1 Тимофія 4 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Сучасний переклад → Елизаветинская Библия

Дух ясно каже, що настануть часи, коли дехто зневіриться. Вони наслідуватимуть облудних духів і дотримуватимуться вчень, що приходять від демонів.

Дх҃ъ же ѩ҆́вственнѣ гл҃етъ, ѩ҆́кѡ въ послѣ҄днѧѧ времена̀ ѿстѹ́пѧтъ нѣ́цыи ѿ вѣ́ры, вне́млюще дѹховѡ́мъ ле́стчымъ и҆ ѹ҆че́нїємъ бѣсѡ́вскимъ,

Ці вчення йтимуть від лицемірів — брехунів, які невзмозі розрізнити добре і зле, неначе їхнє сумління було зруйноване розжареним залізом.

въ лицемѣ́рїи лжесловє́сникъ, сожже́нныхъ свое́ю со́вѣстїю,

Вони заборонятимуть людям одружуватися й навчатимуть їх відмовлятися від деякої їжі, створеної Богом на те, щоб і віруючі, й ті, хто пізнав істину, із вдячністю споживали її.

возбранѧ́ющихъ жени́тисѧ, ѹ҆далѧ́тисѧ ѿ бра́шенъ, ѩ҆̀же бг҃ъ сотворѝ въ снѣде́нїе со благодаре́нїемъ вѣ҄рнымъ и҆ позна́вшымъ и҆́стинѹ.

Бо все створене Богом — добре, і ніщо не повинно відкидатися, якщо воно прийняте з вдячністю.

(За҄ 285.) Занѐ всѧ́кое созда́нїе бж҃їе добро̀, и҆ ничто́же ѿме́тно, со благодаре́нїемъ прїе́млемо,

Адже все освячується словом Божим і молитвою.

ѡ҆сщ҃а́етсѧ бо сло́вомъ бж҃їимъ и҆ моли́твою.

Якщо навчиш цього братів і сестер своїх, то це буде свідченням того, що ти є добрим слугою Ісуса Христа. Ти покажеш, що зростав в істинній вірі та доброму вченні, які ти наслідував.

Сїѧ҄ всѧ҄ сказѹ́ѧ бра́тїи, до́бръ бѹ́деши слѹжи́тель ї҆и҃са хр҇та̀, пита́емь словесы̀ вѣ́ры и҆ до́брымъ ѹ҆че́нїемъ, є҆мѹ́же послѣ́довалъ є҆сѝ.

Уникай мирських байок, які суперечать істині Господній. Краще постійно вчись віддано служити Богу.

Скве́рныхъ же и҆ ба́бїихъ ба́сней ѿрица́йсѧ, ѡ҆бѹча́й же себѐ ко бл҃гоч҇тїю:

Тілесні вправи цінні лише в одному, а служба Богу має загальну цінність, бо вона несе благословення, як у цьому житті, так і в майбутньому.

тѣле́сное бо ѡ҆бѹче́нїе вма́лѣ є҆́сть поле́зно, а҆ бл҃гоч҇тїе на всѐ поле́зно є҆́сть, ѡ҆бѣтова́нїе и҆мѣ́ющее живота̀ нн҃ѣшнѧгѡ и҆ грѧдѹ́щагѡ.

Ось істина, яку слід повністю дотримуватися:

(За҄.) Вѣ́рно сло́во и҆ всѧ́кагѡ прїѧ́тїѧ досто́йно.

ми покладаємо свої надії на живого Бога, Який є Спасителем усіх людей і, насамперед, віруючих. Ось заради чого ми тяжко трудимося й боремося.

На сїе́ бо и҆ трѹжда́емсѧ и҆ поноша́еми є҆смы̀, ѩ҆́кѡ ѹ҆пова́хомъ на бг҃а жи́ва, и҆́же є҆́сть сп҃си́тель всѣ҄мъ человѣ́кѡмъ, па́че же вѣ҄рнымъ.

Проповідуй і навчай цього.

Завѣщава́й сїѧ҄ и҆ ѹ҆чѝ.

Нехай ніхто не зневажає тебе за твою молодість. Але будь взірцем для віруючих у слові своєму, поведінці, любові, у своїй вірі, у чистоті життя свого.

Никто́же ѡ҆ ю҆́ности твое́й да неради́тъ: но ѡ҆́бразъ бѹ́ди вѣ҄рнымъ сло́вомъ, житїе́мъ, любо́вїю, дѹ́хомъ, вѣ́рою, чт҇ото́ю.

Доки я не прийду, і далі читай людям Святе Писання й заохочуй і навчай їх.

До́ндеже прїидѹ̀, внемлѝ чте́нїю, ѹ҆тѣше́нїю, ѹ҆че́нїю.

Не нехтуй даром своїм, який був даний тобі через пророцтва,[13] коли старійшини поклали свої руки на тебе.

Не нерадѝ ѡ҆ свое́мъ дарова́нїи живѹ́щемъ въ тебѣ̀, є҆́же дано̀ тебѣ̀ бы́сть про҇ро́чествомъ съ возложе́нїемъ рѹ́къ свѧще́нничества.

Піклуйся про ці обов’язки весь час. Віддайся їм, і тоді твої успіхи стануть очевидними для всіх.

Въ си́хъ поѹча́йсѧ, въ си́хъ пребыва́й, (въ си́хъ разѹмѣва́й,) да преспѣѧ́нїе твоѐ ѩ҆вле́но бѹ́детъ во всѣ́хъ.

Дбай про своє життя і вчення. Будь наполегливим у цьому, бо так ти спасеш і себе, і тих, хто тебе слухає.

Внима́й себѣ̀ и҆ ѹ҆че́нїю и҆ пребыва́й въ ни́хъ: сїѧ҄ бо творѧ̀, и҆ са́мъ спасе́шисѧ и҆ послѹ́шающїи тебє̀.

« 3 глава 5 глава »