Деяния 21 глава

Деяния святых апостолов
Еврейский Новый Завет → Сучасний переклад

После долгих расставаний со старейшинами Ефеса, мы отплыли и держали курс прямо на Кос. На следующий день мы поплыли на Родос, а оттуда — в Патару.

Попрощавшись із старійшинами, ми попливли прямим курсом на острів Кос, наступного дня на Родос, а звідти вирушили у Патару.

Найдя там корабль, направлявшийся в Финикию, мы сели на него и отплыли.

Там ми зійшли на борт корабля, який прямував до Фінікії.

Увидев Кипр, мы обогнули его слева, поплыли в Сирию и высадились в Тире, так как там разгружали корабль.

Ми залишили по лівому борту Кіпр і попливли до Сирії. Ми пристали в Тирі, тому що там нам треба було розвантажити корабель.

Разыскав там учеников, мы остались на неделю. Направляемые Духом, они сказали Савлу, чтобы он не восходил в Иерусалим;

У тому місті ми знайшли Ісусових учнів і залишалися з ними протягом семи діб. Вони застерігали Павла, щоб той не ходив до Єрусалиму, бо Дух Святий попередив їх.

но проведя там неделю, мы вновь отправились в путь. Все они вместе с жёнами и детьми провожали нас до окраины города. На берегу мы встали на колени и помолились,

Як час наш там вийшов, вирушили ми далі. Всі віруючі з жінками своїми й дітьми пішли проводжати нас аж за місто. І там на березі стали ми на коліна й молилися.

и попрощались друг с другом. Затем мы сели на корабль, а они возвратились домой.

З усіма попрощавшись, ми сіли на корабель, а вони розійшлися по домівках.

Завершив плавание, мы прибыли из Тира в Птолемаиду. Там мы поприветствовали братьев и переночевали у них.

З Тира ми продовжили нашу подорож і пристали до берега у Птолемаїді. Привітавши братів, ми пробули з ними цілий день.

На другой день мы ушли оттуда и прибыли в Кесарию. Там мы направились к дому Филиппа, проповедника Доброй Вести, одного из Семи, и остановились у него.

Наступного дня, вирушивши в путь, дісталися ми до Кесарії. Коли ми прийшли до оселі проповідника Благовісті Пилипа, одного з сімох обраних на особливу службу, [55] то в нього й зупинилися.

У Филиппа было четыре незамужних дочери, обладавших даром пророчества.

В нього були чотири незаміжні дочки, які мали дар пророкування.

В то время как мы находились там, из Иудеи пришёл пророк по имени Агав

Через кілька днів прийшов туди пророк на ім’я Аґав із Юдеї.

и навестил нас. Он взял пояс Савла, связал самого себя по рукам и ногам и сказал: "Вот что говорит Святой Дух: человека, которому принадлежит этот пояс, иудеяне свяжут вот так в Иерусалиме и передадут язычникам".

Підійшовши до нас, він узяв пасок Павла, зв’язав собі руки й ноги і сказав: «Ось що каже Святий Дух: „Отак юдеї у Єрусалимі зв’яжуть чоловіка, якому належить цей пасок. Вони видадуть його поганам”».

Услышав это, мы и находившиеся там стали умолять его, чтобы он не шёл в Иерусалим;

Почувши це, і ми, і всі люди, які зібралися, почали благати Павла не йти до Єрусалиму.

однако Савл ответил: "Что вы делаете? Зачем вы плачете и пытаетесь поколебать мою решимость? Я не только готов быть связанным, но даже умереть в Иерусалиме за имя Господа Йешуа".

На те Павло відповів: «Що ви робите, навіщо плачете, надриваючи моє серце? Я ж готовий не тільки бути зв’язаним, а й життя віддати в Єрусалимі за Господа Ісуса!»

И увидев, что его не переубедить, мы сказали: "Да исполнится воля Господа" — и замолчали.

Переконати його було неможливо, то ми й перестали вмовляти, сказавши: «Нехай буде воля Господня».

Итак, по окончании нашего пребывания там, мы уложили вещи и отправились в Иерусалим;

Згодом ми зібралися й подалися до Єрусалиму.

с нами пошли также некоторые ученики из Кесарии. Они привели нас в дом одного человека, у которого мы должны были остановиться, к Мнасону из Кипра, который уже долгое время был учеником.

Дехто з Ісусових учнів із Кесарії пішли з нами й привели нас до Мнасона, в якого ми мали зупинитися. Це був чоловік з Кіпру, один з перших послідовників Христа.

В Иерусалиме нас тепло приняли братья.

Коли прибули ми до Єрусалиму, брати і сестри радо привітали нас.

На следующий день Савл и все остальные пошли к Иакову, также там присутствовали все старейшины.

Наступного дня Павло і всі ми пішли до Якова, де зібралися всі старійшини.

Поприветствовав их, Савл подробно описал всё, что Бог его усилиями совершил среди язычников.

Він привітав їх і докладно розповів про те, що зробив Бог через його служіння серед поган.

Услышав об этом, они прославили Бога, а также сказали ему: "Видишь, брат, сколько верующих среди иудеян — многие десятки тысяч, и все они ревнители Пятикнижия.

Почувши Павлову розповідь, старійшини хвалили Бога й сказали Павлові: «Брате, ти бачиш, як багато тисяч юдеїв повірило в Ісуса, і всі вони старанно дотримуються Закону Мойсея.

Им же сказали о тебе, что ты учишь евреев, живущих среди язычников, чтобы они отступили от Моисея, и говоришь им не делать сыновьям обрезания и не соблюдать традиции.

Їм розповідали, що ти вчиш усіх юдеїв, які живуть серед поган, не слідувати Мойсеєвому вченню, що навчаєш не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв народу нашого.

Что же, в таком случае, делать? Они обязательно узнают о том, что ты здесь.

Як же бути? Вони напевне дізнаються, що ти прийшов.

Поэтому сделай так, как мы скажем тебе. У нас есть четыре человека, давших обет.

Тож зроби так, як ми тобі радимо. Серед нас є чотири чоловіки, які дали обітницю [56] Богу.

Возьми их с собой, пройди вместе с ними очищение и оплати их расходы, чтобы они остригли голову. Тогда все узнают, что дошедшие до них слухи о тебе неверны; и что, напротив, ты сам по-прежнему в согласии с Пятикнижием и соблюдаешь его.

Візьми та пройди з ними обряд очищення,[57] заплати за них, щоб могли вони поголити голови.[58] Тоді всі дізнаються, що неправдиві чутки про тебе, і що ти якраз дотримуєшся Закону Мойсея.

Что же касается язычников, поверивших в Иисуса, мы все участвовали в составлении письма, в котором сообщили о нашем решении, чтобы они воздерживались от принесённого в жертву идолам, от крови, от удавленного и от блуда".

А щодо віруючих поган, то ми надіслали їм листа з таким закликом: „Утримуйтеся від їжі, що була принесена в жертву бовванам, від крові та м’яса задушених тварин і від розпусти”».

На следующий день Савл взял тех людей, прошёл вместе с ними очищение и вошёл в Храм, чтобы сообщить всем о том, когда закончится время очищения и будут принесены жертвы за каждого из них.

Тоді Павло взяв з собою тих чоловіків і наступного дня пройшов з ними обряд очищення. Потім він пішов у Храм, щоб оголосити, коли скінчаться дні очищення і коли за кожного з них буде принесено пожертву.

Когда эти семь дней были почти на исходе, какие-то неверующие евреи из Асийской провинции увидели его в Храме, вызвали переполох в толпе и набросились на него.

По закінченні тих семи днів, деякі юдеї з Малої Азії побачили його в Храмі. Вони підбурили увесь натовп й схопили його,

"Люди Израиля, помогите, — кричали они. — Этот человек ходит повсюду и учит против народа, против Пятикнижия и против этого места! А теперь он даже завёл в Храм язычников и осквернил святое место!"

вигукуючи: «Народ ізраїльський, допоможи нам! Це той чоловік, який навчає всіх і повсюди виступає проти Закону Мойсея, нашого народу і Храму Божого. А тепер він навіть привів у Храм поган, і тим осквернив святе місце».

(Перед этим они видели с ним в городе Трофима из Ефеса и подумали, что Савл привёл его в Храм).

Бо перед тим вони бачили Павла з Трохимом із Ефеса й подумали, що Павло привів його в Храм.

Весь город пришёл в смятение, и отовсюду стали сбегаться люди. Они схватили Савла и силой вывели из Храма, и тотчас ворота были заперты.

Усе місто збурилося, і звідусіль збігалися люди. Схопивши Павла, вони витягли його з Храму й негайно зачинили браму.

Когда они уже собирались его убить, до командующего римским батальоном дошло известие о том, что весь Иерусалим охвачен паникой.

У той час, коли юдеї намагалися вбити Павла, до командира римської армії, розташованної в Єрусалимі, дійшла звістка про те, що все місто було охоплене заколотом.

Он тут же взял офицеров и солдат и направился к ним. Увидев командующего, они перестали бить Савла.

Він негайно взяв кілька воїнів та офіцерів [59] і побіг туди. Побачивши командира і його солдатів, юдеї перестали бити Павла.

Затем командующий, подойдя, взял его под стражу и приказал сковать его двумя цепями. Он спросил, кто это и что он сделал.

Командир підійшов до Павла й заарештував його, наказавши воїнам зв’язати його двома ланцюгами. Потім він запитав Павла, хто він такий і що вчинив.

Люди в толпе начали кричать каждый своё; тогда он, не сумев из-за стоявшего шума разобраться в том, что произошло, велел отвести его в казарму.

З натовпу одні люди вигукували одне, інші — інше. І оскільки командир не міг з’ясувати через безладдя, що таки насправді трапилося, то наказав відвести Павла до фортеці.

Когда Савл поднимался по лестнице, солдатам пришлось нести его из-за разъярённой толпы.

Коли Павло підійшов до сходів, воїни змушені були його нести, щоб захистити від розлюченого натовпу.

Люди продолжали идти следом и кричали во весь голос: "Убейте его!"

Юрба йшла за ними, вигукуючи: «Смерть йому!»

У входа в казарму Савл обратился к командующему: "Можно тебе кое-что сказать?" Командующий ответил: "Ты знаешь греческий!

Коли вони майже завели його до фортеці, Павло звернувся до командира зі словами: «Чи можна вам щось сказати?» Командир промовив: «Ти говориш грецькою?

Скажи, ты случайно не тот египтянин, который пытался некоторое время назад поднять мятеж и повёл в пустыню четыреста вооружённых бунтовщиков?"

Чи ти не той єгиптянин, який нещодавно вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі розбійників?»

Савл сказал: "Я еврей из Тарса, что в Киликии, гражданин важного города; я прошу, чтобы ты позволил мне поговорить с народом".

Павло відповів: «Я юдей із Тарса в Кілікії, громадянин славного міста. Прошу тебе, дай мені можливість поговорити з народом».

Получив разрешение, Савл, стоя на лестнице, сделал рукой людям знак. Когда, наконец, они утихли, он обратился к ним на еврейском языке:

І коли той дав дозвіл, Павло став на сходах і зробив знак рукою людям. Після того юрба заспокоїлась, і він звернувся до них арамійською мовою.

« 20 глава 22 глава »