Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Огієнка → Перевод Еп. Кассиана

Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,

Павел, раб Божий, апостол же Иисуса Христа для веры избранных Божиих и познания истины, согласной с благочестием,

в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог,

в надежде жизни вечной, которую прежде вечных времен обещал неложный Бог,

і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —

явил же в положенные сроки слово Свое в проповеди, которая вверена была мне по повелению Спасителя нашего Бога, —

до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!

Титу, истинному сыну по общей вере, — благодать и мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего.

Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —

Я для того оставил тебя на Крите, чтобы ты недоконченное доделал и поставил по всем городам пресвитеров, как я тебе приказал;

коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.

если кто безупречен, одной жены муж, детей имеющий верных, не обвиняемых в распутстве или непокорных.

Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,

Ибо епископ должен быть безупречен, как Божий домоправитель, не самодоволен, не гневлив, не склонен к вину, не задорен, не искал бы постыдной наживы,

але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,

но был бы страннолюбив, любил бы добро, был бы целомудрен, справедлив, благочестив, обладающим собой,

що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

держался бы верного слова, согласного с учением, для того, чтобы он был силен и наставлять в учении здравом и возражающих обличать.

Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —

Ибо есть много непокорных, пустословов и обманщиков, особенно из обрезанных,

їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.

которым необходимо заграждать уста, им, которые разрушают целые дома, уча, чему не должно, из постыдной корысти.

Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!

Сказал же некто из них, их собственный пророк: Критяне всегда лжецы, злые звери, обжоры ленивые.

Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,

Свидетельство это истинно. По этой причине обличай их строго, чтобы они были здравы в вере,

і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.

не внимая иудейским басням и заповедям людей, отвращающихся от истины.

Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.

Всё чисто для чистых; для осквернённых же и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть.

Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.

Они утверждают, что знают Бога, делами же отрекаются, будучи мерзки и непокорны и ни к какому доброму делу неспособны.