Єремії 36 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

На четвертому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа до Єремії:

В четвертом году правления иудейского царя Иоакима[132], сына Иосии, Господь сказал Иеремии:

«Візьми сувій та й посписуй у ньому всі слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду, і про всі народи з того часу, як я почав промовляти до тебе, з часів Йосії, та й по цей день.

— Возьми свиток и запиши в него все слова, которые Я говорил тебе об Израиле, Иудее и всех народах с того времени, как Я начал говорить с тобой в дни правления Иосии вплоть до этого дня.

Може, дім Юди, почувши про всі нещастя, що я мав на думці на них наслати, відвернеться кожен від своєї лихої дороги, то я й прощу їхню провину та їхній гріх.»

Может быть, когда народ Иудеи услышит о всех невзгодах, которые Я задумал наслать на них, то каждый из них оставит свои злые пути; тогда Я прощу им их вину и грех.

Прикликав Єремія Варуха, сина Нерії, і Варух вписав у сувій так, як Єремія йому проказував, усі слова Господні.

Иеремия призвал Баруха, сына Нирии, и под диктовку Иеремии Барух записал в свиток все слова, которые Господь говорил Иеремии.

І наказав Єремія Варухові: «Мене замкнено, і я не можу піти в дім Господній;

Затем Иеремия сказал Баруху: — Мне запрещено входить в дом Господень.

тож піди ти та й прочитай із сувою записані з Моїх уст слова Господні перед народом у день посту в домі Господнім; та й перед усіма юдеями, що поприходять із своїх міст, — прочитай і їм.

Поэтому ты пойди в дом Господень в день поста и прочитай народу из свитка Господни слова, которые ты записал с моих слов. Прочитай их всему народу Иудеи, который соберется со всех городов.

Може, їхня молитва буде вгодна Господеві, і кожен відвернеться від своєї лихої дороги, бо великий той гнів і те обурення, якими Господь погрожує цьому народові.»

Может быть, они вознесут к Господу свою молитву и отвратится каждый со своего злого пути — ведь страшны гнев и ярость, которыми Господь грозит этому народу.

Варух, син Нерії, вчинив точно все, що повелів йому пророк Єремія: прочитав із сувою слова Господні в домі Господньому.

Барух, сын Нирии, сделал всё, что велел ему пророк Иеремия, — он прочитал Господни слова из свитка в доме Господа.

На п'ятому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, дев'ятого місяця, оповіщено піст перед обличчям Господнім усьому народові в Єрусалимі й усьому народові, що поприходив із міст у Єрусалим.

В девятом месяце пятого года правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии,[133] для всех жителей Иерусалима и для тех, кто пришёл в Иерусалим из городов Иудеи, был объявлен пост перед Господом.

І прочитав Варух перед усім народом із сувою слова Єремії в домі Господньому, у світлиці Гемарії, сина генерального писаря Шафана, на верхньому подвір'ї, коло входу в нові ворота Господнього дому.

В комнате писаря Гемарии, сына Шафана, которая находилась в верхнем дворе у входа в Новые ворота дома Господня, Барух прочел всему народу в Господнем доме слова Иеремии из свитка.

А Міхей, син Гемарії, сина Шафана, вислухавши всі слова Господні з книги,

Михей, сын Гемарии, внук Шафана, услышал все слова Господа из свитка,

пішов у царський палац, у світлицю писаря; а там сиділи всі князі: писар Елішама й Делая, син Шемаї, й Елнатан, син Ахбора й Гемарія, син Шафана, і Седекія, син Хананії, й усі князі.

и пошел в комнаты писарей в царском дворце, где сидели все придворные сановники: писарь Элишама, Делая, сын Шемаи, Элнафан, сын Ахбора, Гемария, сын Шафана, Цедекия, сын Ханании, и все остальные придворные.

І переповів їм Міхей усі слова, що чув, як ото Варух читав у книзі перед народом.

Михей рассказал им всё, что услышал, всё, что читал Барух народу из свитка.

Тоді послали до Варуха усі князі Єгутію, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушія, щоб він сказав: «Візьми із собою отой сувій, що ти читав перед народом та й приходь.» І взяв Варух, син Нерії з собою сувій, і прийшов до них.

И тогда все приближенные отправили Иегудия, сына Нефании, внука Шелемии, правнука Кушия, сказать Баруху: «Принеси свиток, который ты читал народу, и сам приходи». И Барух, сын Нирии, пришёл к ним со свитком в руках.

Вони ж сказали йому: «Сідай та й прочитай нам уголос.» І прочитав їм Варух голосно.

Они сказали ему: — Садись, просим тебя прочитать и нам. Барух прочитал им.

Вислухавши сукупність слів, злякались вони та й кажуть один до одного: «Мусимо повідомити царя про всі ці слова.»

Услышав все эти слова, они в страхе переглянулись и сказали Баруху: — Мы непременно должны доложить об этом царю.

Ще й питають Варуха: «Повідай нам, як ти списав всі ці слова?»

Потом они спросили Баруха: — Просим тебя, расскажи нам, как ты написал всё это? Со слов Иеремии?

А Варух їм: «Він своїми устами проказав мені всі ці слова, тож я й списав їх у книзі чорнилом.»

— Да, — ответил Барух, — он говорил мне все эти слова, а я записывал чернилами в свиток.

І сказали князі Варухові: «Йди та й сховайся, ти й Єремія, так щоб ніхто не знав, де ви.»

Тогда приближенные сказали Баруху: — Ты и Иеремия идите и спрячьтесь, и пусть никто не знает, где вы.

Потім, поклавши сувій у світлиці писаря Елішами, пішли до царя усередину до покою та й розповіли йому всю справу.

Оставив свиток в комнате писаря Элишамы, они пошли в царский двор и доложили обо всем царю.

І послав цар Єгутію по сувій, і взяв його Єгутія з світлиці писаря Елішами та й прочитав його перед царем і всіма князями, що стояли навколо царя.

Царь послал Иегудия взять свиток, и Иегудий принес его из комнаты писаря Элишама и стал читать его царю и всем приближенным, которые стояли возле него.

Цар же перебував тоді — це було дев'ятого місяця — у зимовім палаці, а перед ним горів жар у горщикові.

Был девятый месяц, и царь сидел в зимней комнате перед камином, в котором горел огонь.

Щоразу, як Єгутія перечитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножиком і кидав на вогонь у горщикові, аж покіль увесь сувій не згорів на вогні, що у горщикові.

Когда Иегудий прочитывал три или четыре столбца свитка, царь отрезал их писарским ножом и бросал в камин. Он делал так до тех пор, пока в огне не сгорел весь свиток.

І ні цар, ні слуги його не сполохались і не роздерли на собі одежі, коли вислухали всі ці слова.

Царь и все его слуги, слышавшие все эти слова, не выказали страха и не разорвали своих одежд.

І хоч Елнатан і Делая, і Гемарія благали царя не палити сувою, він не послухав їх.

Элнафан, Делая и Гемария упрашивали царя не сжигать свиток, но он не послушал их.

Ба ще й повелів цар царенкові Єрахмеелові і Сераї, синові Азрієла та Шелемії, синові Авдієла, схопити Варуха писаря та Єремію пророка; та Господь сховав їх.

Вместо этого царь приказал Иерахмеилу, члену царской семьи, Серае, сыну Азриила, и Шелемии, сыну Авдиила, взять под стражу писаря Баруха и пророка Иеремию. Но Господь укрыл их.

Надійшло слово Господнє до Єремії після того, як цар спалив сувій із тими словами, що посписував Варух із уст Єремії:

После того как царь сжег свиток со словами, которые Барух записал со слов Иеремии, Господь сказал Иеремии:

«Візьми собі другий сувій та й спиши на ньому всі слова, що були вже на першому сувої, який спалив Йоаким, цар юдейський.

— Возьми другой свиток и запиши в него все слова, какие были в первом свитке, который сжег Иоаким, царь Иудеи.

А щодо Йоакима, царя юдейського, то скажи так: Ось що говорить Господь: Ти спалив той сувій, кажучи: Навіщо ти написав у ньому, що вавилонський цар напевне прийде та й зруйнує цю землю так, що щезне з неї людина й скотина?

А Иоакиму, царю Иудеи, скажи, что так говорит Господь: «Ты сжег этот свиток и сказал: „Зачем ты написал, что царь Вавилона непременно явится и погубит эту землю, поразив на ней и людей, и зверей?“

Тим то так говорить Господь про Йоакима, царя юдейського: Не матиме він потомка, що сидів би на Давидовому престолі; труп його лежатиме, кинутий на денну спеку й на нічний холод.

Поэтому так говорит Господь об Иоакиме, царе Иудеи: Не будет от него никого, кто сел бы на престоле Давида; его мертвое тело бросят незахороненным на дневной зной и на ночной холод.

І покараю його та потомків його і слуг його за їхню провину, і пошлю на них і на всіх мешканців єрусалимських, а й на мужів юдейських усе лихо, яким я їм погрожував, а вони не слухали.»

Я накажу его, его детей и его слуг за их беззакония; Я нашлю на них, и на жителей Иерусалима, и на народ Иудеи все невзгоды, которыми Я им грозил, потому что они не слушали Меня».

І взяв Єремія другий сувій та й передав його писареві Варухові, синові Нерії, а цей списав на ньому всі слова тієї книги, яку спалив Йоаким, цар юдейський, так, як проказував йому Єремія. Ба ще й додав до них багато слів того ж значення, що й перше.

Тогда Иеремия взял другой свиток, отдал его писарю Баруху, сыну Нирии, и под диктовку Иеремии Барух записал в него все слова того свитка, который был сожжен царем Иудеи Иоакимом. И было прибавлено много похожих слов к словам сожженного свитка.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [132] — В 605 г. до н. э.

9 [133] — Поздней осенью 604 г. до н. э.

« 35 глава 37 глава »