1 Хронік 11 глава

Перша книга хроніки
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (МП)

І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!

И собрались все Израильтяне к Давиду в Хеврон и сказали: вот, мы кость твоя и плоть твоя;

І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.

и вчера, и третьего дня, когда еще Саул был царем, ты выводил и вводил Израиля, и Господь Бог твой сказал тебе: «ты будешь пасти народ Мой, Израиля и ты будешь вождем народа Моего Израиля».

І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.

И пришли все старейшины Израилевы к царю в Хеврон, и заключил с ними Давид завет в Хевроне пред лицем Господним; и они помазали Давида в царя над Израилем, по слову Господню, чрез Самуила.

І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.

И пошел Давид и весь Израиль к Иерусалиму, то есть к Иевусу. А там были Иевусеи, жители той земли.

І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.

И сказали жители Иевуса Давиду: не войдешь сюда. Но Давид взял крепость Сион; это город Давидов.

І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.

И сказал Давид: кто прежде всех поразит Иевусеев, тот будет главою и военачальником. И взошел прежде всех Иоав, сын Саруи, и сделался главою.

І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.

Давид жил в той крепости, потому и называли ее городом Давидовым.

І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.

И он обстроил город кругом, [начиная] от Милло, всю окружность, а Иоав возобновил остальные [части] города.

І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.

И преуспевал Давид, и возвышался более и более, и Господь Саваоф [был] с ним.

А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.

Вот главные из сильных у Давида, которые крепко подвизались с ним в царстве его, вместе со всем Израилем, чтобы воцарить его, по слову Господню, над Израилем,

А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!

и вот число храбрых, которые были у Давида: Иесваал, сын Ахамани, главный из тридцати. Он поднял копье свое на триста человек и поразил их в один раз.

А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, — він один із трьох ли́царів.

По нем Елеазар, сын Додо Ахохиянина, из трех храбрых:

Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.

он был с Давидом в Фасдамиме, куда Филистимляне собрались на войну. Там часть поля была засеяна ячменем, и народ побежал от Филистимлян;

Та вони стали посеред діля́нки, і врятували її та й побили филисти́млян. І Господь подав велику перемогу!

но они стали среди поля, сберегли его и поразили Филистимлян. И даровал Господь спасение великое!

І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.

Трое сих главных из тридцати вождей взошли на скалу к Давиду, в пещеру Одоллам, когда стан Филистимлян был расположен в долине Рефаимов.

Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.

Давид тогда был в укрепленном месте, а охранное войско Филистимлян было тогда в Вифлееме.

І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“

И сильно захотелось [пить] Давиду, и он сказал: кто напоит меня водою из колодезя Вифлеемского, что у ворот?

І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,

Тогда эти трое пробились сквозь стан Филистимский и почерпнули воды из колодезя Вифлеемского, что у ворот, и взяли, и принесли Давиду. Но Давид не захотел пить ее и вылил ее во славу Господа,

та й сказав: „Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони прине́сли її!“ І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих ли́царів.

и сказал: сохрани меня Господь, чтоб я сделал это! Стану ли я пить кровь мужей сих, полагавших души свои! Ибо с опасностью собственной жизни они принесли [воду.] И не захотел пить ее. Вот что сделали трое этих храбрых.

А Авшай, Йоавів брат, — він голова тих трьох. І він махнув своїм списо́м — і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я́ серед трьох.

И Авесса, брат Иоава, был главным из трех: он убил копьем своим триста человек, и был в славе у тех троих.

З тих трьох серед двох він був найшановні́ший, і став їм за провідника́. А до тих трьох не дося́г.

Из трех он был знатнейшим и был начальником; но с теми тремя не равнялся.

Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у діла́х, з Кавцеїлу, — він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.

Ванея, сын Иодая, мужа храброго, великий по делам, из Кавцеила: он поразил двух Ариилов Моавитских; он же сошел и убил льва во рве, в снежное время;

І він побив одно́го єги́птянина, мужа поставно́го, на п'ять ліктів, а в руці єги́птянина був спис, як тка́цький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа́ з руки того єги́птянина, — та й його забив його списо́м.

он же убил Египтянина, человека ростом в пять локтей: в руке Египтянина было копье, как навой у ткачей, а он подошел к нему с палкою и, вырвав копье из руки Египтянина, убил его его же копьем:

Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я́ було серед тих трьох хоробрих.

вот что сделал Ванея, сын Иодая. И он был в славе у тех троих храбрых;

З тих тридцяти він був найповажні́ший, а до тих трьох не дося́г. І Давид призна́чив його до своєї прибі́чної сторо́жі.

он был знатнее тридцати, но с тремя не равнялся, и Давид поставил его ближайшим исполнителем своих приказаний.

А хоробрі му́жі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,

А главные из воинов: Асаил, брат Иоава; Елханан, сын Додо, из Вифлеема;

гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,

Шамма Гародитянин; Херец Пелонитянин;

Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,

Ира, сын Икеша, Фекоитянин; Евиезер Анафофянин;

хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,

Сивхай Хушатянин; Илай Ахохиянин;

нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,

Магарай Нетофафянин; Хелед, сын Вааны, Нетофафянин;

Ітай, син Ріваїв, з Гів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,

Иттай, сын Рибая, из Гивы Вениаминовой; Ванея Пирафонянин;

Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,

Хурай из Нагале-Гааша; Авиел из Аравы;

бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,

Азмавеф Бахарумиянин; Елияхба Шаалбонянин.

сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,

Сыновья Гашема Гизонитянина: Ионафан, сын Шаге, Гараритянин;

Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,

Ахиам, сын Сахара, Гараритянин; Елифал, сын Уры;

мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,

Хефер из Махеры; Ахиа Пелонитянин;

кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,

Хецрой Кармилитянин; Наарай, сын Езбая;

Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Гаґрі,

Иоиль, брат Нафана; Мивхар, сын Гагрия;

аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєно́ша Йоава, Церуїного сина,

Целек Аммонитянин; Нахарай Берофянин, оруженосец Иоава, сына Саруи;

їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,

Ира Ифриянин; Гареб Ифриянин;

хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,

Урия Хеттеянин; Завад, сын Ахлая;

Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,

Адина, сын Шизы, Рувимлянин, глава Рувимлян, и у него [было] тридцать;

Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,

Ханан, сын Маахи; Иосафат Мифниянин;

аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,

Уззия Аштерофянин; Шама и Иеиел, сыновья Хофама Ароерянина;

Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,

Иедиаел, сын Шимрия, и Иоха, брат его, Фициянин;

махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,

Елиел из Махавима, и Иеривай и Иошавия, сыновья Елнаама, и Ифма Моавитянин;

Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.

Елиел, Овед и Иасиел из Мецоваи.

« 10 глава 12 глава »