Єремії 17 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Гріх Юди — різцем залізним записаний, зубцем алмазним вирізьблений на таблиці їхнього серця і на рогах їхніх жертовників,

«Грех Иудеи начертан железным резцом, вырезан алмазным острием на дощечке их сердца и на рогах их жертвенников.

на пам'ятку їхнім дітям: — жертовники, їхні й ашери під кожним деревом зеленим, на пагорбах високих

Даже их дети помнят эти жертвенники и столбы Ашеры[64] у тенистых деревьев, на высоких холмах

і на горах у полі. Багатства твої й усі твої скарби віддам на луп; тим заплатиш за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.

и на Моей горе. Твои богатства и все твои сокровища Я отдам на разграбление, вместе с твоими святилищами на возвышенностях за грехи, наводнившие всю страну.

Ти випустиш з руки спадщину, що я тобі дав був. Зроблю тебе рабом твоїх ворогів у землі, якої ти не знаєш, бо зайнявсь вогонь мого гніву, який палатиме повіки.

По своей же вине ты теряешь удел, который Я тебе дал. Я отдам тебя в рабство твоим врагам, в страну, которая тебе незнакома; потому что вы разожгли огонь Моего гнева — он будет пылать вовеки».

Так говорить Господь: «Проклят той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа.

Так говорит Господь: «Проклят полагающийся на смертного, делающий своей опорой плоть и отвращающий свое сердце от Господа.

Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.

Он будет как куст в пустыне; не увидит, как явится благо. Будет жить в обожженной зноем пустыне, в соленой земле, где никто не живет.

Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі.

Благословен полагающийся на Господа, чье упование — Господь.

Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити.

Он будет как дерево, посаженное у воды, что корни свои простирает к реке. Не боится оно, что настанет зной; листья его пребудут зелеными. Не тревожится в год засушливый и плодоносить не перестанет.

Лукаве над усе у світі серце людське — і ледаче! Хто його збагнути може?

Сердце лукавее всего и неисцелимо — кто в силах понять его?

Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків.

Я, Господь, проникаю в сердце и испытываю разум, чтобы каждому воздать по поступкам, по плодам его рук».

Неначе куропатва, що висиджує чужі яйця, так і той, хто придбав багатство неправно. Посередині свого життя він його втратить, а при смерті дурним виявиться.»

Как куропатка сидит на яйцах, которых она не несла, так и тот, кто копит богатство нечестно: в середине его жизненного пути оно уйдет от него, и в конце он окажется глупцом.

Престоле слави, вознесений споконвіку, о місце нашої святині!

Славный престол, вознесенный извечно, — вот место Святыни нашей.

Надіє Ізраїля, о Господи! Всі, що тебе покинули, осоромляться. Всі, що від тебе відступають, будуть викорінені з цього краю, бо вони покинули джерело води живої — Господа.

Господь, надежда Израиля, всякий, кто оставит Тебя, будет опозорен; кто от Тебя отвернется, уподобится именам, написанным на прахе, потому что оставил Господа, источник воды живой.

Вилікуй мене, о Господи, щоб я одужав, спаси мене, щоб я врятувався, бо ти — моя надія!

Исцели меня, Господи, и я буду исцелен; спаси меня, и я буду спасен, потому что я славлю Тебя.

Ось вони мені говорять: «Де ж воно, те слово Господнє? Нехай вже збудеться нарешті!»

Все твердят мне: «Где слово Господне? Пусть исполнится!»

Однак же я не клопотався перед тобою про лихо і не бажав я дня нещастя, ти бо те знаєш! Що з уст моїх вийшло, те лежить перед твоїм обличчям.

Не бежал я от того, чтобы быть пастухом у Тебя; Ты знаешь, рокового дня я не желал. То, что сходило с моих уст, Тебе открыто.

Не будь страховищем для мене, бо ти прибіжище моє в лихій годині!

Не будь ужасом для меня; Ты — убежище мое в день бедствия.

Нехай гонителі мої соромляться, мені ж не дай осоромитись; нехай вони бояться, мені ж не дай полохатися. Наведи на них лихоліття і побий, ще раз побий!

Пусть покроются позором мои гонители, но меня от позора сохрани; пусть их терзает страх, а меня защити от страха. Пошли им день бедствия, сокруши их тяжким ударом.

Так сказав мені Господь: «Іди й стань у воротях синів народу, що ними входять і виходять царі юдейські, та й на всіх брамах єрусалимських,

Так сказал мне Господь: — Пойди и встань у Народных ворот, через которые входят и выходят цари Иудеи, а потом иди и встань у других ворот Иерусалима.

і промов до них: Слухайте слово Господнє, царі юдейські, і ви, всі юдеї, та всі мешканці єрусалимські, що входите цими брамами!

Скажи им: Слушайте слово Господне, цари Иудеи и весь народ Иудеи, и все жители Иерусалима, кто ходит через эти ворота.

Так говорить Господь: Бережіться, йдеться про ваші душі! Не носіте суботнього дня жадних тягарів і не вносьте їх єрусалимськими брамами.

Так говорит Господь: «Если любите жизнь, смотрите, не носите нош в субботу[65] [66] и не проносите их через ворота Иерусалима.

Та й не виносьте суботнього дня жадних тягарів з домів ваших і не робіть ніякого діла, а святкуйте день суботній так, як це я заповідав батькам вашим,

Не выносите нош из своих домов и не делайте никакой работы в субботу — храните субботу священной, как Я повелел вашим предкам,

хоч вони й не слухали й не прихиляли вуха свого, а виявили себе тугошиїми, щоб не слухати й не приймати науки.

которые, однако, не слушали, и не внимали, и были упрямы. Они не слушали и не принимали наставления.

Коли ж ви справді послухаєте мене, — слово Господнє, — і не вноситимете дня суботнього ніякого тягару брамами цього міста та святкуватимете суботній день і не робитимете за нього ніякого діла,

Но если вы будете слушаться Меня, — возвещает Господь, — и не станете проносить свои ноши через ворота этого города в субботу, а станете хранить субботу священной, не делая в этот день никакой работы,

то брамами цього міста входитимуть царі й князі, що сидять на Давидовому престолі, що їздять колісницями й кіньми, вони й князі їхні, мужі юдейські та мешканці єрусалимські. Місто це буде заселене повіки.

то через ворота этого города будут входить цари, которые сидят на престоле Давида, и их приближенные. Будут проезжать в колесницах и на конях цари и их приближенные, народ Иудеи и жители Иерусалима, и город этот вечно будет населен жителями.

І приходитимуть з міст юдейських і з околиць єрусалимських, і з землі Веніяминової, і з рівнини, і з гір, і з півдня, та й приноситимуть усепалення й жертви, й офіри, й кадило, і приноситимуть подячні жертви у дім Господній.

Из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земель Вениамина, с западных предгорий, с нагорий и из Негева будут приходить люди со всесожжениями и жертвами, хлебными приношениями, ладаном и благодарственными дарами для дома Господня.

Коли ж не послухаєте мене, щоб святкувати день Господній та не носити тягарів і не вносити їх через брами Єрусалиму дня суботнього, то я запалю вогонь у його брамах, і він пожере палаци єрусалимські й не погасне.»

Но если вы не послушаетесь Меня, не будете соблюдать святость субботы и будете проносить ношу, входя через ворота Иерусалима в субботу, то Я зажгу в воротах Иерусалима неугасимое пламя, которое уничтожит его дворцы».

Примечания:

Новый русский перевод

2 [64] — Это культовые символы вавилонско-ханаанской богини Ашеры.

21 [65] — Суббота. Седьмой день недели у иудеев. День, посвященный Господу. В этот день, согласно повелению Господа, израильский народ отдыхал и совершал определенные ритуальные жертвоприношения. После разрушения храма Господа (в 586 г. до н. э.) израильтяне стали собираться в синагогах, чтобы возносить хвалу Господу и слушать Его слово (см. Исх 20:10; Втор 5:12-15; Лев 23:3). В этот день запрещалось работать (Исх 31:15), разводить огонь (Исх 35:3), готовить пищу (Исх 16:23), носить ношу и т. д. Этот день был прообразом того покоя, который был обещан Господом всем верующим (см. Евр 4:3-10).

21 [66] — См. Исх 20:10; Втор 5:12-15; Лев 23:3.

« 16 глава 18 глава »