Деяния 24 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Через пять дней туда прибыл первосвященник Анания со старейшинами и с неким оратором по имени Тертулл. Они представили наместники жалобу на Павла.

Через п’ять днів первосвященик Ананія прийшов до Кесарії з кількома старійшинами та правником на ім’я Тертул. Вони висунули свої звинувачення проти Павла в присутності правителя Фелікса.

Когда его привели, Тертулл начал обвинительную речь:— Благодаря тебе, досточтимый Феликс, мы наслаждаемся прочным миром. Ты мудро заботишься об улучшении жизни этого народа —

2-3 Покликавши Павла, Тертул почав звинувачувати його: «Вельмишановний Феліксе! Завдяки тобі ми насолоджуємося довгим миром. Завдяки завбачливості твоїй було проведено необхідні реформи для нашого народу. Завжди і повсюди ми визнаємо це з вдячністю.

и мы повсеместно и постоянно принимаем твою заботу с благодарностью.

Не стану долго тебя утомлять, но прошу выслушать нашу краткую речь с обычной твоей благосклонностью.

Та щоб не гаяти багато твого часу, прошу тебе, будь такий ласкавий і вислухай наше коротеньке звинувачення.

Этот человек, как мы обнаружили, источник заразы, он сеет смуту среди иудеев по всему кругу земель. Он — глава секты назареев.

Бо ми з’ясували, що цей чоловік — підбурювач. Він зчиняє заколот серед юдеїв у всьому світі й очолює секту Назарян.[65]

Он и Храм пытался осквернить, тогда мы его задержали и собирались судить по нашему закону.

6-8 До того ж він намагався осквернити Храм, але ми схопили його. [Тож ми хотіли судити його згідно з нашим Законом,

Но трибун Лисий грубой силой вырвал его из наших рук

але командир Лісій прийшов і силою відбив його у нас,

и велел его обвинителям явиться к тебе. Допросив его, ты сможешь сам узнать обо всем том, в чем мы его обвиняем.

наказавши його звинувачам прийти до тебе.] [66] Розпитай його сам і від нього дізнаєшся про все те, в чому ми його звинувачуємо».

Это подтвердили иудеи, сказав, что всё так и есть.

Юдеї підтримали звинувачення, підтвердивши, що все те правда.

Когда наместник подал ему знак, заговорил Павел:— Я знаю, что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, и это придает мне уверенности в моей защитной речи.

Коли правитель дав знак Павлові говорити, той промовив: «Знаючи, що ти, Феліксе, був суддею цього народу вже багато років, я з радістю буду захищатися.

Ты можешь проверить, что я прибыл в Иерусалим для поклонения не более двенадцати дней назад,

Як ти можеш перевірити, минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як прийшов я до Єрусалиму на поклоніння.

и они не застали меня за спорами или подстрекательством народа ни в Храме, ни в синагогах, ни где-либо еще в городе.

І ніхто не бачив, щоб я з кимось сперечався в Храмі або підбурював народ у синагогах чи десь у місті.

В чем они меня сейчас обвиняют, того не могут доказать.

Вони не можуть довести тобі ті звинувачення, що зараз висувають проти мене.

Но признаю перед тобой, что следую Пути, который они называют сектой, и так служу отеческому нашему Богу, веря всему, что написано в законе и у пророков.

Але я справді визнаю перед тобою, що поклоняюся Богові батьків наших, згідно з „Дорогою Господньою”, який юдеї називають сектою. Я вірю в усе те, що говорить Закон Мойсея і що написано у книгах пророків.

Есть у меня надежда на Бога, которую разделяют и они сами — надежда на будущее воскресение мертвых, и праведников, и неправедных.

Саме як і ці люди, я сподіваюся на Бога, сподіваюся, що буде воскресіння як праведних так і неправедних.

А потому я всячески стараюсь сохранить свою совесть незапятнанной перед Богом и перед людьми.

Тому й сам роблю все можливе, щоб мати чисте сумління перед Богом і людьми.

Много лет не было меня здесь, и вот я пришел, чтобы передать своему народу пожертвования и принести жертву.

Після багатьох років відсутності прийшов я, щоб принести моєму народові дарунки для бідних і пожертви в Храмі.

Вот они и застали меня в Храме во время обряда очищения, причем там не было ни толпы, ни беспорядков.

І поки я робив це, саме коли я здійснив обряд очищення,[67] вони знайшли мене. Там не було ні натовпу, ані безчинств.

Это были какие-то иудеи из Асии, им бы следовало явиться к тебе с обвиненнием, если бы им было, в чем меня обвинить.

Там було кілька юдеїв із Азії. Це саме вони мали б стати перед тобою і висловити свої звинувачення, якщо є в них щось проти мене.

Да пусть они сами скажут: когда я стоял перед синедрионом, какое мое преступление они раскрыли?

Або нехай присутні тут скажуть, що неправедного в тому, що сказав я, стоячи перед Синедріоном.

Разве только одно — когда я там стоял, то громко провозгласил: «Вы сегодня меня судите за воскресение мертвых!»

Хіба що одне, стоячи перед ними, я вигукнув: „Ви зараз судите мене за віру в воскресіння з мертвих”».

Феликс (ведь он неплохо был осведомлен о Пути Иисуса) прервал на этом заседание, сказав:— Я решу ваше дело, когда прибудет трибун Лисий.

Тоді Фелікс, добре обізнаний з усім, що стосується «Дороги Господньої», відклав слухання справи, сказавши: «Коли прийде командир Лісій, я вирішу цю справу».

Он приказал центуриону стеречь Павла, но не притеснять его и не мешать его близким о нем заботиться.

Він наказав одному з офіцерів [68] тримати Павла під вартою, але пішов на деякі послаблення й дозволив близьким Павла піклуватися про нього.

Через несколько дней Феликс пришел туда со своей женой Друзиллой (она была еврейка), вызвал Павла и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.

Через декілька днів Фелікс прийшов зі своєю дружиною Друзиллою (вона була юдейкою). Він послав по Павла й слухав, як той говорив про віру в Ісуса Христа.

Но когда тот стал говорить о праведности, воздержанности и будущем суде, Феликс испугался и сказал:— Теперь ступай к себе. Будет случай, я тебя еще позову.

Та коли Павло почав говорити про праведність, стриманість і прийдешній суд, Фелікс злякався й промовив: «Поки що йди. Я покличу тебе, коли зможу».

Вообще-то он надеялся получить от Павла денег, потому вызвал его довольно часто, чтобы побеседовать с ним.

Водночас він сподівався, що Павло дасть йому хабаря, тож часто посилав по Павла й розмовляв з ним.

Так прошло два года, и Феликса сменил Порций Фест. При этом Феликс, стараясь угодить иудеям, оставил Павла в заключении.

А через два роки на місце Фелікса прийшов Порцій Фест. Оскільки він хотів догодити юдеям, то й залишив Павла у в’язниці.

« 23 глава 25 глава »