вот что Бог сказал ему: 'Твои потомки будут переселенцами в чужой стране, где они будут находиться в рабстве и угнетении четыреста лет.

Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть.

Но Я буду судить народ, который их поработит, — сказал Бог, — и после этого они выйдут оттуда и будут поклоняться Мне на этом месте'.

Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”. І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”.

И Он дал ему заповедь об обрезании. Итак, он стал отцом Исаака и совершил тому обрезание на восьмой день, а Исаак стал отцом Иакова, Иаков стал отцом Двенадцати Патриархов.

Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів.[18]

Патриархи же стали завидовать Иосифу и продали его в рабство в Египет. Однако Господь был с ним;

Та вони заздрили Йосипу, і продали його в рабство в Єгипет. Але Бог був з Йосипом.

Он избавил его от всех несчастий и дал ему мудрость и расположение фараона, египетского царя, который назначил его главным управляющим Египтом и всем своим домашним хозяйством.

Господь рятував його від усіх негараздів і, давши Йосипові мудрість, навчив як здобути прихильність фараона, єгипетського царя. І фараон зробив його правителем усього Єгипту й усього царського господарства.

И настал голод, повлёкший за собой множество страданий во всём Египте и в Ханаане.

Потім настав голод у всьому Єгипті та Ханаані, який приніс страшні страждання. Наші прабатьки не могли знайти їжі.

Когда же Иаков услышал о том, что в Египте есть хлеб, он в первый раз послал туда наших отцов.

Але до Якова дійшли чутки, що в Єгипті можна придбати зерно, і він послав туди синів своїх, наших прабатьків. Це була їхня перша подорож до Єгипту.

Когда те были там во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и семья Иосифа стала известна фараону.

А коли вони прибули до Єгипту вдруге, Йосип відкрився їм, що він — їхній брат. Тоді ж і фараон взнав про Йосипову родину.

Иосиф затем послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родными, которых было семьдесят пять человек.

Тож Йосип послав по свого батька Якова та всю його родину — всього сімдесят п’ять чоловік.

Иаков приехал в Египет и там умер, как и другие наши предки.

У Єгипті, Яків і наші прабатьки, жили до самої смерті.

Тела их были перенесены в Сихем и захоронены в гробнице, которую Авраам купил у семьи Еммора из Сихема за некую сумму.

Тіла їхні перенесли в Сихем і там поховали в могилі, що його Авраам придбав за срібло в синів Гамора в Сихемі.

По мере того, как приближался срок исполнения обещания, данного Богом Аврааму, наш народ в Египте стремительно возрастал в количестве,

З наближенням часу, коли мала збутися Божа обітниця Аврааму, кількість наших людей у Єгипті все більше зростала.

до тех пор, пока в Египте не появился новый царь, не знавший об Иосифе.

Зрештою, до влади над Єгиптом прийшов інший цар, який не знав Йосипа.

С жестокостью и коварством этот человек принуждал наших отцов бросать на улице своих детей, чтобы никто из них не остался в живых.

Він підступно повівся з нашим народом, був жорстокий до наших прабатьків: він змушував їх кидати своїх немовлят напризволяще, щоб ті вмирали.

Именно тогда и родился Моисей, и был прекрасен в глазах Бога. Три месяца он рос в доме своего отца;

У той час народився Мойсей, котрий був надзвичайно вродливим немовлям. Три місяці він ріс у батьківському домі.

и когда он был оставлен, дочь фараона взяла его и воспитала как собственного сына.

Коли ж прийшов час полишити дитину, Мойсея забрала до себе фараонова дочка, і виростила його як свого сина.

Итак, Моисей научился всей мудрости египтян и стал хорошим оратором и деятельным человеком.

Мойсей був навчений усієї мудрості єгиптян. Він був дужий у своїх словах і вчинках.

Когда же ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих собратьев-израильтян.

Коли Мойсею сповнилося сорок років, він вирішив відвідати своїх братів-ізраїльтян.

Увидев, как с одним из них жестоко обращаются, он вступился и отомстил за него, сразив египтянина.

А коли побачив Мойсей, як один з єгиптян знущався над одним з них, він помстився за скривдженого, вбивши єгиптянина.

Он полагал, его братья поймут, что его рукой Бог спасает их, но они этого не поняли.

Мойсей думав, що брати його зрозуміють, що Бог використовував його для їх визволення, але юдеї не розуміли того.

На следующий день он появился там во время ссоры и хотел помирить ссорящихся, говоря: 'Вы же братья! Зачем вы замышляете причинить вред друг другу?'

Наступного дня Мойсей, побачивши, як два юдея билися між собою, намагався помирити їх. Він сказав: „Люди, ви ж брати! Навіщо кривдите одне одного!”

Тогда тот, кто обижал своего товарища, оттолкнул Моисея и сказал: 'Кто назначил тебя нашим начальником и судьёй?

Але чоловік, який кривдив іншого, відштовхнув Мойсея зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?

Ты хочешь убить меня так же, как вчера убил египтянина?'

Чи ти й мене хочеш убити, як убив вчора того єгиптянина?”

Услышав это, Моисей бежал из страны и стал изгнанником в земле Мадиам, где у него родилось два сына.

Почувши ці слова, Мойсей втік з Єгипту і пішов до землі Мидійської де оселився чужоземцем. Там у нього народилося двоє синів».

Ещё через сорок лет ангел явился ему в пустыне возле горы Синай в пламени горящего тернового куста.

«Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай.

Увидев это, Моисей поразился зрелищу; а когда он подошёл ближе, чтобы рассмотреть повнимательнее, раздался голос Господа:

Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа:

'Я Бог твоих отцов, Бог Авраама, Исаака и Иакова'. Моисей задрожал от страха и не осмеливался взглянуть.

„Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!” Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.

Господь сказал ему: 'Сними свои сандалии, так как место, на котором ты стоишь, — святая земля.

А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля.

Я увидел, как притесняют Мой народ в Египте, услышал их плач и спустился, чтобы спасти их; и теперь Я пошлю тебя в Египет'.

Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”.

Тот самый Моисей, которого они отвергли, говоря: "Кто назначил тебя нашим начальником и судьёй?", — и есть тот, кого Бог послал как правителя и как искупителя, с помощью ангела, явившегося ему в горящем кусте терновника.

Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником.

Этот человек вывел их оттуда, совершая чудеса и знамения в Египте, возле Красного моря и в течение сорока лет в пустыне.

Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі.

Это тот самый Моисей, который сказал народу Израиля: 'Бог выдвинет пророка, подобного мне, из среды ваших братьев'.

Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”.

Это тот человек, который был в собрании в пустыне, вместе с ангелом, говорившим с ним на горе Синай, и с нашими отцами, и ему были даны слова жизни, которые он должен был передать нам.

Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.

Однако отцы наши не хотели ему повиноваться. Напротив, они отвергли его и в душе устремились к Египту,

Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту.

говоря Аарону: "Сделай нам каких-нибудь богов, чтобы они вели нас, поскольку мы не знаем, что произошло с тем Моисеем, который вывел нас из Египта".

Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”.

Именно тогда они и сделали идола в виде телёнка, приносили ему жертвы и веселились, празднуя то, что они сделали своими руками.

У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тільця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!

Тогда Бог отвернулся от них и оставил их поклоняться звёздам — как написано в книге пророков: 'Народ Израиля, не мне вы приносили заколотых животных и жертвы в течение сорока лет в пустыне!

Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій: „Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.

Нет, вы несли шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана, идолов, которых вы сделали, чтобы поклоняться им. Поэтому Я изгоню вас За пределы Вавилона'.

Ви несли з собою намет Молоха і зірку свого бога Рефана, бовванів для поклоніння. Саме тому Я вишлю вас геть, аж за Вавилон”.

У наших отцов в пустыне был Шатёр Свидетельства. Его сделали точно таким, как велел Бог, говоривший с Моисеем, в соответствии с образцом, виденным Моисеем.

Наші прабатьки мали з собою в пустелі Святий Намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив.

Впоследствии наши отцы вместе с Иисусом Навином, получившие его, принесли его в Землю, отнятую у народов, которых Бог изгнал от них. Так было до дней Давида.

Одержавши цей Намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус [19] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий Намет лишався з ними аж до часів Давидових.

Он снискал расположение у Бога и спросил, не построить ли ему жилище для Бога Иакова;

Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова.[20]

и Соломон действительно построил Ему дом.

Але то вже Соломон збудував Храм Божий.

Однако Всевышний живёт не в рукотворных жилищах! Как говорит пророк:

Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк [21]: „Небо — Мій престол, — сказав Господь. —

"Небеса — престол Мой, — говорит Господь, — а земля — подставка для моих ног. Какой же дом вы можете построить Мне? Какое место вы можете придумать для Моего покоя?

І земля — то Мій підніжок! Який же дім зведете ви для Мене? Де є те місце, щоби Я спочив?

Разве не Я сам создал всё это?"

Та чи ж не Я все це створив?”

Жестоковыйные люди, с необрезанными сердцами и ушами! Вы постоянно противитесь Святому Духу! Вы делаете то же самое, что и ваши отцы!

О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури.

Кого из пророков не преследовали ваши отцы? Они убивали тех, кто предсказывал им о приходе Цадика, а теперь вы стали его предателями и убийцами!

Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його.

Вы, признающие, что Пятикнижие было принесено ангелами, но не соблюдающие его!"

Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».

Всё то, что они слышали, ранило их в самое сердце, и они скрежетали на него зубами.

Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана.

Но он, исполненный Святого Духа, взглянул в небеса и увидел славу Бога.

Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу Славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога.

"Посмотрите, — воскликнул он, — я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога! "

І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».

При этих словах они начали громко кричать, чтобы не слышать его; и все как один бросились на него,

57-58 У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом.

вывели его за пределы города и стали бросать в него камни. А свидетели положили свою верхнюю одежду к ногам юноши по имени Савл.

Когда они забрасывали его камнями, Стефан воскликнул Богу: "Господь Иисус, прими мой дух!"

У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух».

Затем он встал на колени и закричал: "Господь, не вмени им это в грех!" С этими словами он умер;

А потім він упав на коліна й голосно скрикнув: «Господи, не зараховуй їм цей гріх». По цьому слові Степан помер.

« 6 глава 8 глава »