Деяния 18 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Сучасний переклад

После этого, удалившись из Афин, он пришел в Коринф.

Після цього Павло залишив Афіни й вирушив до Коринта.

И найдя некоего еврея по имени Акила, родом из Понта, недавно пришедшего из Италии, и его жену Прискиллу, — так как Клавдий повелел всем евреям удалиться из Рима, — пришёл к ним,

Там він зустрів юдея на ймення Акила, родом з Понту, який щойно прибув з Італії зі своєю дружиною Прискиллою. Вони залишили Італію через те, що Клавдій наказав виселити з Рима всіх юдеїв. Павло пішов побачитися з ними.

и, по схожести ремесла, оставался у них и работал: они промышляли изготовлением палаток.

А оскільки Павло мав те ж ремесло, що й вони, а саме виготовлення наметів, то лишився у їхній оселі й працював разом з ними.

И каждую субботу беседовал в синагоге и убеждал евреев и греков.

Щосуботи Павло ходив у синагогу й намагався переконати як юдеїв, так і греків повірити в Ісуса.

Когда же пришли из Македонии Сила и Тимофей, Павел всецело отдался слову, свидетельствуя Иудеям, что Иисус есть Христос.

Коли з Македонії прийшли Сила й Тимофій, Павло весь свій час присвятив проповідям, засвідчуючи юдеям, що Ісус і є Христос.

Но так как они противились и злословили, то он отряхнув одежду, сказал им: — Ваша кровь на вашу голову. Я чист. Отныне иду к язычникам.

Але ображаючи, вони почали заперечувати йому. Тоді Павло обтрусив одяг свій на свідчення зневаги до них, і сказав: «Якщо ви не отримаєте спасіння, то це буде саме вашою провиною. А моє сумління чисте, і тепер я піду до поган».

И, уйдя оттуда, вошёл в дом почитающего Бога, по имени Титий Иуст, чей дом соседствовал с синагогой.

Павло залишив синагогу й подався до оселі чоловіка, на ймення, Тит Юст, який поклонявся істинному Богу. Будинок його стояв поруч із синагогою.

А Крисп, глава синагоги, поверил в Господа со всем своей семьей, и многие из коринфян, слыша, верили и были омыты.

Крисп, старший синагоги, разом з усіма своїми домашніми, повірив у Господа Ісуса. Та й багато інших коринтян, які слухали Павла, повірили і охрестилися.

И сказал Господь ночью в видении Павлу: «Не бойся, но говори и не умолкай,

Однієї ночі Господь сказав Павлу вві сні: «Не бійся нічого, говори, не мовчи.

ибо Я с тобой, и никто не причинит тебе зла, потому что у Меня много людей в этом городе.

Я з тобою і ніхто не заподіє тобі ніякого лиха, бо багато Моїх людей мешкають в цьому місті».

И он остался на год и шесть месяцев, уча их Божьему слову.

Тож Павло лишився в Коринті на півтора роки й навчав людей Слова Божого.

А когда Галлион был проконсулом Ахаии, евреи единодушно напали на Павла и привели его в суд,

Коли Ґалліон був губернатором Ахаї, деякі юдеї, об’єднавшись, схопили Павла й привели його до суду.

говоря, что он убеждает людей чтить Бога не по Закону.

Вони сказали: «Цей чоловік переконує людей поклонятися Богу так, як це суперечить Закону!»

Когда же Павел собрался открыть рот, Галлион сказал евреям: — Если бы была какая несправедливость или дурной поступок, о евреи, я выслушал бы вас!

І коли Павло вже готовий був відповісти на звинувачення, Ґалліон сказав юдеям: «Якби в цьому була якась кривда або серйозний злочин, тоді було б виправдано, аби я почав вас, юдеїв, слухати.

Но если спор о слове и об именах и о вашем Законе, — рассмотрите сами. Судьёй в этом я быть не хочу.

Та оскільки тут весь клопіт навколо слів та імен, тобто навколо вашого власного Закону, то й розбирайтеся самі. Я відмовляюся бути суддею в цій справі».

И он прогнал их из суда.

І він виставив їх із суду.

17 И все, схватив Сосфена, главу синагоги, били его перед судом, и Галлиону не было до этого никакого дела.

Тоді всі вони схопили Состена, старшого синагоги, й били його перед будинком суду, а Ґалліон не звертав на це ніякої уваги.

А Павел, пробыв ещё немало дней, простился с братьями и отплыл в Сирию, и с ним Прискилла и Акила. В Кенхреях он, по обету, обрил голову.

Павло зостався там іще багато днів, а потім залишив братів і відплив до Сирії. Разом з ним вирушили Прискилла та Акила. В Кенхреях Павло обстриг собі волосся,[43] оскільки дав обітницю [44] Господу.

Они достигли Ефеса, он оставил их там, а сам, войдя в синагогу, беседовал с евреями.

Прибувши до Ефесу, Павло залишив Прискиллу з Акилою, а сам пішов до синагоги й розмовляв там з юдеями.

И хотя они просили его остаться на большее время, он не согласился,

Вони просили Павла провести з ними довший час, але він не погодився.

А, простившись и сказав: «Я опять возвращусь к вам, если Бог пожелает», — отплыл из Эфеса.

Але, йдучи звідти, він сказав: «Якщо на те Божа воля, я повернуся до вас» — і відплив з Ефеса.

И, побывав в Кесарии, он взошёл, приветствовал церковь и ушёл в Антиохию.

Прибувши до Кесарії, Павло вирушив до Єрусалиму, щоб привітати церкву, а звідти подався до Антиохії.

И, пробыв там некоторое время, вышел, проходя своим чередом Галатийский край и Фригию, ставя учеников на ноги.

Пробувши там деякий час, він пішов далі, мандруючи з місця на місце землями Ґалатії та Фриґії. І скрізь він зміцнював віру послідовників Ісусових.

Некий еврей, по имени Аполлос, родом из Александриии, человек красноречивый, сведующий в Писаниях, прибыл в Ефес.

Один юдей, на ймення Аполлос, родом з Александрії, прийшов до Ефеса. Він був дуже освіченим чоловіком і добре знав Святе Писання.

Он был обучен пути Господа и, пламенея духом, говорили и учил об Иисусе точно, зная только омовение Иоанна.

Аполлос був навчений про шляхи Господні, й палко [45] говорив, проповідуючи докладно про Ісуса, хоч знав тільки про Іоанове хрещення.

Он начала смело говорить в синагоге. Услышав его, Акила и Прискилла пригласили его и более основательно изложили ему Путь.

Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Прискилла та Акила відвели його до своєї оселі і докладніше розповіли про Божий шлях.

А когда он захотел идти в Ахаию, то то братья, в поощрение ему, написали ученикам, чтобы его приняли. Прибыв, он сильно помог благодатью тем, кто поверил.

А коли він забажав піти до Ахаї, брати спорядили його, й написали листа до тамтешніх віруючих, щоб ті прийняли його. Прибувши туди, він багато допоміг усім, хто з милістю Божою повірив у Господа.

Ибо он прилюдно страстно опровергал евреев, доказывая Писаниями, что Иисус — это Христос.

Аполлос переконливо перемагав юдеїв у прилюдних суперечках і, спираючись на Святе Писання, доводив, що Ісус і є Христос.

« 17 глава 19 глава »