Єремії 50 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Слово, що Господь сказав через пророка Єремію про Вавилон і про халдейську землю:

Слово, которое Господь сказал через пророка Иеремию о Вавилоне и земле халдеев:

«Звістіте між народами і розголосіте! Нічого не ховайте, говоріте: Вавилон здобуто, Бел осоромився, Меродах лежить розбитий. Осоромилися його кумири, лежать розбиті його боввани.

«Объявите и возвестите среди народов, поднимите знамя и возвестите, не скрывайте, скажите: „Вавилон будет взят; опозорится Бел, Меродах[178] будет полон страха. Будут опозорены его истуканы, и наполнятся его идолы страхом“.

Бо з півночі вирушить народ проти нього, і його землю оберне на пустиню. Ніхто не буде в ньому жити, ані людина, ані скотина, — усе біжить, утікає.

Двинется на него народ с севера и опустошит его землю. Никто не будет на ней жить: разбегутся и люди, и звери.

За тих днів і за того часу, — слово Господнє, — прийдуть сини Ізраїля вкупі з синами Юди і, йдучи, будуть плакати й шукати Господа, Бога свого.

В те дни, в то время, — возвещает Господь, — народ Израиля вместе с народом Иудеи пойдут, рыдая, искать Господа, своего Бога.

Вони запитуватимуть про Сіон, обернуть туди свої обличчя: Ходімо, з'єднаймося з Господом союзом вічним, незабутнім!

Они будут расспрашивать о дороге к Сиону, обратив к нему лица. Они придут и соединятся с Господом заветом вечным, который не будет забыт никогда.

Вівці заблукані був народ мій, їхні пастирі збивали їх з дороги, присилувавши їх блукати горами; з гори на пагірок вони блукали, забувши про свою кошару.

Мой народ был как пропавшие овцы; пастухи сбили их с пути и позволили разбежаться по горам; они бродили по горам и холмам и забыли свое пристанище.

Усі, що їх зустрічали, жерли їх, а вороги їхні говорили: Ми невинні, бо вони згрішили перед Господом, правдивим пасовиськом, Господом, надією батьків їхніх!

Каждый, кто ни находил, пожирал их; их враги говорили: „На нас нет вины, ведь они согрешили против Господа, истинного пастбища их, против Господа, надежды их отцов“.

Утікайте з-посеред Вавилону, виходьте із землі халдеїв, то й будете, мов козли посеред отари.

Бегите из Вавилона, оставьте землю халдеев и будьте как козлы, что идут впереди отары.

Ось бо я підійму й приведу проти Вавилону силу великих народів із північної землі. І вони вишикуються навпроти нього й здобудуть його. Стріли у них, як у вишколеного воїна, не повертаються марно.

Я подниму и пошлю на Вавилон собрание великих народов из северных земель. Они встанут против него боевым строем и захватят его с севера. Стрелы их врагов как искусные воины, что без добычи не возвращаются.

Халдея стане здобиччю, усі її грабіжники наситяться, — слово Господнє.

Так земля халдеев будет разграблена; все, кто придут её грабить, насытятся вдоволь, — возвещает Господь. —

Радуйтеся й веселіться, грабіжники моєї спадщини! Скачте, мов теля на луці! Неначе жеребці іржіте!

За то, что вы радовались и ликовали, расхитители Моего наследия, за то, что резвились, как телица на траве, и ржали, как жеребцы,

Засоромилась вельми ваша мати, почервоніла та, що вас породила. Ось вона остання між народами — пустиня, посуха, дике поле.

опозорена будет ваша мать, обесславлена будет родившая вас. Среди народов будет она меньшей: пустыней, иссохшей землей, голой степью.

З-за Господнього гніву вона обезлюдніє й уся опустіє. Кожен, хто йтиме через Вавилон, буде, здивований, посвистувати, позираючи на всі його рани.

Из-за гнева Господнего она не заселится, и придет целиком в запустение. Все, проходящие мимо Вавилона, ужаснутся и поиздеваются над всеми его ранами.

Ставайте у бойові лави навкруги Вавилону, всі, а ви, лучники стріляйте проти нього! Не жалуйте стріл, бо він згрішив перед Господом!

Становитесь в строй вокруг Вавилона, все, натягивающие луки. Стреляйте в него! Не жалейте стрел, потому что он согрешил против Господа.

Підійміте з усіх боків бойовий крик проти нього. Він підіймає руки угору, валяться його башти, падають його мури, бо це відплата Господня здійснюється на ньому! Як він чинив, так і ви з ним чиніте!

Со всех сторон поднимите на него крик. Он сдается, его укрепления пали, его стены разрушены! Это Господня месть! Отомстите Вавилону! Как он поступал с другими, так и вы поступите с ним.

Вигубіть з Вавилону того, хто сіє, і того, що під час жнив бере серп. Перед мечем смертельним кожний нехай повернеться до свого люду, кожний нехай у свій край тікає.

Истребите в Вавилоне сеятеля и жнеца с серпом в пору жатвы. Из-за страха перед мечом притеснителя пусть каждый вернется к своему народу, пусть каждый бежит в свою землю.

Вівця заблукана — Ізраїль, за нею гнались леви. Перш об'їдав його цар асирійський, а потім Навуходоносор, цар вавилонський, потрощив йому кості.

Израиль — рассеявшаяся отара, которую разогнали львы. Первым, кто пожирал его, был царь Ассирии, а этот последний, разгрызший его кости, — Навуходоносор, царь Вавилона».

Тим то так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я покараю царя вавилонського і його землю, як покарав царя асирійського.

Поэтому так говорит Господь Сил, Бог Израиля: «Я накажу царя Вавилона и его страну так же, как Я наказал царя Ассирии.

Я приведу назад Ізраїля на його пасовисько, і він буде пастися на Кармелі й Башані, та й насититься на Ефраїмових горах і в Гілеаді.

А Израиль Я верну на его пастбище, и он будет пастись на Кармиле и в Башане; он утолит свой голод на холмах Ефрема и Галаада[179].

За тих днів і того часу, — слово Господнє, — шукатимуть провину Ізраїля, та її більш не буде; і гріхів Юди, — але їх не знайдуть, бо я прощу тим, кого зоставлю живими.

В те дни, в то время, — возвещает Господь, — будут искать за Израилем вину, но её не окажется, будут искать грехи за Иудой, но ничего не найдут, потому что Я прощу тех, кого оставлю в живых.

Виступай проти країни Мератаїм, іди проти неї та проти мешканців Пекоду. Пустош, вигублюй їх, — слово Господнє, — чини усе, що я тобі заповідав!

Нападайте на землю Мератаим и на тех, кто живет в Пекоде. Убивайте, истребляйте[180] их до последнего, — возвещает Господь. — Исполните всё, что Я повелел вам.

Гримить війна рже в країні! Страшний розгром!

Шум битвы слышен в стране, шум лютой гибели!

Як же зломився, як потрощився молот усього світу? Як поміж народами Вавилон учинився страхіттям?

Как расколот и сокрушен молот всей земли! Каким ужасом стал Вавилон среди народов!

Розставлено на тебе сіті, і ти впіймався, Вавилоне! А ти бо про те й не думав! Тебе знайшли й схопили, бо ти на Господа йшов війною.

Я расставил тебе западню, Вавилон, и ты попался, прежде чем это заметил. Ты был найден и схвачен за то, что был против Господа.

Господь відчинив свій склад зброї і повиносив знаряддя гніву свого, бо і в Господа сил є діло в землі Халдейській.

Господь отворил Свое хранилище и взял оружие Своего гнева, так как Владыка, Господь Сил, желает завершить Свои замыслы в земле халдеев.

Рушайте проти нього з крайніх окраїн, повідчиняйте його клуні. Зберіть його докупи, немов снопи, вигубіть його дощенту, хай не зостанеться з нього і нащадка.

Идите же против него отовсюду. Открывайте его амбары; собирайте в кучу всё, что найдете, и уничтожьте полностью, не оставляйте ничего!

Позарізуйте усіх його бичків; нехай ідуть під ніж. Горе їм! Настав бо день їхній, час їхньої кари!

Убивайте его молодых быков, — пусть идут на бойню! Горе им! Настал их день, пришло время расплаты!

Голос утікачів і тих, що врятувались із вавилонської землі, щоб оповістити на Сіоні про відплату Господа, Бога нашого, про воздання за його святиню.

Слышите! Беженцы и уцелевшие из Вавилона идут рассказать на Сионе как Господь, наш Бог, отомстил за Свой храм.

Поскликайте проти Вавилону лучників, усіх тих, що напинають лука. Обложіть його довкола, щоб ніхто не врятувавсь із нього. Одплатіть йому по заслузі. Усе, як він чинив, так йому чиніте, бо він устав зухвало проти Господа, проти Ізраїлевого Святого.

Призовите стрелков на Вавилон, всех, кто натягивает лук. Все встаньте лагерем вокруг него, чтобы никто не спасся. Воздайте ему за его дела; поступите с ним так, как поступал он с вами. Ведь он бросил вызов Господу, Святому Израиля.

Тим то юнаки його поляжуть на його майданах, і всі його вояки того дня загинуть, — слово Господнє.

За это его юноши падут на улицах, все его воины умолкнут в тот день, — возвещает Господь. —

Ось я проти тебе, зухвальцю, — слово Господа, Бога сил, — прийшов бо день твій, час твоєї кари.

Я против тебя, гордец, — возвещает Владыка, Господь Сил, — так как день твой настал, время твоей кары пришло.

Спотикнеться й впаде зухвалець, і нікому його підняти. Я підпалю вогнем його міста, і він пожере всі його околиці.»

Гордец споткнется и упадет, и никто его не поднимет; Я зажгу огонь в его городах, и он пожрет всё, что вокруг него».

Так говорить Господь сил: «Пригнічено синів Ізраїля та синів Юди. Усі ті, що позаймали їх у полон, тримають їх і затялись їх не випустити.

Так говорит Господь Сил: «Народ Израиля угнетен, как и народ Иудеи. Все взявшие их в плен крепко держат их, отказываясь отпустить.

Та визволитель їхній потужний — Господь сил його ім'я. Він розгляне їхню справу, щоб утихомирити землю і занепокоїти мешканців вавилонських.

Но их Искупитель могуч; Его имя — Господь Сил. Он обязательно вступится за Свой народ, чтобы дать покой их земле и тревогу — жителям Вавилона.

Меч на халдеїв, — слово Господнє, — і на мешканців вавилонських, і на князів його, і на його мудрих!

Меч поразит халдеев, — возвещает Господь, — жителей вавилонских, его вождей и мудрецов!

Меч на його ворожбитів, нехай збожеволіють! Меч на його вояків, нехай сторопіють!

Меч поразит его лжепророков — они обезумеют. Меч поразит его воинов — они задрожат от страха.

Меч на його коней та його колісниці, і на всі мішані народи посеред нього, нехай, немов ті жінки, стануть! Меч на його скарби, нехай їх розграбують!

Меч поразит его коней и колесницы, и всех чужеземцев в его войсках — станут они трусливы, как женщины. Меч поразит его сокровища: они будут разграблены.

Меч на його води, нехай повисихають! Бо він — земля кумирів, разом з опудалами вони подуріли!

Поразит засуха[181] его воды — они пересохнут. Ведь это — земля истуканов, где сошли с ума от чудовищ-идолов.

Тому й оселяться там дикі звірі з шакалами, і житимуть там струсі. Ніхто не оселиться у нім повіки. Ніхто не буде жити у нім від роду й до роду.

Поэтому поселятся в Вавилоне звери пустыни и гиены, и будут в нём жить совы. Впредь не заселится он никогда и будет необитаем из поколения в поколение.

Як Бог зруйнував Содом і Гомору з сусідніми містами, — слово Господнє, — ніхто не буде більш і там жити, ніякий чоловік там перебувати.

Как Бог уничтожил Содом и Гоморру с их окрестными городами,[182] — возвещает Господь, — так никто не будет жить и там, ни один человек не поселится.

Ось народ надходить із півночі, народ великий і царі численні виринають із крайніх закутин світу.

Вот движется войско с севера; великий народ и множество царей поднимаются с краев земли.

В руках у них луки й списи, жорстокі вони й немилосердні, ревуть, як море; мчать на конях, готові, як один, до бою на тебе, дочко вавилонська.

Их оружие — лук и копье; они свирепы и не знают пощады. Шум от них — как рев моря, когда они скачут на конях. В боевом строю идут воины против тебя, дочь Вавилона.

Довідався про них цар вавилонський, охляли у нього руки, смуток його обняв, муки — як породіллю.

Царь Вавилона услышал весть о них, и руки его опустились. Пронзила его боль, охватили муки, как женщину в родах.

Ось він, немов той лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але вмить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?

Словно лев, который выходит из зарослей у реки Иордан на роскошные пастбища, Я в мгновение ока изгоню жителей Вавилона из их земель и поставлю над ними того, кого изберу. Кто подобен Мне? Кто спросит с Меня? Какой пастух может противостоять Мне?»

Тому то слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Вавилону, і задуми, що він намислив на Халдейську землю: навіть найменших з отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.

Слушайте же замысел Господа о Вавилоне и намерения, которые Он задумал о земле халдеев: молодняк отар будет угнан прочь, и погубит Он их пастбища.

Від галасу при здобутті Вавилону земля здригнулась, і зойк над ним проміж народами лунає.»

От шума взятия Вавилона вздрогнет земля; его крик будет слышен среди народов.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [178] — Бел, Меродах. Имена вавилонского бога, которые переводятся как господин.

19 [179] — Кармил, Башан, холмы Ефрема и Галаад— эти районы отличались плодородием.

21 [180] — См. Исх 22:20 и сноску к нему. То же в ст. 26; Иер 51:3.

38 [181] — Или: меч.

40 [182] — См. Быт 18:20 — 19:29.

« 49 глава 51 глава »