Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Переклад Огієнка → Перевод Еп. Кассиана

Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,

Бог, многократно и многообразно говоривший в древности отцам в пророках,

а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив.

в эти дни последние говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, чрез Которого и сотворил миры.

Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті.

Сын, будучи излучением славы и отпечатком сущности Его, и держа всё словом силы Своей, совершив очищение грехов, воссел по правую сторону Величества в небесах,

Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́.

сделавшись настолько превосходнейшим ангелов, насколько отличнейшее пред ними унаследовал Имя.

Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“!

Ибо кому когда Бог сказал из ангелов: Ты Сын Мой, Я сегодня родил Тебя? и еще: Я буду Ему Отцом, и Он будет Мне Сыном?

І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“.

А еще, когда Он вводит Первородного во вселенную, Он говорит: И да поклонятся Ему все ангелы Божии.

А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“.

И, если об ангелах Он говорит: Делающий ангелов Своих ветрами и служителей Своих пламенем огня, —

А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности.

то о Сыне: Престол Твой, Боже, во век века, и: скипетр правоты есть скипетр Царства Его.

Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“.

Ты возлюбил праведность и возненавидел беззаконие; поэтому помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости преимущественно перед общниками Твоими.

І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук.

и: Ты в начале. Господи, основал землю, и дела рук Твоих — небеса:

Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.

они погибнут, а Ты пребываешь, и все, как одежда, обветшают,

Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“!

и, подобно одеянию. Ты свернешь их; как одежду, и будут изменены; но Ты — один и тот же, и лета Твои не кончатся.

Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“!

Кому когда из ангелов Бог сказал: Сядь по правую Мою сторону, доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих?

Чи не всі вони ду́хи служебці, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Не все ли они служебные духи, посылаемые на служение для имеющих наследовать спасение?

« 1 глава 2 глава »