Деяния 8 глава

Деяния Святых Апостолов
Cовременный перевод WBTC → Сучасний переклад

Савл одобрил убийство Стефана. В тот день началось великое гонение на церковь в Иерусалиме, и все, кроме апостолов, рассеялись по Иудее и Самарии.

Юнак Савл схвалював вбивство Степана, вважаючи це справедливим. Того дня почалися великі переслідування Єрусалимської церкви. Всіх віруючих, крім апостолів, було розігнано по всій Юдеї і Самарії.

Преданные люди похоронили Стефана и громко оплакали его.

Кілька побожних чоловіків поховали Степана й гірко плакали за ним.

Савл же стал пытаться уничтожить церковь; переходя от дома к дому, он брал под стражу мужчин и женщин и бросал их в темницу.

Савл почав знищувати церкву. Він ходив від дому до дому, витягав чоловіків і жінок і кидав їх до в’язниці.

Рассеявшиеся же ходили повсюду и благовествовали.

А ті віруючі, яких вигнали з Єрусалиму, ходили повсюди, розповідаючи людям Благовість.

Филипп пришёл в город Самарию и провозглашал учение о Христе.

Пилип [22] подався до міста Самарії і проповідував самаритянам про Христа.

Услышав Филиппа и увидев чудеса, которые он творил, народ стал единодушно внимать ему.

Коли юрби людей уважно слухали його й бачили ті чудесні знамення, що він звершував, вони глибоко переймалися тим, про що він говорив.

Ибо из многих одержимых выходили с громкими воплями нечистые духи, и множество немощных и хромых было исцелено.

Нечисті духи з гучним криком виходили з одержимих людей. Багатьох немічних і кульгавих зцілив Пилип.

И великая радость была в том городе.

Тоді велика радість охопила все місто.

Но был там человек по имени Симон, занимавшийся и прежде волшебством, и поражавший этим самаритян. И выдавал он себя за кого-то великого.

Був там собі чоловік на ймення Симон. До приходу Пилипа він займався ворожбитством і вражав самаритян своїми чудесами. Він домагався, щоб його вважали великим.

Все, от самого малого до самого великого, слушали его, говоря: "В этом человеке — сила Божья, называемая "Великой Силой".

Всі люди, від найменшого до найбільшого, прислухалися до нього й казали: «Цей чоловік має силу Божу, яка зветься Великою Силою».

А слушали его потому, что долгое время он изумлял их своим волшебством.

Багато людей стали його послідовниками, оскільки впродовж довгого часу він вражав усіх своїм ворожбитством.

Но когда поверили Филиппу, проповедовавшему благую весть о Царстве Божьем и о величии Иисуса Христа, крестились и мужчины, и женщины.

Та коли Пилип проголосив їм Благовість про Царство Боже й ім’я Ісуса Христа, вони повірили Пилипові й прийняли хрещення, як чоловіки, так і жінки.

Уверовал и сам Симон, крестившись, и был всё время с Филиппом, и, видя совершающиеся великие знамения и чудеса, изумлялся.

Сам Симон повірив у Благовість і, коли охрестився, то лишився при Пилипові. І тепер вже Симона вражали великі знамення й чудеса, які відбувалися в нього на очах.

Услышав, что жители Самарии приняли слово Божье, апостолы, которые всё ещё были в Иерусалиме, послали к ним Петра и Иоанна.

Коли апостоли в Єрусалимі почули, що Самарія прийняла Послання Боже, вони послали туди Петра та Іоана.

Прибыв туда, они помолились за верующих, чтобы на них снизошёл Дух Святой,

Прибувши у ту землю, Петро й Іоан молилися за самарійських віруючих, щоб ті отримали Дух Святий.

ибо, хотя они уже были крещены во имя Господа Иисуса, но Святой Дух ни на кого из них ещё не снизошёл.

Адже поки що він ні на кого з них не зійшов; вони ще тільки-но охрестилися в ім’я Господа Ісуса.

Тогда Пётр и Иоанн стали возлагать на них руки, и Святой Дух снисходил на них.

Тож, коли Петро й Іоан поклали руки на них, вони отримали Дух Святий.

Симон же, увидев, что Святой Дух снисходит, когда апостолы возлагают на них руки, предложил им денег, говоря:

Тоді Симон, побачивши, що Дух Святий пролився на людей через покладання рук апостолів, почав пропонувати їм гроші.

"Дайте и мне эту власть, чтобы на кого бы я ни возложил руки, на того снизошёл Святой Дух".

Він просив: «Дайте мені цю силу, щоб кожен, на кого я покладу руки, міг сповнитися Святим Духом».

Пётр сказал ему: "Пусть сгинут твои деньги вместе с тобой самим, ибо подумал ты, что сможешь купить за деньги дар Божий.

Петро сказав йому: «А бодай би пропали ті гроші разом з тобою, бо ти думав за гроші придбати Дар Божий.

Нет тебе ни части, ни доли в трудах наших, ибо сердце твоё неправедно перед Богом.

У цій справі немає твоєї частки, бо серце твоє перед Богом не праведне.

Так раскайся же в этом зле и моли Господа, может быть, Он простит тебе твои помыслы.

Тож покайся в цьому гріху й молися Господу. Можливо, Він простить тобі цю лиху думку, що спала тобі на розум.

Ведь я вижу, что ты полон горькой зависти и находишься в плену у греха".

Бо я бачу, що ти повен гірких заздрощів. Ти перебуваєш у полоні гріха».

Тогда Симон ответил: "Помолитесь Господу за меня, чтобы меня не постигло ничего из сказанного вами".

На те Симон відповів: «Помолися й ти Господу за мене, щоб не впали на мене ті кари, про які ти сказав».

Апостолы же, рассказав людям обо всём, чему были свидетелями, и провозгласив слово Господне, вернулись в Иерусалим; на пути туда они благовествовали во многих самаритянских селениях.

Апостоли Петро й Іоан розповіли самаритянам про Ісусові діяння, свідками яких вони були, та донесли до людей Слово Господа, а потім повернулися до Єрусалиму. По дорозі вони проповідували Благовість в багатьох самаритянських містах.

Ангел Господний сказал Филиппу: "Соберись, и иди на юг, на дорогу, что ведёт из Иерусалима в Газу через пустыню".

З’явився до Пилипа Ангел Господній і сказав: «Збирайся й рушай на південь, по дорозі, що веде з Єрусалиму до Ґази». (Та дорога пролягала через пустелю).

И он собрался, и пошёл. Один эфиоп, евнух, вельможа при дворе Кандакии, царицы Эфиопской, хранитель её казны, побывавший в Иерусалиме на поклонении,

Тож Пилип зібрався й вирушив. По дорозі він зустрів одного ефіопця, євнуха, який був вельможею Кандакії, цариці ефіопської, та виконував обов’язки наглядача за всією її скарбницею. Ефіопець їздив до Єрусалиму поклонитися Богу.

возвращался по той дороге домой. Он сидел в своей колеснице и читал пророка Исайю.

Тепер, повертаючись додому, він сидів у своїй колісниці й читав книгу пророка Ісаї.

Тогда Дух сказал Филиппу: "Подойди к колеснице и останься там".

Дух Святий сказав Пилипові: «Йди до тієї колісниці й лишайся біля неї».

Подбежав, Филипп услышал, как евнух читает пророка Исайю. И он спросил его: "Понимаешь ли ты, что читаешь?"

Наблизившись до колісниці, Пилип почув, що вельможа читає книгу пророка Ісаї. Пилип запитав його: «Чи розумієш ти те, що читаєш?»

"Как мне понять? — ответил евнух. — Разве что кто-нибудь объяснит мне". И он пригласил Филиппа подняться на колесницу и сесть с ним рядом.

Тоді ефіопець відповів: «Як можу я розуміти, якщо ніхто не пояснює мені цього?» І він запросив Пилипа піднятися й сісти поруч із ним.

Вот какое место из Писания он читал: "Как овцу, на заклание вели Его, и, как ягнёнок перед стригущими его безгласен, так и Он не открывал уст Своих.

Вельможа саме читав таке місце: «Його вели, як вівцю на заклання. І як ягня, яке німує перед стригалем, так і Він не розтулив своїх уст.

Его унижали и отказывали Ему в правосудии. И никто не сможет рассказать о Его потомках, ибо жизнь Его на земле закончена".

Принижений, Він був позбавлений справедливості. Хто розповість колись про Його нащадків? Адже життя Його на землі скінчилося».

И спросил евнух Филиппа: "Прошу тебя, скажи мне, о ком говорит пророк: о себе или о ком-то другом?"

Вельможа [23] запитав Пилипа: «Скажи мені, будь ласка, про кого говорить пророк? Це він про себе, чи про когось іншого?»

Тогда Филипп начал говорить, и, начав с этого Писания, стал благовествовать ему об Иисусе.

І Тоді Пилип заговорив, почавши саме з цих слів Писання, і розповів євнуху Благовість про Ісуса.

Продолжая свой путь, они приехали к воде, и евнух сказал: "Посмотри, вот вода, что препятствует мне принять крещение?"

Дорога вела їх униз і привела до води. Вельможа сказав: «Поглянь! Тут є вода! Чому би мені не похреститися?»

И Филипп сказал: "Если веруешь ты всей душой своей, то можешь быть крещён". И тот сказал: "Я верую, что Иисус Христос — Сын Божий".

[Пилип відповів: «Якщо ти віриш усім своїм серцем, то можеш охреститися». Вельможа сказав: «Я вірю, що Ісус Христос — Син Божий».] [24]

И он приказал остановить колесницу. И оба они, Филипп и евнух, сошли в воду, и Филипп крестил его.

Тоді Вельможа наказав візникові зупинитися. Вони вдвох, Пилип і вельможа, спустилися до води, й Пилип охрестив його.

Когда же они выходили из воды, Дух Господний унёс Филиппа, и евнух больше не видел его, но радостно продолжал свой путь.

А коли виходили з води, Дух Господа забрав Пилипа, і вельможа більше його не бачив. Сповнений радості, він продовжив подорож.

Филипп же очутился в Азоте и, переходя из города в город, продолжал проповедовать благую весть, пока не пришёл в Кесарию.

А Пилип опинився в місті Азоті. Звідти він пішов по всіх містах, проповідуючи Благовість, аж доки не прибув до Кесарії.

« 7 глава 9 глава »