Деяния 5 глава

Деяния апостолов
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

Один человек, которого звали Анания, вместе с женой своей Сапфирой тоже продал принадлежавшее им имение,

1-2 Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю дружиною продав свою власну ділянку, але апостолам віддав не все. Разом з жінкою Сапфірою вони приховали частину грошей.

но, с согласия жены, утаил часть денег, а остальное принес и положил к ногам апостолов.

Петр же сказал: «Анания, как мог сатана так овладеть тобою,1 что ты солгал Святому Духу и утаил часть денег за проданное поле?

Петро сказав йому: «Ананіє, чому ти дозволив сатані керувати твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі.

Не твое ли оно было, пока оставалось непроданным? И после его продажи не в твоей ли власти было всё, полученное за него? Как могло такое прийти тебе на ум? Ведь ты не людям солгал, а Богу».

Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».

Услышав эти слова, Анания пал на землю бездыханным. Великим страхом и благоговением исполнились все, кто прослышал об этом.

Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Тоді великий страх охопив усіх, хто почув про це.

Молодые люди встали, завернули тело в саван и, вынеся его, похоронили.

Кілька юнаків прийшли й, загорнувши тіло в саван, винесли і поховали його.

Часа через три пришла и жена его, ничего не подозревая о случившемся.

Приблизно через три години прийшла Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося.

Петр обратился к ней: «Скажи мне, вы продали землю за столько-то?» «Да, — ответила она, — за столько».

Петро запитав її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все».

И тогда Петр сказал ей: «Как это вы сговорились испытать Дух Господень?!2 Вот у двери уже слышны шаги тех людей, которые похоронили мужа твоего, и тебя они вынесут».

Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились випробувати Дух Господній? Поглянь! Ті, хто поховали твого чоловіка, вже стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».

В тот же миг она пала к его ногам бездыханной. Юноши, войдя, нашли ее мертвой. Они вынесли и похоронили ее рядом со своим мужем.

Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли тіло й поховали поруч із її чоловіком.

Вся церковь и все, кто об этом слышал, были охвачены великим трепетом.

І великий страх напав на всю церкву, й на всіх, хто чув про ці події.

Много знамений и чудес совершалось среди народа апостолами. Все верующие, по общему согласию, обычно собирались в галерее Соломона.

Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету.

Из посторонних, однако, никто не осмеливался примыкать к ним, но народ говорил о них с большим уважением;

Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх.

и всё больше и больше мужчин и женщин, верующих в Господа, пополняло их ряды.3

І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок.

Узнав о чудесах, совершаемых апостолами, люди выносили больных даже на улицы и клали их на носилки и циновки, чтобы хоть тень Петра, когда тот проходил мимо, могла осенить кого-нибудь из них.

Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.

Множество народа приходило из окрестных городов Иерусалима.4 Они приносили больных и одержимых нечистыми духами, и все получали исцеление.

Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.

И тогда первосвященник вместе со своими людьми из саддукеев,5 движимый завистью,

Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів.

приказал схватить апостолов и запереть в городской тюрьме.

Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.

Но ангел Господень ночью отворил двери тюрьмы и, выведя их, сказал:

Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм:

«Ступайте в Храм, там станьте и рассказывайте народу всё об этой новой жизни».6

«Ідіть, станьте у Храмі й усе розкажіть людям про нове життя».

С наступлением утра они были уже в Храме, как им было сказано, и стали там проповедовать.7 Тем временем первосвященник со своими приближенными созвал Синедрион и весь Совет старейшин народа израильского, и послали в тюрьму привести апостолов.

Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до Храму й почали навчати людей. Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.

Но, придя в тюрьму, служители не нашли их там. Они возвратились и доложили:

Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли:

«Мы увидели, что тюрьма надежно заперта и охрана стоит у дверей, но, открыв дверь, никого внутри не обнаружили».

«Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає».

Когда8 начальник храмовой стражи и старшие священники услышали это, они растерялись и не могли понять, что произошло с узниками,

Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.

пока не пришел некий человек и не сообщил им: «Те, кого вы посадили в тюрьму, стоят в Храме и учат народ».

Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у Храмі й навчають народ!»

Тогда начальник стражи и его помощники пошли и привели апостолов, сделав это без насилия: они боялись, что народ побьет их камнями.

Тоді начальник, узявши з собою воїнів, пішов до Храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням.

Когда апостолов привели и поставили перед Синедрионом, первосвященник потребовал от них объяснения:

Коли апостоли постали перед Синедріоном, первосвященик промовив до них:

«Мы строжайше приказали вам никого не учить тому, что связано с этим именем.9 Но, несмотря на это, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите обвинить нас в убийстве10 Этого Человека».

«Ми вам суворо наказували не проповідувати про того Чоловіка. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням, та ще й прагнете звалити на нас вину за Його смерть!»

В ответ Петр и апостолы сказали: «Послушание Богу для нас превыше послушания людям.11

На те Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей.

Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы убили, распяв на кресте,12

Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп’яттям на хресті.

и вознес Его по правую руку Свою13 как Вождя14 нашего и Спасителя, чтобы через Него даровать Израилю покаяние и прощение грехов.

Господь вшанував Христа, посадивши Його по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож Він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів.

Свидетели всему этому15 — мы, а также Дух Святой, Которого Бог дал повинующимся Ему».

Ми є свідками цих подій і тому знаємо, що вони істинні. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його».

Слышавшие это пришли в ярость и хотели убить их.

Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів.

Но один из членов Синедриона, фарисей16 по имени Гамалиил, учитель Закона, почитаемый всем народом, поднялся и, повелев на время вывести апостолов,

Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів.

сказал собравшимся: «Братья израильтяне! Хорошо подумайте над тем, что вы хотите делать с этими людьми.

Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми.

Незадолго до этого объявился Февда, выдававший себя за кого-то великого. К нему примкнуло около четырехсот человек. Но когда он был убит, все его последователи рассеялись и исчезли бесследно.

Колись з’явився Тевда [13] і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело.

После него во время переписи появился Иуда, галилеянин, и увлек за собой народ. Погиб и он, и все, кто следовал за ним, разбежались.

Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися.

Потому и в этом случае17 советую я вам: оставьте в покое этих людей и отпустите их, ибо если за всем этим замыслом или делом этим стоят лишь люди18 — разрушится всё, что бы они ни сделали.

Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться.

А если дело их от Бога, вам не одолеть их; и может оказаться, что вы боретесь с Самим Богом». Они приняли его совет.

А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»

Апостолов позвали, велели их бичевать, а затем, приказав им не говорить ни слова о том, что связано с именем Иисуса, отпустили.

Члени Синедріону послухалися його і, побивши апостолів батогами, наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.

Апостолы покинули Синедрион, радуясь, что удостоились принять бесчестие за имя Господа.

Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради Ісуса.

И каждый день в Храме и по домам они продолжали учить и проповедовать19 о том, что Иисус есть Мессия.20

І кожен день у Храмі та йдучи з оселі в оселю вони навчали людей і проповідували Благовість, що Ісус є Христос.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: почему это наполнил сатана сердце твое. См. в Словаре Сатана.

9 [2] — Или: бросить вызов Духу Господню.

14 [3] — Друг. возм. пер.: и всё больше прибавлялось верующих в Господа, множество мужчин и женщин.

16 [4] — В некот. рукописях: в Иерусалим из окрестных городов.

17 [5] — Букв.: поднялся же первосвященник и все из партии саддукеев.

20 [6] — Букв.: все слова жизни этой.

21 [7] — Букв.: учить.

24 [8] — Некот. рукописи добавляют: священник.

28 [9] — Букв.: не учить на (основании) этого имени; или: не учить (вере) в это имя; то же в ст. 40.

28 [10] — Букв.: навести на нас кровь.

29 [11] — Букв.: повиноваться должно больше Богу, чем людям.

30 [12] — Букв.: повесив на дереве; в данном случае происходит метонимическая замена: слово «дерево» употребляется вместо обозначения креста как орудия казни.

31 [13] — Или: десницей Своей.

31 [14] — Или: Владыку/Источник; в оригинале то же слово, что и в 3:15.

32 [15] — Или: этим словам; в некот. рукописях: свидетели Ему в этом.

34 [16] — См. в Словаре Фарисеи.

38 [17] — Букв.: и теперь.

38 [18] — Букв.: ибо если… от людей.

42 [19] — Греч. эвангелидзо — проповедовать/возвещать Евангелие.

42 [20] — Или: учить и возвещать Благую Весть об Иисусе как о Христе, т.е. Помазаннике.

« 4 глава 6 глава »