Деяния 18 глава

Деяния апостолов
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

После этого Павел, оставив Афины, пошел в Коринф.

Після цього Павло залишив Афіни й вирушив до Коринта.

Там повстречал он одного иудея по имени Акила, родом с Понта. Тот вместе со своей женой Прискиллой незадолго до этого покинул Италию. Они, как и все иудеи, по указу Клавдия были изгнаны из Рима. Павел пришел к ним,

Там він зустрів юдея на ймення Акила, родом з Понту, який щойно прибув з Італії зі своєю дружиною Прискиллою. Вони залишили Італію через те, що Клавдій наказав виселити з Рима всіх юдеїв. Павло пішов побачитися з ними.

и так как у него и у них было одинаковое ремесло (изготовление палаток), он остановился у них и вместе с ними работал.

А оскільки Павло мав те ж ремесло, що й вони, а саме виготовлення наметів, то лишився у їхній оселі й працював разом з ними.

Каждую субботу он беседовал в синагоге, стараясь обратить как иудеев, так и язычников.

Щосуботи Павло ходив у синагогу й намагався переконати як юдеїв, так і греків повірити в Ісуса.

Когда же из Македонии пришли Сила и Тимофей, Павел всецело посвятил свое время проповеди,1 свидетельствуя иудеям, что Иисус и есть Мессия.

Коли з Македонії прийшли Сила й Тимофій, Павло весь свій час присвятив проповідям, засвідчуючи юдеям, що Ісус і є Христос.

Но когда они выступили против него и стали поносить его, он, отряхнув одежды, сказал им: «За участь свою в ответе вы сами! Теперь я с чистой совестью2 иду к язычникам».

Але ображаючи, вони почали заперечувати йому. Тоді Павло обтрусив одяг свій на свідчення зневаги до них, і сказав: «Якщо ви не отримаєте спасіння, то це буде саме вашою провиною. А моє сумління чисте, і тепер я піду до поган».

И, покинув их, он перешел в соседний с синагогой дом принявшего иудаизм язычника3 по имени Титий4 Юст.

Павло залишив синагогу й подався до оселі чоловіка, на ймення, Тит Юст, який поклонявся істинному Богу. Будинок його стояв поруч із синагогою.

Крисп же, старейшина синагоги, уверовал в Господа, а с ним и все живущие в доме его. Многие из коринфян, услышав Павла, тоже приходили к вере и принимали крещение.

Крисп, старший синагоги, разом з усіма своїми домашніми, повірив у Господа Ісуса. Та й багато інших коринтян, які слухали Павла, повірили і охрестилися.

Однажды ночью Господь сказал Павлу в видении: «Не бойся, а говори, не умолкай,

Однієї ночі Господь сказав Павлу вві сні: «Не бійся нічого, говори, не мовчи.

ибо Я с тобою, и никто не нападет на тебя и зла тебе не причинит: в этом городе много Моих людей».

Я з тобою і ніхто не заподіє тобі ніякого лиха, бо багато Моїх людей мешкають в цьому місті».

Так что Павел провел там полтора года и учил коринфян слову Божьему.

Тож Павло лишився в Коринті на півтора роки й навчав людей Слова Божого.

Но когда проконсулом Ахайи5 стал Галлион, иудеи, сговорившись, схватили Павла и привели его к проконсулу на суд.

Коли Ґалліон був губернатором Ахаї, деякі юдеї, об’єднавшись, схопили Павла й привели його до суду.

Обвиняя его, они говорили: «Он совращает людей: учит их чтить Бога вопреки нашему Закону».

Вони сказали: «Цей чоловік переконує людей поклонятися Богу так, як це суперечить Закону!»

Павел хотел было возразить, но не успел произнести и слова, как Галлион заявил иудеям: « Послушайте, иудеи! Если бы речь шла о каком-то преступлении или злодеянии, стоило бы вас выслушать.

І коли Павло вже готовий був відповісти на звинувачення, Ґалліон сказав юдеям: «Якби в цьому була якась кривда або серйозний злочин, тоді було б виправдано, аби я почав вас, юдеїв, слухати.

Но если идет спор о словах, именах и о вашем Законе, разбирайтесь сами. И в этом я вам не судья!»

Та оскільки тут весь клопіт навколо слів та імен, тобто навколо вашого власного Закону, то й розбирайтеся самі. Я відмовляюся бути суддею в цій справі».

И выгнал их.

І він виставив їх із суду.

А они все6 набросились на Сосфена, старейшину синагоги, и избили его прямо на глазах у Галлиона.7 Но тому не было до этого никакого дела.

Тоді всі вони схопили Состена, старшого синагоги, й били його перед будинком суду, а Ґалліон не звертав на це ніякої уваги.

Павел же оставался там долгое время, а затем, попрощавшись с братьями, вместе с Прискиллой и Акилой отплыл в Сирию. Перед отплытием, в Кенхреях, он остриг голову по данному им обету.8

Павло зостався там іще багато днів, а потім залишив братів і відплив до Сирії. Разом з ним вирушили Прискилла та Акила. В Кенхреях Павло обстриг собі волосся,[43] оскільки дав обітницю [44] Господу.

Они достигли Эфеса, и Павел оставил там Акилу и Прискиллу, а сам вошел в синагогу и беседовал с иудеями.

Прибувши до Ефесу, Павло залишив Прискиллу з Акилою, а сам пішов до синагоги й розмовляв там з юдеями.

Его просили задержаться у них подольше, но он не согласился

Вони просили Павла провести з ними довший час, але він не погодився.

и, прощаясь, сказал: «Мне непременно нужно провести наступающий праздник в Иерусалиме, но,9 если будет угодно Богу, я вернусь к вам», — и отплыл из Эфеса.

Але, йдучи звідти, він сказав: «Якщо на те Божа воля, я повернуся до вас» — і відплив з Ефеса.

Сойдя на берег в Кесарии, он пошел в Иерусалим, навестил церковь и потом отправился в Антиохию.

Прибувши до Кесарії, Павло вирушив до Єрусалиму, щоб привітати церкву, а звідти подався до Антиохії.

Там он оставался некоторое время, а затем отправился в путь через Галатию и Фригию, ободряя10 по пути всех учеников.

Пробувши там деякий час, він пішов далі, мандруючи з місця на місце землями Ґалатії та Фриґії. І скрізь він зміцнював віру послідовників Ісусових.

В Эфес же прибыл некий иудей по имени Аполлос, родом из Александрии, человек красноречивый и сведущий в Писании.

Один юдей, на ймення Аполлос, родом з Александрії, прийшов до Ефеса. Він був дуже освіченим чоловіком і добре знав Святе Писання.

Он был наставлен в учении, называемом «Путь Господень», и, полный духовной ревности,11 верно учил всему об Иисусе,12 хотя и знал лишь крещение Иоанна.

Аполлос був навчений про шляхи Господні, й палко [45] говорив, проповідуючи докладно про Ісуса, хоч знав тільки про Іоанове хрещення.

Он начал смело говорить в синагоге. Послушав его, Прискилла и Акила пригласили его к себе и обстоятельно изложили ему Путь [Божий].13

Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Прискилла та Акила відвели його до своєї оселі і докладніше розповіли про Божий шлях.

Когда же он захотел отправиться в Ахайю, братья поддержали его, написав живущим там ученикам, чтобы приняли его.14 Прибыв туда, он очень помог тем, кто уверовал по милости Божией,

А коли він забажав піти до Ахаї, брати спорядили його, й написали листа до тамтешніх віруючих, щоб ті прийняли його. Прибувши туди, він багато допоміг усім, хто з милістю Божою повірив у Господа.

потому что он сильными доводами изобличал неправоту иудеев, всенародно доказывая на основании Писания, что Иисус — Мессия.

Аполлос переконливо перемагав юдеїв у прилюдних суперечках і, спираючись на Святе Писання, доводив, що Ісус і є Христос.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: Павел был тесним/охвачен словом (в некот. рукописях: духом); или: всецело отдался слову.

6 [2] — Букв.: кровь ваша на голове вашей. Чист я и теперь.

7 [3] — Или: человека, почитающего единого Бога.

7 [4] — Некот. рукописи опускают: Титий.

12 [5] — См. в Словаре Ахайя.

17 [6] — В некот. рукописях: все эллины.

17 [7] — Букв.: перед судом.

18 [8] — Вероятно, имеется в виду обет назорейства (Чис 6:1−21).

21 [9] — Многие древн. рукописи опускают эту часть предложения.

23 [10] — Или: укрепляя.

25 [11] — Букв.: пламенея духом.

25 [12] — В некот. рукописях: о Господе/Христе.

26 [13] — В некот. рукописях: Путь Господень.

27 [14] — Друг. возм. пер.: то братья написали письмо ученикам, призывая их принять его.

« 17 глава 19 глава »