Єремії 8 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

«Того часу, — слово Господнє, — повикидають з їхніх гробів кості царів юдейських, кості князів їхніх, кості священиків, кості пророків та кості мешканців єрусалимських.

«В то время, — возвещает Господь, — кости царей и правителей Иудеи, кости священников, пророков и жителей Иерусалима будут выброшены из могил.

І порозкидають їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усім військом небесним, яких вони любили, яким служили, за якими ходили, яких шукали й перед якими припадали. Їх не збиратимуть і не ховатимуть: вони погноєм будуть на землі.

Их раскидают под солнцем, луной и всем небесным воинством, которые они любили, которым служили и следовали, которые вопрошали и которым поклонялись. Их не соберут и не захоронят; они будут, как навоз, валяться на земле.

І волітимуть ліпше вмерти, а ніж жити, усі ті, що залишаться від цього ледачого гнізда, що зостануться по всіх місцях, куди я їх повикидаю, — слово Господа сил.

Куда бы Я ни изгнал всех уцелевших из этого злого народа, они смерть предпочтут жизни», — возвещает Господь Сил.

І ще кажи їм: Так говорить Господь: Хіба ж як хтось упаде, то не встане? Або як зіб'ється з дороги, то не повернеться?

Скажи им, что так говорит Господь: «Разве упав не встают? Разве сбившись с пути не возвращаются?

Чому ж ото цей люд єрусалимський відступився відступництвом тривалим, цупко тримається обману і повернутись не бажає?

Почему же этот народ отвернулся от Меня? Почему же Иерусалим всегда отворачивается от Меня? Они крепко держатся за ложь и отказываются вернуться.

Я пильно прислухався, та вони не говорять як треба. Ніхто не кається у своїм ледарстві, щоб сказати: Що це я вчинив? — Кожний бігом звертає з дороги, неначе кінь, що у бій стрімголов поривається.

Я внимал и слушал, но они не говорят правды. Никто не кается в беззаконии, говоря: „Что я сделал?“[35] Каждый держится своего пути, точно мчащийся в битву конь.

Навіть і бусель у небі знає свою пору; і горлиця й ластівка, і журавель пильнують часу їхнього приходу. Народ же мій не знає Господнього розпорядку.

Даже аист в небе знает свои установленные времена, и горлица, и ласточка, и журавль[36] знают время прилета. Но Мой народ не знает определенного Господом.

І як ви можете казати: Ми мудрі! Закон Господній з нами! Так, певно, але брехливе перо писак перетворило його на брехню.

Как вы можете говорить: „Мы мудры, и Закон Господень у нас“, когда на самом деле в ложь превращает его лживое перо книжников?

Осоромились мудрі, збентежились і впіймались. Вони відкинули слово Господнє; яка ж там у них мудрість?

Опозорятся мудрецы; ужаснутся и запутаются в силках. Если они отвергли Господне слово, то в чем же их мудрость?

За те я віддам жінок їхніх іншим, поля їхні займанцям; бо від найменшого до найбільшого усі вони про наживу дбають. Пророки й священики — усі вони чинять обман.

За это Я отдам их жен другим и их поля — новым владельцам. Все они, от малого до великого, жаждут наживы; от пророка и до священника — все поступают лживо.

Гоять рану народу мого легкодушно, кажучи: Мир! Мир! — коли миру немає.

Лечат рану Моего народа так, как если бы это была только царапина. „Мир, мир!“ — говорят, а мира нет.

Стидались би отакі гидоти коїти! Але вони й сорому ніякого не мають; не тямлять навіть, що то значить червоніти. Тому й попадають між тими, що впадуть; під час відвідин їхніх вони спотикнуться, — слово Господнє.

Не стыдно ли им за их мерзости? Нет, им ни капли не стыдно, и краснеть они не умеют. За это падут они среди павших, будут повержены, когда Я накажу их», — говорит Господь.

Я так хотів би з них врожай зібрати, — слово Господнє, — але на винограді нема грон, ані смоков на смоковниці, ба й листя — і те зів'яло. Дав я їм (заповіді), та вони їх топчуть.»

«Я отберу у них урожай, — возвещает Господь. — На лозе не останется гроздьев, а на инжире плодов, и увянут их листья. То, что Я дал им, будет у них отобрано».[37]

Чого ми сидимо? Збирайтесь, та ходімо у міста-твердині й там загинемо, бо Господь, Бог наш, згинути судив нам. Отруйною водою напоїв за те нас, що проти Господа ми згрішили.

Что же мы сидим? Собирайтесь! Побежим в укрепленные города; там и погибнем! Господь, наш Бог, обрек нас на погибель и поит нас водой отравленной, потому что мы согрешили против Него.

Ми ждали миру, — нічого доброго не було; часу одужання, — та ось страхіття.

Ждем мы мира, а ничего доброго нет; ждем времени исцеления, а вместо этого — ужасы.

Від Дану чути іржання його коней; від звуку хропіння його жеребців уся земля трясеться. Вони прийшли й пожерли край з усім, що було в ньому; міста й їхніх мешканців.

Слышен от Дана храп вражьих коней; от ржания их жеребцов содрогается земля. Враг пришёл разрушить страну и всё, что в ней есть, город и всех, кто живет в нём.

«Ось бо пошлю на вас гадюк та василисків, проти яких заговору немає; і будуть вас кусати, — слово Господнє.

«Вот Я насылаю на вас гадюк, ядовитых змей, против которых нет заклинаний, и они будут вас кусать», — возвещает Господь.

На мій біль не знаходжу ліку, серце моє в мені мліє.

Минула радость, обуяла скорбь[38] и болит сердце.

Ось чути крик доньки мого народу з далекої країни: Хіба вже на Сіоні Господа немає? Хіба Царя його нема на ньому? — Чого своїми різьбленими ідолами мене обурюють, марнотами чужими?»

Слышен вопль моего народа из далекой страны: «Неужели нет Господа на Сионе? Неужели там больше нет Царя?» «Зачем они досаждали Мне своими идолами, тщетой своей чужеземной?»

Жнива минули, скінчилось літо, та ми не врятувались.

«Жатва прошла, кончилось лето, а мы все не спасены».

Через рану дочки мого народу я увесь у ранах, я прибитий, жах мене огортає.

Из-за ран моего народа я ранен; я скорблю, и объял меня ужас.

Хіба ж нема бальзаму в Гілеаді, хіба там лікаря немає? То чого ж дочка мого народу не приходить до здоров'я?

Разве нет в Галааде[39] бальзама? Неужели там нет врача? Так почему же не исцеляются раны моего народа?

Хто моїй голові дасть воду? Моїм очам — джерело сліз, щоби я день і ніч міг плакати по забитих дочки мого народу?

Примечания:

Новый русский перевод

6 [35] — Или: « Что же я натворил?»

7 [36] — На основании евр. текста сложно с точностью определить названия некоторых из этих птиц.

13 [37] — Смысл этого стиха в евр. тексте неясен.

18 [38] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

22 [39] — Галаад. Район, который славился своими целебными травами.

« 7 глава 9 глава »