Захария 5 глава

Книга пророка Захарии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И опять поднял я глаза мои и увидел: вот летит свиток.

Знову підвів я очі й побачив: аж ось летить сувій.

И сказал он мне: что видишь ты? Я отвечал: вижу летящий свиток; длина его двадцать локтей, а ширина его десять локтей.

І він сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я сказав: «Я бачу летючий сувій, 20 ліктів завдовжки і 10 ліктів завширшки.»

Он сказал мне: это проклятие, исходящее на лицо всей земли; ибо всякий, кто крадёт, будет истреблён, как написано на одной стороне, и всякий, клянущийся ложно, истреблён будет, как написано на другой стороне.

І він сказав до мене: «Це прокляття, що виходить на всю країну: бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з ним.

Я навёл его, говорит Господь Саваоф, и оно войдёт в дом татя и в дом клянущегося Моим именем ложно, и пребудет в доме его, и истребит его, и дерева его, и камни его.

Я випущу його, — слово Господа сил, — і воно ввійде в дім злодія і в дім того, хто моїм іменем криво кленеться, і перебуватиме посеред його дому, й пожере його разом із його деревом та його камінням.»

И вышел Ангел, говоривший со мною, и сказал мне: подними ещё глаза твои и посмотри, что это выходит?

І тоді вийшов ангел, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Підведи очі й подивись, що то таке, що виходить?»

Когда же я сказал: что это? Он отвечал: это выходит ефа, и сказал: это образ их по всей земле.

Спитав я: «Що це?» Він відповів: «Це мірка, що виходить.» І додав: «Це їхня несправедливість по всій країні.»

И вот, кусок свинца поднялся, и там сидела одна женщина посреди ефы.

І ось піднялась кругла олив'яна покришка, — і жінка сидить посеред мірки.

И сказал он: эта женщина — само нечестие, и бросил её в средину ефы, а на отверстие её бросил свинцовый кусок.

І він промовив: «Це безбожність», — і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив'яну зверху на неї.

И поднял я глаза мои и увидел: вот, появились две женщины, и ветер был в крыльях их, и крылья у них как крылья аиста; и подняли они ефу и понесли её между землёю и небом.

Підвів я очі й дивлюся: аж ось виходять дві жінки, вітер був у них в крилах, крила ж у них були, неначе крила в чорногуза, і вони підняли вгору мірку між землею та небом.

И сказал я Ангелу, говорившему со мною: куда несут они эту ефу?

І я сказав до ангела, що говорив зо мною: «Куди вони несуть мірку?»

Тогда сказал он мне: чтобы устроить для неё дом в земле Сеннаар, и когда будет всё приготовлено, то она поставится там на своей основе.

А він сказав до мене: «У Шінгар-край, щоб збудувати їй дім; коли його приготують, вона буде поставлена там на своїм підложжі.»

Примечания:

Синодальный перевод

4 тать — вор, похититель.

6-10 ефа — наиболее употребительная мера для хлебных, сыпучих или жидких веществ, равная примерно 22-м литрам. Согласно Иосифу Флавию соответствует примерно 36-ти литрам.

« 4 глава 6 глава »