Деяния 8 глава

Деяния Святых Апостолов
Cовременный перевод WBTC → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Савл одобрил убийство Стефана. В тот день началось великое гонение на церковь в Иерусалиме, и все, кроме апостолов, рассеялись по Иудее и Самарии.
 
Саўл жа згаджа́ўся з забо́йствам яго. І пачало́ся ў той дзень вялікае гане́нне на царкву ў Іерусаліме; і ўсе, акрамя́ Апосталаў, рассе́яліся па зе́млях Іудзеі і Самары́і;

Преданные люди похоронили Стефана и громко оплакали его.
 
а Сцяфана пахава́лі мужы́ богабая́зныя і спра́вілі вялікае галашэ́нне па ім.

Савл же стал пытаться уничтожить церковь; переходя от дома к дому, он брал под стражу мужчин и женщин и бросал их в темницу.
 
Саўл жа нíшчыў царкву; уваходзячы ў дамы́ і выця́гваючы мужчын і жанчын, ён аддава́ў іх у цямніцу.

Рассеявшиеся же ходили повсюду и благовествовали.
 
А тыя, што рассе́яліся, хадзілі і дабраве́сцілі слова.

Филипп пришёл в город Самарию и провозглашал учение о Христе.
 
Так, Філіп, прыйшоўшы ў горад Самары́йскі, прапаве́даваў там Хрыста;

Услышав Филиппа и увидев чудеса, которые он творил, народ стал единодушно внимать ему.
 
натоўпы народу аднаду́шна ўспрыма́лі тое, што гаварыў Філіп, чу́ючы і ба́чачы знаме́нні, якія ён рабіў;

Ибо из многих одержимых выходили с громкими воплями нечистые духи, и множество немощных и хромых было исцелено.
 
бо нячы́стыя ду́хі з многіх, хто меў іх, выхо́дзілі, ускліка́ючы моцным го́ласам, і многія спаралізава́ныя і кульга́выя ацалíліся;

И великая радость была в том городе.
 
і была́ радасць вялікая ў тым горадзе.

Но был там человек по имени Симон, занимавшийся и прежде волшебством, и поражавший этим самаритян. И выдавал он себя за кого-то великого.
 
Чалавек жа нейкі, па імені Сíман, быў у гэтым горадзе і займаўся раней чарадзе́йствам, здзіўля́ючы народ Самары́йскі і выдаючы́ сябе за кагосьці вялікага;

Все, от самого малого до самого великого, слушали его, говоря: "В этом человеке — сила Божья, называемая "Великой Силой".
 
і слухалі яго ўсе ад малога да вялікага, ка́жучы: гэта сіла Божая вялікая.

А слушали его потому, что долгое время он изумлял их своим волшебством.
 
А слухалі яго таму, што ён доўгі час чарадзе́йствам здзіўля́ў іх.

Но когда поверили Филиппу, проповедовавшему благую весть о Царстве Божьем и о величии Иисуса Христа, крестились и мужчины, и женщины.
 
Калі ж паве́рылі Філіпу, які дабраве́сціў пра Царства Божае і пра імя́ Іісуса Хрыста, то хрысцíліся мужчыны і жанчыны.

Уверовал и сам Симон, крестившись, и был всё время с Филиппом, и, видя совершающиеся великие знамения и чудеса, изумлялся.
 
І сам Сíман уве́раваў і, ахрысцíўшыся, застава́ўся пры Філіпе; і, ба́чачы тыя цу́ды і знаме́нні вялікія, што адбываліся, ён дзíву дава́ўся.

Услышав, что жители Самарии приняли слово Божье, апостолы, которые всё ещё были в Иерусалиме, послали к ним Петра и Иоанна.
 
Апосталы ж, якія былí ў Іерусаліме, пачуўшы, што Самара́не прынялí слова Божае, паслалі да іх Пятра і Іаана,

Прибыв туда, они помолились за верующих, чтобы на них снизошёл Дух Святой,
 
якія, прыйшо́ўшы, памалíліся за іх, каб тыя прынялí Духа Святога;

ибо, хотя они уже были крещены во имя Господа Иисуса, но Святой Дух ни на кого из них ещё не снизошёл.
 
бо Ён ні на каго з іх яшчэ не сышоў, а толькі ахры́шчаны былí яны ў імя́ Госпада Іісуса;

Тогда Пётр и Иоанн стали возлагать на них руки, и Святой Дух снисходил на них.
 
тады яны ўскла́лі ру́кі на іх, і тыя прынялí Духа Святога.

Симон же, увидев, что Святой Дух снисходит, когда апостолы возлагают на них руки, предложил им денег, говоря:
 
Сіман жа, уба́чыўшы, што праз усклада́нне рук Апосталаў дае́цца Дух Святы́, прынёс ім грошы,

"Дайте и мне эту власть, чтобы на кого бы я ни возложил руки, на того снизошёл Святой Дух".
 
ка́жучы: дайце і мне ўладу гэтую, каб той, на каго я ўскладу ру́кі, атры́мліваў Духа Святога.

Пётр сказал ему: "Пусть сгинут твои деньги вместе с тобой самим, ибо подумал ты, что сможешь купить за деньги дар Божий.
 
Але Пётр сказаў яму: серабро тваё няхай будзе з табою на пагíбель, бо ты заду́маў за грошы здабы́ць дар Божы;

Нет тебе ни части, ни доли в трудах наших, ибо сердце твоё неправедно перед Богом.
 
няма табе ні часткі, ні ўдзелу ў справе гэтай, бо сэрца тваё няшчы́рае перад Богам;

Так раскайся же в этом зле и моли Господа, может быть, Он простит тебе твои помыслы.
 
таму пака́йся ў гэтым зле тваім і маліся Богу; можа, і будзе праба́чаны табе наме́р сэрца твайго;

Ведь я вижу, что ты полон горькой зависти и находишься в плену у греха".
 
бо я бачу, што ты ў горкай зло́бе і ў пу́тах няпра́ўды.

Тогда Симон ответил: "Помолитесь Господу за меня, чтобы меня не постигло ничего из сказанного вами".
 
Сіман жа сказаў у адказ: памалíцеся вы за мяне Госпаду, каб не спасцíгла мяне нішто з таго, аб чым вы сказалі.

Апостолы же, рассказав людям обо всём, чему были свидетелями, и провозгласив слово Господне, вернулись в Иерусалим; на пути туда они благовествовали во многих самаритянских селениях.
 
Яны ж, засве́дчыўшы і прапаве́даўшы сло́ва Гасподняе, пайшлі назад у Іерусалім і ў многіх пасе́лішчах Самары́йскіх дабраве́сцілі.

Ангел Господний сказал Филиппу: "Соберись, и иди на юг, на дорогу, что ведёт из Иерусалима в Газу через пустыню".
 
Ангел жа Гасподні прамовіў да Філіпа, ка́жучы: устань і ідзі на по́ўдзень, на дарогу, што спуска́ецца з Іерусаліма ў Га́зу; яна пустэ́льная.

И он собрался, и пошёл. Один эфиоп, евнух, вельможа при дворе Кандакии, царицы Эфиопской, хранитель её казны, побывавший в Иерусалиме на поклонении,
 
І, уста́ўшы, ён пайшоў. І вось, чалавек Эфіо́п, е́ўнух, вяльможа Кандакíі, цары́цы Эфіо́пскай, паста́ўлены над усімі ска́рбамі яе, які ездзіў у Іерусалім на паклане́нне,

возвращался по той дороге домой. Он сидел в своей колеснице и читал пророка Исайю.
 
вярта́ўся назад і, се́дзячы на каляснíцы сваёй, чытаў прарока Іса́ію.

Тогда Дух сказал Филиппу: "Подойди к колеснице и останься там".
 
І сказаў Дух Філіпу: падыдзí і будзь побач з каляснíцай гэтай.

Подбежав, Филипп услышал, как евнух читает пророка Исайю. И он спросил его: "Понимаешь ли ты, что читаешь?"
 
Падбе́гшы, Філіп пачуў, што той чытае прарока Іса́ію, і сказаў: ці разуме́еш ты тое, што чытаеш?

"Как мне понять? — ответил евнух. — Разве что кто-нибудь объяснит мне". И он пригласил Филиппа подняться на колесницу и сесть с ним рядом.
 
Ён жа сказаў: як я магу разумець, калі хто не наста́віць мяне́ І папрасіў Філіпа падня́цца і се́сці з ім.

Вот какое место из Писания он читал: "Как овцу, на заклание вели Его, и, как ягнёнок перед стригущими его безгласен, так и Он не открывал уст Своих.
 
А месца Пісання, што ён чытаў, было́ такое: як авечка, на закла́нне Ён быў прыве́дзены, і як ягня́ маўчы́ць перад тым, хто стрыжэ́ яго, так і Ён не адкрыва́е ву́снаў Сваіх;

Его унижали и отказывали Ему в правосудии. И никто не сможет рассказать о Его потомках, ибо жизнь Его на земле закончена".
 
у прыніжэ́нні Яго быў Ён пазба́ўлены правасу́ддзя; род жа Яго хто вы́тлумачыць? бо забіра́ецца з зямлі жыццё Яго.

И спросил евнух Филиппа: "Прошу тебя, скажи мне, о ком говорит пророк: о себе или о ком-то другом?"
 
І, звярта́ючыся да Філіпа, е́ўнух сказаў: прашу цябе, патлумач, пра каго прарок гаво́рыць гэта́ пра сябе само́га ці пра каго іншага?

Тогда Филипп начал говорить, и, начав с этого Писания, стал благовествовать ему об Иисусе.
 
Філіп жа, адкрыўшы ву́сны свае і пача́ўшы ад гэтага месца Пісання, дабраве́сціў яму Іісуса.

Продолжая свой путь, они приехали к воде, и евнух сказал: "Посмотри, вот вода, что препятствует мне принять крещение?"
 
Калі ж яны е́халі па дарозе, прые́халі да нейкай вады́, і е́ўнух сказаў: вось вада; што́ перашкаджа́е мне ахрысцíцца?

И Филипп сказал: "Если веруешь ты всей душой своей, то можешь быть крещён". И тот сказал: "Я верую, что Иисус Христос — Сын Божий".
 
І сказаў яму Філіп: калі ве́руеш ад усяго сэ́рца свайго, то можна. І ў адказ той сказаў: ве́рую, што Іісус Хрыстос ёсць Сын Божы.

И он приказал остановить колесницу. И оба они, Филипп и евнух, сошли в воду, и Филипп крестил его.
 
І загадаў спынíць каляснíцу; і сышлí або́два ў ваду́, Філіп і е́ўнух, і ён ахрысцíў яго.

Когда же они выходили из воды, Дух Господний унёс Филиппа, и евнух больше не видел его, но радостно продолжал свой путь.
 
Калі ж яны выйшлі з вады, Дух Святы́ сышо́ў на е́ўнуха; Ангел жа Гасподні забра́ў Філіпа, і больш не бачыў яго е́ўнух, і праця́гваў шлях свой, ра́дуючыся.

Филипп же очутился в Азоте и, переходя из города в город, продолжал проповедовать благую весть, пока не пришёл в Кесарию.
 
А Філіп апынуўся ў Азоце і, прахо́дзячы, дабраве́сціў усім гарадам, пакуль не прыйшоў у Кесары́ю.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.