Єремії 34 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Слово, що надійшло від Господа до Єремії тоді, як Навуходоносор, цар вавилонський, і все його військо й усі царства землі, піддані під його руку, ще й усі народи воювали проти Єрусалиму і збірноти його міст:

Пока Навуходоносор, царь Вавилона, всё его войско, и все царства, и народы империи, которой он правил, вели войну с Иерусалимом и всеми окрестными городами,[126] было к Иеремии слово Господне:

«Іди й промов до Седекії, царя юдейського, і скажи йому ось що: Так говорить Господь: Ось я віддам це місто у руки цареві вавилонському, і він спалить його.

— Так говорит Господь, Бог Израиля. Пойди к Цедекии, царю Иудеи, и скажи ему, что так говорит Господь: «Я отдаю этот город в руки царя Вавилона, и он сожжет его.

І ти сам не уникнеш його рук, і тебе таки впіймають, і віддадуть йому в руки, й очі твої дивитимуться в очі цареві вавилонському, і говоритиме з тобою устами до уст, і підеш у Вавилон.

Ты не спасешься от его руки, но непременно будешь схвачен и отдан ему. Ты увидишь царя Вавилона собственными глазами, и он будет разговаривать с тобой лицом к лицу. И ты пойдешь в Вавилон».

Тож вислухай слово Господнє, Седекіє, царю юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш від меча!

Но слушай Господне обещание, Цедекия, царь Иудеи. Так говорит Господь о тебе: «Ты не погибнешь от меча,

Ти помреш у мирі; і як по твоїх предках, перших царях, палено пахощі, так і по тобі палитимуть і голоситимуть: Ой, володарю! — бо я тобі це кажу», — слово Господнє.

ты умрешь в мире. И как устраивали поминальный костер в честь твоих предков, прежних царей, которые были до тебя, так разведут костер[127] [128] и в твою честь и будут оплакивать: „Увы, господин!“. Я Сам обещаю это, — возвещает Господь».

І переповів Єремія усі ці слова Седекії, юдейському цареві, в Єрусалимі.

И пророк Иеремия пересказал всё это царю Иудеи Цедекии в Иерусалиме,

Тим часом військо царя вавилонського воювало проти Єрусалиму, проти інших міст юдейських, що ще цілі залишились і проти Лахішу та Азеки; одні бо ці й зосталися з міст юдейських — міста-твердині.

когда войско царя Вавилона воевало с Иерусалимом и другими городами Иудеи, которые ещё держались, — с Лахишем и Азекой. Это были последние укрепленные города, которые оставались у Иудеи.

Слово, що надійшло від Господа до Єремії після того, як цар Седекія вчинив умову з усім народом у Єрусалимі, щоб оповістити звільнення.

Слово Господне было к Иеремии после того, как царь Цедекия заключил соглашение со всем народом в Иерусалиме, чтобы объявить свободу рабам.

щоб кожен пустив на волю раба свого єврея й свою рабиню єврейку, щоб ніхто вже не тримав у рабстві юдея, брата свого.

Каждый должен был освободить своих рабов-евреев — и мужчин, и женщин; никому больше не следовало держать в рабстве своего соплеменника-иудея.

І згодились усі князі й усі люди, що уклали умову, аби пустити на волю своїх рабів і своїх рабинь, аби ніхто вже не тримав їх у рабстві; і пристали на це й повипускали.

Все сановники и народ, заключившие это соглашение, согласились отпустить своих рабов и рабынь и не удерживать их больше в рабстве. Они согласились и отпустили их,

Опісля ж спохопились і запопалися брати назад рабів і рабинь, що їх були пустили на волю, і поробили їх знову невольниками та невольницями.

но потом передумали, вернули назад рабов, которых они отпустили, и снова обратили их в рабство.

І надійшло таке слово Господнє до Єремії:

И было к Иеремии слово Господа:

«Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я заключив був союз із вашими батьками, як вивів їх з Єгипетської землі, з дому неволі, і установив:

— Так говорит Господь, Бог Израиля: «Я заключил завет с вашими предками, когда Я вывел их из Египта, из земли рабства. Я сказал:

Як упливе 7 років, кожний з вас відпустить на волю свого брата єврея, що тобі продано. Шість літ нехай він тобі служить, а потім пусти його від себе на волю. Але батьки ваші не слухали мене й не прихилили свого вуха.

„Каждый седьмой год всякий из вас должен освобождать своего соплеменника-еврея, который продал тебе себя. Когда он прослужит шесть лет, ты должен отпустить его“[129]. Но ваши отцы не слушали Меня и не обращали внимания.

Нині ви навернулись і були вчинили праведне перед моїми очима, оповістивши кожен волю ближньому своєму; ви заключили союз передо мною в домі, що носить моє ім'я.

Недавно вы покаялись и сделали то, что правильно в Моих глазах: каждый из вас объявил свободу своим соплеменникам. Вы даже заключили соглашение предо Мной в доме, который носит Мое имя.

Опісля ж передумали й збезчестили моє ім'я, забравши назад кожен свого раба і свою рабиню, що пустили були на волю, на їхнє бажання, і зробили їх знову вашими рабами й вашими рабинями.

Но сейчас вы повернули назад и осквернили Мое имя; каждый из вас вернул тех рабов и рабынь, которых отпустил на свободу, чтобы они шли, куда пожелают. Вы заставили их снова стать вашими рабами».

Тим то так говорить Господь: Ви не послухали мене, як мовилося про те, щоб кожен оповістив волю братові своєму й ближньому своєму; за те ж і я, — слово Господнє, — звільняю вас і на меч вас віддаю, на чуму, на голод, а й зроблю вас страховиськом по всіх царствах на землі.

Поэтому так говорит Господь: «Вы не послушались Меня и не объявили свободу своим соплеменникам. За это Я объявляю вам ныне свободу, — возвещает Господь, — погибнуть от меча, от мора или от голода. Я сделаю вас ужасом для всех земных царств.

Тих же, що порушили мою умову та не додержали слів угоди, яку заключили були передо мною, я вчиню, як того тельця, що вони його розтяли надвоє, щоб пройти між його половинами.

С теми, кто нарушил Мой завет и не выполнил условий завета, который они заключили предо Мной, Я поступлю так же, как с молодым быком, которого они рассекли надвое и между частями которого прошли[130].

Князів юдейських та князів єрусалимських, скопців й священиків та й увесь люд країни, що проходили між половинами тельця,

Вождей Иудеи и Иерусалима, придворных сановников, священников и народ страны, прошедших между частями молодого быка,

я видам у руки їхнім ворогам і в руки тим, що чигають на їхнє життя; трупи їхні будуть поживою птаству небесному й дикому звірені.

Я отдам их врагам, которые ищут их смерти. Их трупы станут пищей небесным птицам и земному зверью.

Та й Седекію, царя юдейського, і князів його видам у руки ворогам їхнім і в руки тим, що чигають на їхнє життя, і на поталу військові царя вавилонського, що тепер відступило від вас.

Я отдам Цедекию, царя Иудеи, и его приближенных их врагам, которые ищут их смерти, войску вавилонского царя, которое отступило от вас.

Ось я повелю, — слово Господнє, — і заверну їх до цього міста, і вони нападуть на нього й здобудуть його ще й спалять. Міста юдейські оберну я на безлюдну пустиню.»

Я уже отдаю повеление, — возвещает Господь, — которое вернет их к этому городу. Они сразятся с ним, захватят его и сожгут. Я сделаю города Иудеи необитаемой пустыней».

Примечания:

Новый русский перевод

1 [126] — Навуходоносор осаждал Иерусалим с 588 по 586 гг. до н. э.

5 [127] — Или: « И как возжигали благовония… так сожгут благовония…» Согласно обычаям израильтян, в честь царей после их смерти возжигались благовония. См. 2Пар 16:14; 2Пар 21:19. Но поминальный костер не устраивали для духа умершего царя, также Господь запретил израильтянам приносить жертвоприношения покойным. Также Господь запретил кремировать тела покойных, см. Ам 2:1.

5 [128] — Или: « И как возжигали благовония… так сожгут благовония…» См. 2Пар 16:14; 2Пар 21:19.

14 [129] — Втор 15:12.

18 [130] — При заключении завета с Богом рассекали молодого быка на две части и после сожжения проходили между частями, см. Быт 15.

« 33 глава 35 глава »