Даниїла 10 глава

Книга пророка Даниїла
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння.

На третий год правления Кира, царя Персии[62], Даниилу (называемому также Белтешаццаром) было дано откровение. Его весть истинна и относится к великой войне[63]. Понимание вести было дано ему в видении.

„Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су.

В то время я, Даниил, скорбел в течение трех недель[64].

Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.

Я не ел вкусной пищи, мясо и вино не касались моих губ, и я не умащался благовонными маслами, пока не прошли три недели.

А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я нри великій річці, — це Хідде́кел.

На двадцать четвертый день первого месяца[65], когда я стоял на берегу великой реки Тигр,

І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу.

я поднял глаза и увидел: стоит некто в льняных одеждах с поясом из уфазского золота.

А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу.

Его тело было как хризолит, лицо — как молния, глаза — как пламенеющие факелы, руки и ноги — как отполированная бронза, а голос — как шум от множества людей.

А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́.

Я, Даниил, был единственным, кто видел это видение; люди, бывшие со мной, не видели его, но их охватил такой ужас, что они убежали и попрятались.

А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили.

Я остался один и смотрел на это великое видение. Во мне не осталось сил, мое лицо смертельно побледнело, и я ослабел.

І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.

Затем я услышал, как он говорит, и, слушая его, упал ничком в глубокий обморок.

І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук.

Но рука прикоснулась ко мне и поставила меня, дрожащего, на мои колени и на руки.

І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.

Он сказал: «Даниил, ты, кто крепко любим, вникни в слова, которые я тебе скажу, и встань, потому что я послан сейчас к тебе». Когда он сказал мне это, я, дрожа, встал.

А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.

Тогда он продолжил: «Не бойся, Даниил. С самого первого дня, когда ты решил обрести понимание и смирить себя перед твоим Богом, твои слова были услышаны, и по твоим словам пришёл я.

Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.

Но князь Персидского царства противостоял мне двадцать один день, и Михаил, один из великих князей, пришёл мне на помощь; я оставался там с царями Персии[66].

І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“.

А теперь я пришёл, чтобы объяснить тебе то, что произойдет с твоим народом в будущем, потому что видение относится ко времени, которое ещё лишь грядет».

А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.

Когда он говорил мне это, я припал лицом к земле и был безмолвен.

І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі.

Тогда тот, кто выглядел, как человек, прикоснулся к моим губам, и я открыл рот и начал говорить. Я сказал тому, кто стоял передо мной: «Мой господин, от этого видения меня охватила такая скорбь, что во мне не осталось сил.

І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“

Как же мне, твоему слуге, говорить с тобой, мой господин? Во мне нет сил, и я едва дышу».

І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене,

И снова тот, кто был похож на человека, прикоснулся ко мне и придал мне сил.

та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“

«Не бойся, тот, кто крепко любим, — сказал он. — Мир тебе! Мужайся, мужайся!» Пока он говорил со мной, я укрепился и сказал: «Говори, мой господин, потому что ты придал мне сил».

І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь.

И он сказал: «Знаешь, почему я пришёл к тебе? Скоро я возвращусь, чтобы воевать с князем[67] Персии, и когда я возьму над ним верх, придет князь Греции.

Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла.

Но сначала я скажу тебе то, что написано в книге Истины. (Никто не поддерживает меня против них, кроме Михаила, вашего князя.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [62] — 537 г. до н. э.

1 [63] — Или: « Его весть истинна и тяжела».

2 [64] — Букв.: три раза по семь дней; так же в ст. 3.

4 [65] — 23 апреля 536 г. до н. э.

13 [66] — В некот. древн. переводах: я оставил его там с вождем Персии.

20 [67] — Князь. В знач.: «с ангелом-покровителем», так же в ст. 21.

« 9 глава 11 глава »