Єремії 5 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, — і я йому прощу.

«Пройдите по улицам Иерусалима, посмотрите, разведайте, поищите на площадях: если найдете хотя бы одного человека, поступающего честно и ищущего правды, тогда Я пощажу этот город.

Хоч вони й кажуть: Як жив Господь! — та все ж клянуться вони неправдиво.

Пусть они говорят: „Верно, как и то, что жив Господь“, их клятвы лживы».

О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись.

Господи, разве не истины ищут Твои глаза? Ты поражаешь их, а они не чувствуют боли; Ты их сокрушаешь, а они отвергают урок. Лица сделали тверже камня и отказываются вернуться.

Я думав собі: Вони, напевно, люди прості, вони дурні, бо путі Господньої не знають, — закону свого Бога.

Я думал: «Они бедны и глупы, они не знают пути Господнего и Закона своего Бога.

Піду ж я до знатних та розмовлюся з ними, вони бо путь Господню відають та й закон свого Бога. Але вони всі разом ярмо поламали, вужівки розірвали.

Пойду я к знатным, поговорю с ними; уж они-то знают Господень путь и Закон своего Бога. Но и они разбили ярмо и разорвали оковы.[24] [25]

Тим то й б'є їх лев із лісу, з степу вовк їх нищить, леопард на їхні міста чигає, роздирає хто б з них не вийшов, бо їхніх переступів сила, і відступництвам їхнім міри немає.

За это их разорвет лев из зарослей, загрызет волк из Иорданской долины. Леопард сторожит у их городов: любой, кто выйдет, будет растерзан, потому что велик их мятеж, многочисленны их отступничества».

«Ради чого б я мав тобі простити? Діти твої мене покинули й присягаються лжебогами. Коли я ситив їх, вони перелюби чинили й купами юрмились коло дому блудниці.

«Как Мне тебя простить? Твои дети Меня оставили и клянутся теми, кто вовсе не боги. Я насыщал их, а они изменяли и толпами ходили в дома блудниц.

Вони, немов коні годовані, жеребці гарячі, іржуть — кожний до сусіда жінки.

Они откормленные, похотливые жеребцы, каждый ржет на чужую жену.

Тож не маю за те їх покарати? — слово Господнє. Чи ж народові, як оцей, не відплачу я?

Неужели Я не накажу их за это? — возвещает Господь. — Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?

Вилазьте на його мури і руйнуйте, — та не дощенту! Усуньте його парості, бо вони не Господні.

Ступайте по его виноградникам и опустошайте их, но не разрушайте их полностью. Отсекайте его ветви — они не принадлежат Господу.

Бо дім Ізраїля і дім Юди тяжко мене зрадили», — слово Господнє.

Дом Израиля и дом Иуды изменили Мне», — возвещает Господь.

Вони Господа відцурались і мовляли: «Таж його немає! І не поб'є нас лихо, і не побачимо ні меча, ні голоднечі.

Они оклеветали Господа, сказав: «Он ничего не сделает! Не придет к нам беда; мы не увидим ни меча, ни голода.

Пророки стануть, немов вітер, і слова в них немає. Нехай так станеться з ними!»

Пророки — лишь ветер, и нет в них слов Господа. Поступим же с ними по их словам».

Тому Господь сил так говорить: «За те, що висказуєте такі речі, я зроблю слова мої вогнем в устах у тебе, а народ цей — дровами, і він пожре їх.

Поэтому так говорит Господь, Бог Сил: «За эти слова, сказанные ими, Я вложу Мои слова в твои уста, как пламя, а этот народ станет дровами, и его пожрет это пламя».

Я наведу на вас, доме Ізраїля, народ іздаля, — слово Господнє; — то народ запеклий, народ давнезний, народ, мови якого ти не знаєш, ані не розумієш, що він говорить.

«О дом Израиля, — возвещает Господь, — Я веду против вас народ издалека, сильный народ, древний народ, народ, чей язык ты не знаешь, чья речь тебе непонятна.

Як гріб відкритий, сагайдак у нього і всі вони витязі.

Стрелы их — распахнутая гробница; все они — могучие воины.

Він поїсть врожай і хліб твій; він поїсть синів твоїх і дочок твоїх; він поїсть овець твоїх і товар твій; він поїсть твій виноградник і смокви твої; зруйнує міста-твердині, що на них звіряєшся, мечем звоює.

Съедят они твою жатву и твой хлеб, съедят твоих сыновей и дочерей, съедят твоих овец и волов, съедят твой виноград и инжир. Они разрушат своим мечом укрепленные города, на которые ты надеешься».

Та навіть тоді, — слово Господнє, — я вас не вигублю дощенту.

«Но даже в те дни, — возвещает Господь, — Я не погублю вас до конца.

Коли ж будете питати: За що вчинив нам усе це Господь, Бог наш? — відкажеш їм: Як мене ви покинули й служили чужим богам у землі вашій, так чужинцям служитимете в землі не вашій.

И когда народ спросит: „Почему Господь, наш Бог, сделал с нами всё это?“ — ты ответь им: „Так как вы оставили Меня и служили в своей земле чужим богам, вы будете служить чужеземцам в земле не вашей“.

Оповістіть це в домі Якова, звістіть про те в Юдеї, кажучи:

Объявите дому Иакова, возвестите в Иудее:

Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш!

Слушай, глупый и безрассудный народ, у которого есть глаза, но который не видит, есть уши, но не слышит!

Мене не боїтеся? — слово Господнє, — передо мною не будете тремтіти? Я ж поклав пісок границею морю, вічний закон, який воно не переступить; хоча й хвилі бушують, та здолати не можуть; хоч вони й ревуть, але його не переступлять.

Разве ты не боишься Меня? — возвещает Господь. — Разве ты передо Мной не трепещешь? Я сделал песок границей морю, вечной гранью, которую не переступить. Волны накатывают, но отступают, ревут, но не в силах переступить.

А в народу цього серце вперте й ворохобне; вони збунтувались і геть подались.

А у этого народа упрямое и мятежное сердце; они повернулись и ушли прочь.

І не подумають у своєму серці: Біймося Господа, Бога нашого, що дощ дає ранній і пізній своєї пори, що для нас зберігає призначені жнив тижні.

Не говорят себе: „Убоимся Господа, нашего Бога, Который вовремя посылает нам дожди осенние и весенние и назначает время для жатвы“.

Провини ваші це відвернули, і гріхи ваші відняли від вас це добро.

Ваши беззакония отняли всё это, ваши грехи лишили вас всех благ.

Бо між людьми моїми є безбожні, що чигають, як ото птахолови засідають, ставляють сильця, людей ловлять.

Есть среди Моего народа неправедные, которые сидят в засаде, как птицеловы, и ставят силки, чтобы ловить людей.

Як клітка, повна птиць, так у хатах їхніх повно обману. Тому вони завеличались і розбагатіли;

Как клетки полны птиц, так дома их полны обмана; они возвысились, разбогатели,

розтовстіли так, аж лисняться, у злі переступили всяку міру; справ на суді не розглядають, сироти справ, — і щастить їм, а права бідного на суді не захищають.

разжирели, лоснятся от жира. Их злодействам нет пределов; дела сирот они не судят по справедливости, не решают в их пользу, и не защищают прав бедных.

Чи ж за таке не покараю? — слово Господнє, — чи такому, як оцей, народові та не відплатить моє серце?

Неужели Я не накажу их за это? — возвещает Господь. — Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?

Жахливе й страшне сталось у цім краї.

Страшное и ужасное происходит в этой стране:

Пророки пророкують іменем неправди, священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?»

пророки пророчествуют ложь, священники правят по своему произволу,[26] а Моему народу всё это нравится. Что же вы станете делать, когда наступит конец?»

Примечания:

Новый русский перевод

5 [24] — Закон, данный Господом израильскому народу. За послушание этому Закону Бог благословлял их, а за непослушание их ждали проклятия (см. Исх 15:26; Втор 7:12-26; Втор 28:1). Разбив ярмо и разорвав оковы, израильтяне не обретали истинную свободу, а, наоборот, становились рабами греха (см. Ин 8:34).

5 [25] — Разбив ярмо и разорвав оковы Божьего Закона, израильтяне не обретали истинную свободу, а, наоборот, становились рабами греха (см. Ин 8:34).

31 [26] — Или: по их указке.

« 4 глава 6 глава »