Єремії 8 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

У той час, — говорить Господь, — винесуть кості царів Юди і кості їхніх володарів, і кості священиків, і кості пророків, і кості тих, хто жив у Єрусалимі, з їхніх гробниць

«В то время, — возвещает Господь, — кости царей и правителей Иудеи, кости священников, пророков и жителей Иерусалима будут выброшены из могил.

і провітрюватимуть їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усіма зірками, і перед усім небесним військом, — перед тим, що вони полюбили, чому вони служили, за чим вони пішли, чого трималися і чому поклонялися. Вони не будуть оплакані й не будуть поховані, а будуть за прообраз на поверхні землі,

Их раскидают под солнцем, луной и всем небесным воинством, которые они любили, которым служили и следовали, которые вопрошали и которым поклонялись. Их не соберут и не захоронят; они будут, как навоз, валяться на земле.

бо вони обрали смерть радше, ніж життя, — усім, хто залишився, хто залишився з того роду, на всякому місці, куди тільки їх вижену.

Куда бы Я ни изгнал всех уцелевших из этого злого народа, они смерть предпочтут жизни», — возвещает Господь Сил.

Адже так говорить Господь: Хіба той, хто впаде, не встає? Чи той, хто ухилиться, не повертається?

Скажи им, что так говорит Господь: «Разве упав не встают? Разве сбившись с пути не возвращаются?

Чому відвернувся Мій народ безсоромним відверненням, і вони укріпилися в їхній постанові та не забажали повернутися?

Почему же этот народ отвернулся от Меня? Почему же Иерусалим всегда отворачивается от Меня? Они крепко держатся за ложь и отказываются вернуться.

Сприйміть і послухайте! Чи не так скажуть: Немає чоловіка, який кається у своєму злі, кажучи: Що я вчинив? Спинився бігун від свого бігу, як спітнілий кінь у своєму іржанні,

Я внимал и слушал, но они не говорят правды. Никто не кается в беззаконии, говоря: „Что я сделал?“[35] Каждый держится своего пути, точно мчащийся в битву конь.

і лелека в небі пізнав свій час, голуб і ластівка, молодий горобець стерегли час їхнього прильоту, а Мій народ не пізнав Господніх присудів.

Даже аист в небе знает свои установленные времена, и горлица, и ласточка, и журавль[36] знают время прилета. Но Мой народ не знает определенного Господом.

Як говорите: Ми мудрі, і з нами є Господній закон? Надаремно! Погана тростина була в писарів!

Как вы можете говорить: „Мы мудры, и Закон Господень у нас“, когда на самом деле в ложь превращает его лживое перо книжников?

Мудрі засоромилися, злякалися і були схоплені, бо знехтували Господнім словом. Яка в них мудрість?

Опозорятся мудрецы; ужаснутся и запутаются в силках. Если они отвергли Господне слово, то в чем же их мудрость?

Через це дам їхніх жінок іншим, а їхні поля — тим, які успадковують,

За это Я отдам их жен другим и их поля — новым владельцам. Все они, от малого до великого, жаждут наживы; от пророка и до священника — все поступают лживо.

Лечат рану Моего народа так, как если бы это была только царапина. „Мир, мир!“ — говорят, а мира нет.

Не стыдно ли им за их мерзости? Нет, им ни капли не стыдно, и краснеть они не умеют. За это падут они среди павших, будут повержены, когда Я накажу их», — говорит Господь.

і зберуть їхній врожай, — говорить Господь. Немає винограду на виноградній лозі, і немає смоківниць на фігових деревах, і навіть листя облетіло.

«Я отберу у них урожай, — возвещает Господь. — На лозе не останется гроздьев, а на инжире плодов, и увянут их листья. То, что Я дал им, будет у них отобрано».[37]

Чому ми сидимо? Зберіться, і ввійдемо в укріплені міста, і будьмо відкиненими, адже Бог нас відкинув і напоїв нас жовчною водою, бо ми згрішили перед Ним!

Что же мы сидим? Собирайтесь! Побежим в укрепленные города; там и погибнем! Господь, наш Бог, обрек нас на погибель и поит нас водой отравленной, потому что мы согрешили против Него.

Ми налаштувалися на мир, та не було добра, — на час лікування, і ось біда!

Ждем мы мира, а ничего доброго нет; ждем времени исцеления, а вместо этого — ужасы.

З Дану почуємо голос його жвавих коней, від голосу іржання при їзді його кіньми здригнулася вся земля. І прийде, і пожере землю та її повноту, місто і тих, хто в ньому живе.

Слышен от Дана храп вражьих коней; от ржания их жеребцов содрогается земля. Враг пришёл разрушить страну и всё, что в ней есть, город и всех, кто живет в нём.

Тому що ось Я посилаю на вас зміїв, які спричиняють смерть, на яких немає заклинання, і вони покусають вас.

«Вот Я насылаю на вас гадюк, ядовитых змей, против которых нет заклинаний, и они будут вас кусать», — возвещает Господь.

Вони невиліковні з болем вашого розгубленого серця.

Минула радость, обуяла скорбь[38] и болит сердце.

Ось голос дочки Мого народу із землі здалека: Хіба Господь не перебуває в Сіоні? Хіба цар — не там? Чому викликали в Мене гнів своїми різьбленими божками і чужими марнотами?

Слышен вопль моего народа из далекой страны: «Неужели нет Господа на Сионе? Неужели там больше нет Царя?» «Зачем они досаждали Мне своими идолами, тщетой своей чужеземной?»

Минуло літо, завершилися жнива, а ми не врятовані.

«Жатва прошла, кончилось лето, а мы все не спасены».

Я почорнів через побиття дочки мого народу. Труднощі мене здолали, — болі, як у тої, яка народжує.

Из-за ран моего народа я ранен; я скорблю, и объял меня ужас.

Хіба немає мазі в Ґалааді, чи там немає лікаря? Чому не прийшло оздоровлення дочки мого народу?

Разве нет в Галааде[39] бальзама? Неужели там нет врача? Так почему же не исцеляются раны моего народа?

Хто дасть моїй голові воду і моїм очам — джерело сліз, і оплакуватиму мій народ вдень і вночі, побитих у дочки мого народу?

Примечания:

Новый русский перевод

6 [35] — Или: « Что же я натворил?»

7 [36] — На основании евр. текста сложно с точностью определить названия некоторых из этих птиц.

13 [37] — Смысл этого стиха в евр. тексте неясен.

18 [38] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

22 [39] — Галаад. Район, который славился своими целебными травами.

« 7 глава 9 глава »